Заголовок тимчасово відсутній

Так, дійсно, з’єднання ПРРО з терміналом викликає питання. Перш за все зазначимо, що Закон від 06.07.1995 № 265 не встановлює відповідальності за відсутність такого з’єднання. Також у законодавчої нормативці, яка регулює питання проведення розрахункових операцій немає прямої норми, яка б зобов’язувала з’єднати РРО/ПРРО з терміналом. Згадка про інтеграцію є тільки в Технічних вимогах до спеціалізованих ЕККА для АЗС. Але йдеться і цьому випадку йдеться лише про вузьку сферу діяльності ( АЗС).

У п. 4 розд. ІІ Положення від 21.01.2016 № 13 зазначено , що рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Але рядки 11 – 18 є обов’язковими реквізитами чеку, тому податківці у разі перевірки (наразі можуть відбуватися фактичні перевірки) мотивують саме цим визнання фіскального чеку не розрахунковим документом (бракує обов’язкових реквізитів).

Є роз’яснення податківців (ІПК від 14.12.2021 № 4636/ІПК/99-00-07-05-01-06) де вони кажуть, що лише у випадку, якщо суб’єкт господарювання використовує РРО, що має зовнішній модем і такий РРО не з’єднаний з POS-терміналом, то у такому випадку рядки 11 — 18 фіскального чека не заповнюються, та допускається друк сліпу (квитанції) безпосередньо друкуючим пристроєм POS-терміналу, який має в обов’язковому порядку бути врученим споживачу, разом з розрахунковим документом такого РРО. Тобто якщо немає можливості поєднання тоді можна уникнути відповідальності за визнання чека не розрахунковим документом (це до речі штраф відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265).

Законопроектом № 8401 планується спрощення форми чека, можливо буде щось в відношенні рядків 11 – 18, але поки вноситься багато правок і які будуть прийняті остаточно сказати важко, тому спостерігаємо.

Раді допомогти, звертайтесь ще