Заголовок тимчасово відсутній

Порядок повернення тари повинен бути передбачений у договорах поставки. Якщо маємо справу зі зворотною тарою багаторазового використання, то при передачі її покупцеві важливу роль відіграють питання переходу власності на таку тару і чи забезпечена вона заставними (гарантійними) коштами. Якщо право власності на тару переходить до покупця, підприємство повинно списати у себе з балансу таку передану тару проведенням у кредит рахунка обліку тари (204, 22) з дебетом субрахунка 943, де обліковується собівартість реалізованих виробничих запасів. Якщо право власності на тару не переходить до покупця, фактично відбувається зміна місця зберігання тари і з балансу власника така передана тара не списується. У покупця ж ця тара повинна обліковуватися на позабалансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» за вартістю тари і в розрізі контрагента — власника тари.

Слід звернути особливу увагу саме на факт переходу (або непереходу) права власності на зворотну тару. Зазвичай це потрібно обумовити у договорі, як і те, що тара є зворотною, заставною чи ні, зазначити, як мають нараховуватися штрафи за неповернення або невчасне повернення тари. Але якщо маємо справу зі зворотною тарою, яка характеризується родовими ознаками (наприклад, скляні пляшки), то тут навіть за умови зворотності тари буде перехід права власності. А отже, і всі податкові наслідки, які такий перехід спричинить (списання з балансу, відображення доходів від реалізації у податковому обліку). При поверненні тари від покупця постачальник відкоригує доходи і витрати щодо передачі тари і поставить тару назад на прихід, тобто збільшить залишок на матеріальному рахунку. Якщо ж маємо справу переважно з інвентарною зворотною тарою або тарою, яку можна конкретно ідентифікувати (за цивільним законодавством — річ, визначена індивідуальними ознаками) (номерні кеги, цистерни, спеціалізовані контейнери тощо), то при зазначенні зворотності тари у договорі право власності на таку тару до покупця не переходить. А отже, з балансу власника тари вона не списується, тож і не бере участі у податковому обліку. Якщо договором поставки тару визначено як зворотну (заставну), то її вартість не включається до бази обкладення ПДВ (п. 189.2 ПКУ) у постачальника (власника) тари. Це звільнення від сплати податку діятиме в усіх випадках, коли тара є зворотною, і не залежить від того, чи передбачено договором сплату заставної суми за тару. https://kyiv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/605031.html Але, якщо в строк більш нiж 12 календарних місяців з мoменту надходження зворотної тари вoна не повертається відправникові, вартість такої тари включають в базу оподаткування одержувача. Причому це відбувається незалежно від того, переходить право власності нa тару до покупця чи ні. У власника тари при її неповерненні після закінчення 12-місячного терміну податкові зобов'язaння з ПДВ не виникають. Якщо договором передбачена компенсація зa неповернення тари, неповернення прирівнюється дo продажу згідно підпункту 14.1.202 ПКУ і обкладається ПДВ. У договорі потрібно вказати, який саме вигляд виплати (штраф за неповернення тари або компенсацію тари) покупець перераховує постачальникові за неповернення тари. Врахуйте також, що штрафні санкції за неповернення тари не включаються в базу оподаткування ПДВ згідно з п'ятим абзацом пункту 188.1 ПКУ. Якщо сторони домовилися, що покупець, що не повернув тару, купує її (наприклад, за рахунок коштів, переданих у заставу), то маємо справу з продажем тари. Відповідно, на дату досягнення домовленості про це, постачальник повинен оформити податкову накладну. Покупець отримує право на податковий кредит на підставі такої податкової накладної.

Якщо разом із товаром ви передаєте зворотну тару, право власності на яку за умовами договору покупцеві не переходить, то така передача не відповідає визначенню терміна «постачання товарів» з п.п. 14.1.191 ПКУ. А коли так, то об’єкта оподаткування ПДВ тут немає і податок нараховувати не потрібно. Отже, і в ПН вартість такої тари фігурувати не буде. Раді допомогти, звертайтесь ще