Заголовок тимчасово відсутній

Статтею 23 Закону про оплату праці https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр#n121 встановлено низку обмежень, які потрібно враховувати при нарахуванні й видачі зарплати в натуральній формі, зокрема:
• виплату зарплати в натуральній формі має бути передбачено колективним договором;
• у натуральній формі може бути виплачено не більше 30 % заробітної плати;
• сума зарплати в натуральній формі повинна бути еквівалентна оплаті праці в грошовому вираженні. Ціна на продукцію, яка видається як "натуральна" зарплата, не може бути вища собівартості.
• виплату зарплати в натуральній формі може бути передбачено виключно в тих галузях або для тих професій, для яких вона є звичайною або бажаною для працівників;
• продукція, яка видається, не входить до встановленого Постановою КМУ "Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою" від 03.04.93 р. № 244.
Є також інший спосіб, який безпосередньо не належить до виплати зарплати в натуральній формі (на нього не поширюються зазначені вище вимоги), проте він також є негрошовою формою розрахунків з працівниками. Це видача в рахунок заробітної плати промислових товарів і продуктів харчування (як власного виробництва, так і придбаних), надання послуг.
Цей варіант розрахунків фактично є продажем продукції (товарів, послуг) з подальшим зарахуванням заборгованості працівника за такі товари (послуги) в рахунок заборгованості підприємства із зарплати. Таку форму розрахунків спеціально законодавством не передбачено, але й не заборонено. Вона використовується зазвичай як вимушений захід з метою недопущення заборгованості із заробітної плати (лист Мінпраці від 21.12.2001 р. № 18-1249).
Відмінність між вищезазначеними варіантами полягає в тому, що в першому випадку йдеться про "натуральне" (негрошове) нарахування заробітної плати, тоді як другий спосіб зводиться до негрошової форми погашення підприємством заборгованості із зарплати, нарахованої в грошовій формі. Раді допомогти, звертайтесь ще