Під час податкових перевірок фізичних осіб – підприємців часто виникають ситуації, коли сплачений податок виявляється неправильно оформленим, застосовано невідповідний КВЕД або кошти оподатковано за іншими правилами. Подібні помилки стають помітними лише після появи фінансових наслідків. Розглянемо поширені ситуації, пов’язані з оподаткуванням компенсації комунальних послуг, застосуванням РРО, використанням підприємницьких коштів і відповідальністю за несвоєчасну сплату податків.
Оподаткування компенсації комунальних послуг орендарями
Поширена практика, коли платник єдиного податку здає власне приміщення в оренду та отримує від орендаря орендну плату (наприклад, 30 000 грн), а також окрему компенсацію за електроенергію, воду й інші комунальні послуги.
ФОП-орендодавець може помилково включати всі надходження на підприємницький рахунок до складу свого підприємницького доходу та сплачувати з них єдиний податок. Проте орендна плата та компенсація комунальних послуг мають різні правила оподаткування:
- Згідно з роз'ясненнями податкових органів у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, відшкодована орендарем сума комунальних платежів не включається до доходу платника єдиного податку другої та третьої груп.
- Податківці розцінюють компенсацію комунальних витрат не як підприємницький дохід ФОП на єдиному податку, а як дохід фізичної особи, оскільки ФОП самостійно не надає комунальні послуги орендарю.
- До таких компенсацій застосовуються загальні правила оподаткування доходів фізичних осіб: 18% податку на доходи фізичних осіб плюс 5% військового збору (разом 23%).
Порядок оподаткування залежно від статусу орендаря:
- Якщо орендарем є юридична особа або інший ФОП, вони виступають податковими агентами та зобов'язані утримати й сплатити ПДФО та військовий збір.
- Якщо орендар є звичайною фізичною особою без статусу податкового агента, власник приміщення зобов'язаний самостійно включити отриману компенсацію до річного оподатковуваного доходу, подати декларацію про майновий стан і доходи, а також сплатити ПДФО і військовий збір.
Невідповідність фактичної діяльності зареєстрованим КВЕД
Під час розширення підприємницької діяльності (наприклад, коли продовольчий магазин із КВЕД на роздрібну торгівлю продуктами починає продавати побутову хімію чи господарські товари) виникає ризик невідповідності фактичних видів діяльності зареєстрованим у реєстрі платників єдиного податку.
Податковий кодекс передбачає, що у разі здійснення платником єдиного податку виду діяльності, якого немає у реєстрі платників єдиного податку, він зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування.
Рекомендовано перевіряти наявність відповідних КВЕДів перед зміною асортименту, додаванням нової послуги чи відкриттям нового напряму діяльності.
Застосування реєстраторів розрахункових операцій при безготівкових розрахунках
Отримання коштів на рахунок у безготівковій формі не завжди звільняє від обов'язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО або програмні РРО):
- Якщо покупець здійснює оплату самостійно за реквізитами поточного рахунку продавця у форматі IBAN, така операція не потребує застосування РРО або ПРРО.
- Якщо розрахунок здійснюється із застосуванням платіжної картки, це розрахункова операція, яку необхідно провести через РРО або ПРРО з видачею покупцеві фіскального чека.
Використання коштів з підприємницького рахунку на особисті потреби
ФОП має право використовувати кошти зі свого підприємницького рахунку на власні потреби після виконання податкових зобов'язань. Це не є порушенням.
Рекомендується розділяти підприємницькі та особисті кошти: після сплати податків та обов'язкових платежів переказувати кошти з рахунку ФОП на власний особистий рахунок фізичної особи та здійснювати особисті покупки з нього. Особистий рахунок фізичної особи заборонено використовувати для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідальність за несвоєчасну сплату податків
Несвоєчасна сплата податків є порушенням, розмір штрафу за яке залежить від виду податку та характеру правопорушення:
- Для ФОП першої та другої груп за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансового внеску з єдиного податку передбачено штраф у розмірі 50% ставки єдиного податку.
- За несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання (стаття 124 Податкового кодексу України):
- прострочення до 30 календарних днів включно – штраф 5% від погашеної суми податкового боргу;
- прострочення більше ніж 30 календарних днів – штраф 10% від погашеної суми податкового боргу;
- умисна несвоєчасна сплата – штраф 25% від суми несплаченого або несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання.
Цифровізація виконавчого провадження та блокування рахунків
З 23 жовтня 2026 року посилено цифровізацію виконавчого провадження. Розширено електронну взаємодію між виконавцями, банками, іншими надавачами платіжних послуг та державними інформаційними системами, що дозволяє оперативніше отримувати інформацію про рахунки та електронні гаманці боржника, накладати арешт на кошти та здійснювати їх примусове списання.
Сам факт наявності боргу перед контрагентом не означає автоматичного арешту рахунку, проте за наявності виконавчого документа та відкритого виконавчого провадження державний або приватний виконавець виносить постанову про арешт коштів. У таких випадках необхідно своєчасно реагувати на повідомлення про відкриття виконавчого провадження.
Маєте професійні питання за темами відео?
Ставте їх експертам у сервісі «Особистий консультант» безлімітно й отримуйте відповіді на кожне протягом доби.
Щоб отримати роз’яснення від лекторів, скористайтеся розділом «Консультації лекторів». Відповіді надаються у відеоформаті щовівторка.
Коментарів поки немає
Почніть розмову…

