OLX, оренда, фриланс: Закон №4903-IX – хто платитиме 10% або 23% податку з 2027 року

Продаєте речі на OLX, здаєте квартиру через онлайн-платформу або заробляєте на фрилансі? Із 1 січня 2027 року такі доходи можуть потрапити в поле зору податкової за новими правилами. Оператори цифрових платформ передаватимуть інформацію про доходи користувачів, а для окремих операцій запрацюють спеціальні правила оподаткування. Але це не означає, що тепер податок доведеться платити з кожного переказу чи продажу старої куртки. Хто потрапить під нові правила, коли можна буде не платити податок, а коли доведеться віддати 10% або навіть 23%? Розберімося, що передбачає Закон №4903-IX і до чого варто підготуватися вже зараз.

 

Хто потрапить під нові правила з 1 січня 2027 року

23 жовтня 2026 року набрав чинності Закон України від 09.06.2026 №4903-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (далі – Закон №4903), який запроваджує міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та визначає правила їх оподаткування.

Нові терміни в Податковому кодексі

Цифрова платформа – це сайт, вебсервіс або застосунок, через який продавці можуть знаходити клієнтів і продавати товари, здавати майно в оренду чи надавати послуги. Платформа також може допомагати з розрахунком і виплатою грошей за такі операції.

Але не кожен сайт чи застосунок вважається цифровою платформою. До них не належать сервіси, які лише:

• обробляють платежі;
• розміщують інформацію або рекламу про товари й послуги;
• перенаправляють користувачів на інші платформи.

Оператор платформи – це компанія або інша організація, яка надає продавцям доступ до платформи чи її частини на підставі договору.

Продавець – це користувач, який зареєструвався на платформі, щоб продавати товари, здавати майно в оренду або надавати послуги. Ним може бути фізична особа, зокрема ФОП чи інша самозайнята особа, або організація. Достатньо бути зареєстрованим для такої діяльності на платформі хоча б протягом певного часу у звітному періоді.

Відповідно до пп. 14.1.286.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нові правила стосуватимуться доходів фізичних осіб, які отримують винагороду через цифрові платформи за чотирма основними напрямами:

• продаж товарів;
• оренда житлової та нежитлової нерухомості, зокрема паркомісць;
• оренда транспортних засобів;
• надання особистих послуг – наприклад, ремонтних робіт, перевезень або фриланс-послуг.

Тобто закон охоплює не лише тих, хто торгує на маркетплейсах, а й людей, які використовують онлайн-платформи для пошуку клієнтів і заробітку на власних послугах чи майні.

Водночас принципово важливо розуміти: йдеться про діяльність, здійснену через цифрові платформи, які підпадають під визначення закону. Не кожен банківський переказ між двома фізичними особами автоматично стає доходом від цифрової платформи.

 

Скільки податку доведеться сплачувати

Для доходів фізичних осіб через цифрові платформи закон передбачає спеціальні правила оподаткування (ст. 178-1 ПКУ).

За дотримання визначених умов застосовуватиметься ставка ПДФО 10% – у межах річного доходу, що не перевищує 834 мінімальні заробітні плати (пп. 178-1.3 ст. 178-1 ПКУ).

Якщо дохід перевищить цей поріг, ставка 23% застосовуватиметься до суми перевищення, а не до всього отриманого доходу (абз. 2 п. 178-1.3 ст. 178-1 ПКУ).

Ставка 23% також передбачена для випадків, коли особа не відповідає умовам застосування спеціального режиму (абз. 3–4 п. 178-1.3 ст. 178-1 ПКУ).

Але тут є кілька важливих моментів.

Щоб застосувати спеціальний режим, фізична особа має відповідати визначеним законом вимогам. Зокрема, йдеться про статус резидента України, використання зазначеного для платформи рахунку в українського надавача платіжних послуг, відсутність найманих працівників та продажу підакцизних товарів (п. 178-1.1 ст. 178-1 ПКУ).

Тому не варто сприймати ставку 10% як універсальну для будь-якого заробітку в інтернеті.

Окрема перевага передбачена щодо військового збору: із доходів, які оподатковуються за спеціальними правилами цього режиму, він додатково не сплачується.

Зверніть увагу, що 834 мінімальні заробітні плати – це поріг, визначений законом у розрахункових одиницях. Його гривневий еквівалент залежатиме від розміру мінімальної зарплати, який застосовуватиметься для відповідного розрахунку (п. 178-1.3 ст. 178-1 ПКУ).

Як змінюватимуться ставки ПДФО для доходів через цифрові платформи

Перехідні положення ПКУ також передбачають поступове зниження ставок ПДФО після припинення або скасування воєнного стану.

Під час воєнного стану та протягом трьох років після його скасування:

базова ставка – 10%, підвищена ставка в разі перевищення ліміту або порушення умов спецрежиму – 23%.

Із 1 січня четвертого року після скасування воєнного стану: базова ставка знизиться до 6,5%, підвищена – до 19,5%.

Після повного скасування військового збору в Україні: базова ставка становитиме 5%, підвищена – 18%.

Підстави: п. 167.6, п. 178-1.3 ПКУ та п. 37 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ.

 

 

Продаєте власні вживані речі? Є неоподатковуваний ліміт

Окремо закон передбачає неоподатковуваний ліміт для продажу товарів фізичними особами через цифрові платформи (абз. 2 п. 178-1.2 ст. 178-1 ПКУ).

Якщо людина час від часу продає власні вживані речі, наприклад одяг, взуття чи побутові предмети, дохід від такого продажу в межах установленого ліміту – еквівалента 2000 євро на рік – не оподатковується за новими правилами.

Це важлива відмінність між епізодичним продажем особистих речей і діяльністю, яка має ознаки регулярного заробітку.

Проте не слід робити висновок, що будь-який продаж на OLX автоматично звільняється від податку до 2000 євро. Виняток стосується саме визначених законом операцій із продажу товарів. Доходи від послуг, оренди нерухомості або транспортних засобів мають інші правила.

Якщо людина систематично купує товари для перепродажу, також потрібно окремо оцінити характер діяльності та дотримання вимог законодавства.

Ліміт 2000 євро: як ДПС рахуватиме дохід із різних платформ?

Ліміт 2000 євро на рік рахуватимуть сукупно за всіма цифровими платформами для однієї фізичної особи, а не окремо для кожного майданчика.

Наприклад, людина протягом року продала товарів через три платформи на 800, 900 та 700 євро. Загальний дохід становить 2400 євро. Отже, ліміт у 2000 євро перевищено на 400 євро. Саме суму перевищення потрібно враховувати під час оподаткування за спеціальними правилами.

Для розрахунку гривневого еквівалента ліміту застосовуватимуть офіційний курс гривні до євро, встановлений НБУ на 1 січня відповідного звітного року.

Але є три важливі умови:

1. Продаж має відбуватися через цифрову платформу, яка підпадає під вимоги закону. Не варто автоматично поширювати цю пільгу на будь-які приватні домовленості чи перекази з картки на картку. ДПС оприлюднюватиме інформацію про платформи, які виконують установлені вимоги.
2. Враховують дохід з усіх платформ разом. Розподіл продажів між кількома майданчиками не збільшує неоподатковуваний ліміт. Якщо загальна сума перевищить еквівалент 2000 євро, потрібно врахувати суму перевищення.
3. Пільга стосується продажу товарів, а не будь-якого заробітку онлайн. Доходи від оренди майна чи надання послуг через платформи підпадають під інші правила. Не можна застосувати ліміт 2000 євро до фрилансу або оренди квартири лише тому, що кошти надійшли через інтернет.

Чи вважатимуть відносини з платформою трудовими?

Закон також уточнив норми ст. 3 Кодексу законів про працю. Якщо оператор цифрової платформи внесений до офіційного реєстру ДПС, трудове законодавство не поширюється на його відносини з продавцями, які надають послуги через цю платформу, у межах, визначених законом.

Це означає, що сам факт виконання замовлень через таку платформу не робить виконавця її найманим працівником автоматично.

 

ФОП і цифрові платформи: як дохід вплине на спрощену систему

ФОПи можуть продавати товари, надавати послуги та здавати майно в оренду через цифрові платформи. Проте спеціальні податкові пільги, передбачені для фізичних осіб, які працюють через платформи, на ФОПів не поширюються. Вони сплачують податки за правилами своєї системи оподаткування.

Водночас Закон №4903 уточнив правила визначення доходу ФОПів. За п. 292.17 ПКУ, дохід від діяльності через цифрові платформи враховуватиметься під час визначення граничного обсягу доходу, який дає право перейти на спрощену систему або залишатися на ній.

Тобто заробіток через платформу не можна ігнорувати: він впливатиме на дотримання ФОПом установленого ліміту доходу для спрощеної системи оподаткування.

 

Хто передаватиме інформацію податковій і сплачуватиме податок

З 2027 року оператори цифрових платформ отримають обов’язки податкових агентів щодо визначених законом операцій (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. «в» п. 171.2 ст. 171, п. 178-1.4 ст. 178-1 ПКУ).

Їм доведеться зареєструватися в ДПС, збирати інформацію про продавців і надавачів послуг, передавати відомості про отримані ними доходи, а у передбачених законом випадках – утримувати та перераховувати ПДФО до бюджету.

Першим звітним періодом стане 2027 рік. Оператори платформ мають зареєструватися в ДПС до 1 січня 2027 року (ст. 359 ПКУ та розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4903).

Зверніть увагу! Ці вимоги стосуватимуться як українських, так і іноземних операторів у межах, визначених законом.

Що це означає для фізичної особи? Платформа збиратиме передбачені законом дані про діяльність і доходи, а в установлених випадках сама виконуватиме функції податкового агента.

Але це не означає, що кожна людина, яка отримала кошти через інтернет, автоматично звільняється від усіх інших податкових обов’язків. Потрібно враховувати статус особи, вид операції, умови спеціального режиму та інші норми Податкового кодексу.

Для бухгалтерів окреме питання – фізичні особи – підприємці. Якщо дохід отримує ФОП у межах своєї підприємницької діяльності, необхідно враховувати правила його системи оподаткування та визначені законом винятки щодо утримання податку платформою.

 

Що таке DAC7 і чому це важливо

Податковий кодекс доповнили новим розділом XVIII-3 «Міжнародне адміністративне співробітництво у сфері оподаткування». Він має запрацювати з 1 листопада 2026 року, але не раніше, ніж компетентний орган України приєднається до Багатосторонньої угоди DPI.

Також передбачено приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI.

DAC7 – це європейський стандарт автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (п. 14.1.286 п. 14.1 ст. 14 та ст. 358–359 ПКУ).

Його мета – зробити такі доходи прозорішими для податкових органів і забезпечити обмін відповідними даними між країнами.

Після впровадження цього механізму ДПС України зможе отримувати інформацію про доходи резидентів України на іноземних цифрових платформах у межах міжнародного автоматичного обміну. Передавання інформації відбуватиметься відповідно до встановлених процедур і міжнародних правил.

Для людей, які заробляють на іноземних платформах, це означає, що не варто розраховувати на те, що отримання доходу за кордоном саме по собі робить його невидимим для української податкової.

Водночас DAC7 – це насамперед механізм обміну інформацією, а не окремий податок. Обов’язок сплатити податок та його розмір визначаються нормами національного законодавства.

 

Висновки

1. До 1 січня 2027 року ще є час, але краще використати його для підготовки.
2. Якщо ви продаєте товари або надаєте послуги через цифрові платформи, з’ясуйте, чи підпадає ваша діяльність під нові правила та чи відповідаєте ви умовам спеціального режиму.
3. Перевірте, на який рахунок надходитимуть кошти, як платформа ідентифікуватиме вас та яку інформацію потрібно буде надати оператору.
4. Якщо ви бухгалтер, зверніть увагу на доходи фізичних осіб – підприємців, які працюють через маркетплейси, та на правильне відображення таких доходів у межах обраної системи оподаткування.
5. Закон №4903 – це не лише про нові податки. Це також про нову систему обміну інформацією, прозорість доходів у цифровій економіці та необхідність заздалегідь перевірити, як саме нові правила вплинуть на конкретну діяльність.