Заголовок тимчасово відсутній

У найманого працівника може бути відрядження.
Відрядження оформлюється в рамках трудових відносин. Відрядженому працівнику надаються гарантії за ст.121 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719. Це обов’язок роботодавця.
Відрядження – це поїздка найманого працівника на певний строк до іншого населеного пункту за розпорядженням і за рахунок коштів роботодавця для виконання поза місцем постійної роботи службового доручення, пов’язаного з основною діяльністю роботодавця (п. 1 розд. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n12).
Робота роз’їзного характеру не вважається відрядженням. Згідно з п. 2 розд. І Інструкції № 59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (рухомий) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колдоговором підприємства або трудовим договором між працівником і роботодавцем.
Отже, якщо роботодавець не визначить роботи, пов’язані з виконанням посадових обов’язків в іншому населеному пункті, як роз’їзні, тоді вони будуть уважатися завданням, для виконання якого оформляється відрядження.
Якщо все оформлено правильно, то службові поїздки працівників із роз’їзним характером роботи не вважаються відрядженнями, а отже, і добові їм не виплачуються. У табелі обліку робочого часу такі дні зазначаються як звичайні робочі дні, за які працівникам нараховується зарплата. Раді допомогти, звертайтесь ще