Заголовок тимчасово відсутній

Графіки змінності роботодавець повинен затвердити на весь обліковий період за один місяць до їх уведення в дію. Ознайомити з графіками змінності необхідно всіх співробітників, які працюють у такому режимі. Підприємства, установи та організації в питаннях застосування підсумованого обліку робочого часу керуються Методрекомендаціями, затвердженими наказом Мінпраці та соцполітики України від 19.04.2006 р. № 138. Ними передбачено, що зважаючи на виробничі потреби, за погодженням із профспілкою або в колдоговорі роботодавець може встановлювати тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин на зміну. Згідно зі ст. 66 КЗпП роботодавець зобов’язаний надавати співробітникам перерву для відпочинку і харчування тривалістю до 2 годин на день. Як правило, обідня перерва надається через 4 години після початку роботи. Конкретний час початку і закінчення перерви роботодавець повинен прописати у правилах внутрішнього трудового розпорядку і колдоговорі. Зверніть увагу! Час перерви не включається до робочого часу. Обідню перерву співробітники мають право використовувати на свій розсуд (у т. ч. покидати територію підприємства). Проте якщо умови роботи не дозволяють співробітникові покидати своє робоче місце (наприклад, при роботі охоронцем, диспетчером), тоді замість обідньої перерви йому необхідно встановити час для вживання їжі (наприклад, це може бути 10–15 хвилин). Завважимо, що час такого «перекусу» включається до робочого часу.

Тривалість перерви між змінами (між виходами на роботу за графіком) має бути не менше від подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (ст. 59 КЗпП, п. 7 Методрекомендацій № 158). Наприклад, якщо зміна співробітника триває 12 годин, то вийти в наступну зміну він може не раніше ніж через 24 годин. В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але при цьому має становити не менше 12 годин на добу (п. 8 Методрекомендацій № 158). Невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду. У якому порядку надаватимуться вільні від роботи дні, роботодавцеві слід визначити в колективному договорі. При цьому ставити співробітника на роботу протягом двох змін поспіль заборонено (ст. 59 КЗпП).