Заголовок тимчасово відсутній

Ви вказали мало ввідної інформації про себе, тому розпишу щодо дропшипінгу вцілому для усіх систем оподаткування.

Посередник (дропшипер) укладає посередницький договір з постачальником на надання послуг із пошуку клієнтів та реалізації товару виробника. Потім знаходить клієнтів, отримує від них замовлення, приймає оплату.

Отримані гроші від покупця посередник (дропшипер) перераховує постачальнику, ЗА МІНУСОМ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ВИНАГОРОДИ. Така винагорода утворюється у вигляді націнки, яку дропшипер встановлює до закупівельної ціни у постачальника. Відтак дані про замовлення передаються постачальнику, який і відправляє товари на адресу покупця.

Саме відправлення товару покупцеві безпосередньо від постачальника, а не від посередника становить головну особливість дропшипінгу.

Товар може відправлятися і від імені посередника, якщо це передбачено умовами договору.

В Україні на практиці при дропшипінгу оформлюється в основному або договір комісії, або агентський договір із постачальником.

Нагадаємо: згідно зі ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Відповідно до ч. 1 ст. 297 ГКУ, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Отже, уклавши посередницький договір на надання послуг із дропшипінгу, «єдинник» II групи порушить умови перебування на спрощеній системі оподаткування, адже згідно з пп. 2 п. 291.4 ПКУ не має права надавати послуги юрособам на загальній системі та/або фізособам-«загальносистемникам». Однак, якщо Постачальник знаходиться на 3 групі, тоді проблем немає, Ви можете бути на 2 групі. Якщо ні, тоді Вам потрібно бути на 3 групі або загальній системі оподаткування.

Причому можна обрати для цього навіть групу 2: якщо укласти агентський договір на купівлю з кінцевим споживачем (продавець товару в такому разі може бути в тому числі й загальносистемником).

В договорі потрібно детально розписати всі права й обов’язки агента.

Крім того, потрібно мати в наявності документи, що підтверджують здійснення операцій і розрахунок вартості агентських послуг. Зокрема, це:

1) акти приймання-передачі агентських послуг, звіт агента й інші первинні документи, що підтверджують надання послуг агентом;

2) розрахункова відомість агента або інший аналогічний документ, у якому розрахована сума агентської винагороди;

3) документи, що підтверджують витрати, понесені агентом у ході надання ним агентських послуг;

4) документи, що підтверджують надання винагороди агентові.

Враховуючи те, що податкові зобов’язання для платників 3 групи визначають виходячи з обсягів отриманих доходів (і встановленої ставки), на їх користь зіграє п. 292.4 ПКУ. Він встановлює, що при наданні послуг з агентських договорів доходом є лише сума отриманої винагороди агента. Раді допомогти, звертайтесь ще