Заголовок тимчасово відсутній

Списання зіпсованих запасів можливо тільки після інвентаризаціїї. Встановлення факту псування продукції чи запасів та їх подальшого списання вимагає проведення інвентаризації. Це передбачено п. 7 розд. I Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879 За результатами інвентаризації комісія складає по одному примірнику таких документів:

Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, в якому вказуються найменування зіпсованої продукції, її кількість, причини, ступінь і характер псування, пропозиції щодо її знецінення, списання або можливості використання;, Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних та інших цінностей; протокол інвентаризаційної комісії. Регламентованої форми протоколу для комерційних підприємств на сьогодні немає. Тому підприємство має розробити її самостійно. У протоколі також наводяться пропозиції щодо списання запасів або можливого використання. Протокол затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації.

Для списання зіпсованої продукції з балансу потрібно скласти відповідний первинний документ - акт на списання. Чинним законодавством не передбачена типова форма такого акта. Він має відповідати ознакам первинного документа у відповідності до положення ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням цього підприємство має розробити форму самостійно.В акті зазначають найменування зіпсованої продукції, що підлягає списанню, її кількість та вартість, а також причини псування. Акт складається у двох примірниках (один передають матеріально відповідальній особі, другий – до бухгалтерії) та підписується членами інвентаризаційної комісії. За п. 198.5ПКУ , якщо придбані з ПДВ товари/необоротні активи/послуги не використані в господарській діяльності, на їхню вартість слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ . Зведена ПН заповнюється згідно з п. 8, 11 Порядку № 1307, а саме:

у лівому верхньому куті в графі «Зведена податкова накладна» робиться позначка «1»;

графі «Тип причини» указується код 13 «Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

графі «Отримувач (покупець)» – власне найменування, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» – умовний ІПН «600000000000»;

графі «Номенклатура товарів/послуг продавця» – дата складання та порядкові номери ПН, отриманих під час придбання товарів/послуг, за якими визначаються ПЗ (п. 16 Порядку № 1307). Оскільки в ситуації зі списанням готової продукції власного виробництва підприємство визначає ПЗ розрахунковим шляхом (тобто немає можливості вказати номери вхідних ПН), у цій графі можна навести причину їх нарахування, наприклад: «Умовне постачання товарів/послуг, використаних в операціях, не пов’язаних із господарською діяльністю, у зв’язку з псуванням продукції на підставі акта списання від ___ № ___» (наводиться дата складання акта і його номер);

графи 3.1, 3.2, 3.3, 5–9 та 12 не заповнюються. У декларації з ПДВ компенсуючі ПЗ відображаються у спеціальному рядку 4.1.У бухобліку вартість списаних запасів відноситься на витрати звітного періоду з відображенням на субрахунку 947, а нараховані компенсуючі ПЗ – на субрахунок 949. Податкових різниць немає, вплив на фінрезультат - згідно бухобліку. Раді допомогти, звертайтесь ще