Заголовок тимчасово відсутній

Так, може за певних обаставин. Звільнення з власного бажання може бути з поважних та неповажних причин. Якщо це неповажні причини, то працівник має попередити роботодавця про звільнення за 2 тижні (ст. 38 КЗпП). Статтею 4 Закону 2136 передбачено, що в період воєнного стану у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури). Тобто якщо підпиємство разтошоване в районі де ведуться бойові дії, то можна звільнити працівника за власним бажаням без попередження за 2 тижні. В інших випадках керуймося загальними нормами ст 38 КЗпП. Звільнення з роботи за власним бажанням без двотижневого попередження можливе, якщо причина для звільнення поважна. У такому випадку роботодавець має звільнити працівника у строк, про який той попросить. Стаття 38 КЗпП наводить поважні причини: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживати у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом. Увага! Цей перелік не є вичерпним. Роботодавець має право визнати поважною будь-яку іншу причину. Крім того, кожен працівник має право звільнитися у будь-який день, якщо роботодавець порушує щодо нього законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38, ч. 2 ст. 39 КЗпП).

Раді допомогти, звертайтесь ще