Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь на запитання: ні, не може. Всі підставі звільнення містить Кодекс законів про працю. Звільнення з ініціативи роботодавця може відбутися через вину працівника: невиконання ним трудових обов'язків та порушення трудової дисципліни.

Згідно зі ст. 40 КЗпП, роботодавець має право звільнити працівника через наступні підстави, пов'язані із виною працівника:

- систематичне невиконання трудових обов'язків без поважних на це причин (п.3 ст. 40 КЗпП);

- зафіксований прогул, тобто відсутність працівника на роботі понад 3 години протягом одного робочого дня (п.4 ст. 40 КЗпП);

- появу на робочому місці в нетверезому стані або в стані наркотичного сп'яніння (п.7 ст. 40 КЗпП);

- розкрадання майна роботодавця (п.8 ст. 40 КЗпП);

- одноразове грубе порушення трудових обов'язків (п.1 ст. 41 КЗпП). Така причина звільнення може застосовуватись тільки до директорів, керівників підприємств, його філій та підрозділів та їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників;

- через винні дії керівника, що призвели до несвоєчасної виплати заробітної плати (п.11 ст. 41 КЗпП);

- повторне порушення законодавства у сфері ліцензування та видачі дозвільних документів (ч.2 ст. 41 КЗпП). Відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП роботодавець має право ініціювати розірвання трудових відносин із працівником у будь-який момент через зміни в організації виробництва та умовах праці, ліквідацію, перепрофілювання, внаслідок реорганізації або скорочення чисельності штату працівників.

До підстав, не пов'язаних з порушенням трудових обов'язків, належать:

- скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП);

- невідповідність працівника займаній посаді (п.2 ст. 40 КЗпП);

- відсутність на роботі понад чотири місяці поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності (п.5 ст. 40 КЗпП).

- поновлення на роботі попереднього працівника (п.6 ст. 40 КЗпП);

- втрату довіри з боку роботодавця (п.2 ст. 41 КЗпП);

- вчинення аморального проступку (п.3 ст. 41 КЗпП);

- підпорядкування близькій людині (п.4 ст. 41 КЗпП). Не залежно від підстави звільнення, працівнику має бути виплачена компенсація невикористаної відпустки та здійснений повний розрахунок при звільненні. А за певними підставами звільнення - додатково виплачена вихідна допомога (це не компенсація відпустки, а додаткова виплата). Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення , письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Раді допомогти, звертайтесь ще