Банківські операції можуть перевірятися ще ретельніше: НБУ пропонує запровадити нові підходи до оцінки ризиковості платежів. Система аналізуватиме не лише окремі перекази, а й загальну фінансову поведінку клієнта. У статті розглянемо, які операції та моделі поведінки можуть привернути увагу банку і як нові правила можуть вплинути на бізнес та фізичних осіб.
Банки України вже найближчим часом зможуть автоматично за допомогою штучного інтелекту блокувати картки, які використовуються для сумнівних переказів. Чи означає це, що під посилений контроль потраплять підприємці і фізичні особи?
Національний банк України оприлюднив проєкт постанови «Про деякі питання здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями» (далі – проєкт), який суттєво посилює вимоги до банків та інших надавачів платіжних послуг щодо контролю за переказами коштів.
Що зміниться для бізнесу і фізосіб
Нацбанк хоче запровадити нові правила контролю за платіжними операціями. Насамперед вони стосуватимуться банків, платіжних установ, фінансових компаній та інших надавачів платіжних послуг.
Головна мета нових вимог – не допустити використання банківських рахунків і карток у шахрайських схемах, а також швидше виявляти підозрілі перекази.
Для цього кожен банк повинен створити власну систему постійного контролю за платежами. Вона має аналізувати всі операції клієнтів і помічати ті, що вибиваються зі звичайної фінансової поведінки.
Наприклад, якщо людина зазвичай отримує зарплату та оплачує покупки, а раптом через її картку починають проходити десятки великих переказів від незнайомих осіб, банк має розцінити це як нетипову операцію та перевірити її.
Для кожного клієнта банк фактично формуватиме так званий «звичний фінансовий профіль». У ньому враховуватимуться суми платежів, їхня періодичність, час проведення операцій, місце здійснення, тип торговців та інші характеристики. Якщо операції різко відрізнятимуться від звичайної поведінки клієнта, вони автоматично потраплятимуть під посилений контроль.
Окрему увагу приділено боротьбі з так званим міскодингом – коли підприємство навмисно використовує неправильний код виду діяльності, щоб приховати справжній характер свого бізнесу або уникнути певних обмежень. Банки повинні регулярно перевіряти, чи відповідає код діяльності фактичній роботі торговця.
Також документ передбачає, що банки мають працювати майже в режимі реального часу. Тобто підозрілі операції потрібно виявляти ще до завершення платежу або одразу після його проведення, а не через кілька днів.
За результатами такого моніторингу банк зможе застосовувати додаткові заходи безпеки. Зокрема, встановлювати ліміти на перекази, обмежувати кількість відкритих рахунків чи випущених карток або проводити додаткову перевірку клієнта.
Окремо проєкт передбачає створення внутрішнього переліку клієнтів, чиї операції потребують посиленого контролю. До нього можуть потрапити, зокрема, фізичні особи, які передають свої рахунки чи картки у користування іншим людям, тобто так звані «дропи». Крім того, до такого переліку можуть включати торговців, які використовують платіжні термінали з порушенням законодавства, або компанії, що працюють не за тим видом діяльності, який заявили банку.
Водночас важливо розуміти, що цей механізм не є «чорним списком» у загальнодержавному розумінні. Йдеться про внутрішній перелік ризикових клієнтів, який кожен банк формуватиме самостійно та зберігатиме інформацію про таких користувачів протягом одного року.
Фактично Нацбанк хоче, щоб банки не просто проводили платежі, а активно аналізували їх, своєчасно виявляли підозрілі схеми та запобігали використанню банківської системи для шахрайства, відмивання коштів і діяльності дропів.
Які обов'язки отримають банки
Одна з найцікавіших новацій проєкту постанови – використання сучасних технологій для виявлення підозрілих платежів. Національний банк пропонує, щоб банки оцінювали ризики не лише за встановленими правилами, а й за допомогою штучного інтелекту та машинного навчання.
Це означає, що банки зможуть використовувати спеціальні моделі, які аналізуватимуть поведінку клієнтів, виявлятимуть нетипові операції та прогнозуватимуть ризики шахрайства.
При цьому такі моделі не можуть працювати за принципом «налаштували один раз і забули». Банки повинні постійно навчати їх на нових даних, оновлювати алгоритми та вдосконалювати систему аналізу, щоб вона могла реагувати на нові схеми фінансового шахрайства.
На основі такого аналізу банк формуватиме фінансовий профіль кожного клієнта. Саме він допомагатиме визначити, чи відповідає конкретний платіж звичній поведінці користувача, чи потребує додаткової перевірки.
Ще одна важлива новація – кожна платіжна операція повинна отримати власний рівень ризику. Фактично банк маркуватиме всі платежі ще до завершення їх обробки.
Проєкт передбачає три категорії ризику:
- До низького ризику належатимуть звичайні операції, які не викликають підозр. Такі платежі проходитимуть автоматично без додаткових перевірок.
- Якщо ж система визначить середній рівень ризику, банк може тимчасово призупинити операцію, звернутися до клієнта для підтвердження платежу або передати її на додатковий аналіз працівникам, які займаються фінансовим моніторингом.
- Найсуворіший контроль передбачений для операцій із високим рівнем ризику. У такому разі платіж автоматично зупинятиметься до з'ясування всіх обставин. Банк перевірятиме, чи дійсно переказ ініціював власник рахунку, хто є отримувачем коштів та чи не має операція ознак шахрайства або використання так званих дропів.
За що банк може взяти картку під посилений контроль
Найбільший інтерес для власників банківських карток, ФОП і бізнесу становить Додаток 2 до проєкту. Саме в ньому НБУ визначив 16 ознак нетипової поведінки клієнтів, за якими банки оцінюватимуть ризиковість платіжних операцій.
Йдеться не про одну конкретну операцію, а про цілу модель поведінки. Якщо система побачить кілька таких ознак одночасно, рахунок може потрапити до категорії підвищеного ризику.
Наприклад, підозру можуть викликати ситуації, коли клієнт відкриває надто багато рахунків або оформлює велику кількість банківських карток без очевидної потреби.
Ще один ризиковий сигнал – дуже велика кількість переказів за короткий час. У проєкті навіть наведено приклад: якщо менш ніж за годину на картку надходить понад десять поповнень, така активність уже може привернути увагу банку.
Під посилений контроль також можуть потрапити рахунки, через які гроші практично не затримуються. Тобто кошти надходять і майже одразу переказуються далі, а залишок на рахунку постійно близький до нуля. Саме так часто працюють так звані дроп-картки, які використовують для транзиту коштів.
Банк звертатиме увагу і на випадки, коли звичайна особиста картка фактично використовується для ведення бізнесу. Якщо на рахунок регулярно надходять однотипні платежі від різних людей із характерними призначеннями на кшталт «оплата», «товар», «послуги» або «замовлення», система може зробити висновок, що фізична особа здійснює підприємницьку діяльність без використання відповідного рахунку.
Серед інших ознак ризику – різкі зміни у способі користування карткою. Наприклад, часта зміна номера телефону, пристрою, з якого здійснюється вхід до банківського застосунку, IP-адреси або навіть використання одного й того самого телефону чи пристрою для обслуговування рахунків різних людей.
Підозру також можуть викликати операції, які фізично неможливо пояснити. Наприклад, якщо за короткий проміжок часу клієнт здійснює платежі з різних міст або навіть різних регіонів України, між якими він просто не міг так швидко переміститися.
Окремо НБУ звертає увагу на нетипові перекази між фізичними особами. Якщо одна людина регулярно переказує кошти великій кількості різних отримувачів або, навпаки, одна картка постійно отримує перекази від десятків різних людей, банк також може розцінити це як ознаку ризикової діяльності.
Для торговців критерії будуть свої. Банки аналізуватимуть, чи відповідають обороти характеру заявленого бізнесу, чи не використовуються неправильні МСС-коди та чи не має рахунок ознак транзитного використання, коли всі отримані кошти одразу виводяться далі.
Водночас важливо розуміти: наявність однієї такої ознаки ще не означає автоматичного блокування рахунку. Це лише сигнал для банку, що операцію або самого клієнта потрібно перевірити уважніше. Але якщо таких ознак накопичиться кілька, ризик додаткових перевірок, тимчасового призупинення платежів чи встановлення обмежень суттєво зросте.
Коли запрацюють нові правила
Після набрання постановою чинності банки та інші надавачі платіжних послуг матимуть 90 днів, щоб привести свої внутрішні процедури у відповідність до нових вимог.
Тобто зміни не почнуть діяти миттєво – фінансовому сектору буде надано перехідний період для адаптації.
Чи торкнеться це бізнесу
Безпосередньо нові вимоги адресовані банкам і платіжним установам.
Однак для бізнесу це означає, що банки можуть уважніше аналізувати рух коштів за рахунками, частіше запитувати підтвердні документи, а також оперативніше реагувати на нетипові або ризикові фінансові операції.
Тому підприємствам і ФОП варто й надалі дотримуватися принципу прозорості: використовувати рахунки за їх призначенням, належно оформлювати господарські операції та бути готовими підтвердити походження коштів у разі запиту банку.
Висновок
- Національний банк пропонує суттєво розширити можливості банків щодо аналізу платіжних операцій. Поки що йдеться лише про проєкт постанови НБУ. Водночас документ демонструє чіткий курс регулятора на посилення контролю за платіжними операціями та боротьбу зі схемами використання дропів.
- Крім того, банки зможуть використовувати штучний інтелект для аналізу платіжної поведінки, присвоювати кожній операції рівень ризику, а платежі з високим ризиком – автоматично призупиняти до додаткової перевірки.
- Для добросовісного бізнесу принципово нових обов'язків документ не встановлює. Натомість слід очікувати більш ретельного фінансового моніторингу з боку банків та уважнішої перевірки операцій, які можуть мати ознаки ризиковості.
Маєте професійні питання за темами відео?
Ставте їх експертам у сервісі «Особистий консультант» безлімітно й отримуйте відповіді на кожне протягом доби.
Щоб отримати роз’яснення від лекторів, скористайтеся розділом «Консультації лекторів». Відповіді надаються у відеоформаті щовівторка.
Коментарів поки немає
Почніть розмову…

