Негосподарські витрати: чи є обмеження та як їх обліковувати

«Негосподарські витрати не можна враховувати при визначенні податку на прибуток» – саме таке переконання досі зустрічається серед багатьох бухгалтерів. Через це підприємства нерідко намагаються не показувати окремі витрати у фінансовому результаті або штучно відносять їх на спеціальні рахунки, аби уникнути претензій податківців. То чи справді існують обмеження щодо негосподарських витрат? Чи потрібно виключати їх із витрат підприємства? Чи можуть податківці зняти такі суми лише через відсутність зв'язку з господарською діяльністю? І чи правильно накопичувати всі подібні витрати на субрахунках 949 або 977? У цьому мінікурсі розберемося, як сьогодні працюють правила обліку негосподарських витрат у бухгалтерському та податковому обліку, які винятки встановлює ПКУ та яких помилок варто уникати, щоб не створювати собі податкових ризиків там, де їх насправді немає.

 

Як змінилися правила після 2015 року

До 2015 року податковий облік жив за власними правилами. Податківці часто перевіряли, чи пов'язані витрати з господарською діяльністю підприємства, і від цього залежало право враховувати їх при оподаткуванні. З 1 січня 2015 року правила змінилися кардинально.

Сьогодні об'єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності, скоригований лише на ті податкові різниці, які прямо передбачені пп. 134.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Водночас для високодохідних платників (а також малодохідників, які добровільно застосовують податкові різниці) ПКУ встановлює окремі винятки. Йдеться про певні операції, не пов’язані з господарською діяльністю, за якими передбачені спеціальні коригування фінансового результату і які можуть не враховуватися при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток.

 

Чи потрібно коригувати фінрезультат на всі негосподарські витрати?

Ні, не потрібно.

 

Сьогодні загального правила, яке вимагало б виключати з податкових витрат усі негосподарські витрати, не існує.

Якщо витрати:

• належно оформлені первинними документами,
• правильно відображені в бухгалтерському обліку,

то вони формують бухгалтерський фінрезультат і автоматично впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Тобто, негосподарський характер витрат сам по собі не є підставою для збільшення фінрезультату.

 

Коли виникають податкові різниці

Але, є кілька спеціальних випадків, коли ПКУ встановлює податкові різниці.

 

1. Невиробничі основні засоби та НМА

Якщо основний засіб або нематеріальний актив не використовується в господарській діяльності (пп. 138.3.2 ПКУ):

• бухгалтерська амортизація не враховується в податковому обліку;
• витрати на ремонт та поліпшення також виключаються через податкові різниці.

Тому для високодохідників такі витрати фактично не зменшують податок на прибуток.

 

2. Безоплатні передачі та благодійність

За окремими видами благодійної допомоги або безоплатної передачі майна можуть виникати збільшуючі різниці (пп. 140.5.9, 140.5.10, 140.5.14 ПКУ). Особливо це стосується:

• неприбуткових організацій;
• окремих категорій отримувачів допомоги.

Водночас допомога ЗСУ та інші спеціально визначені законом випадки мають власні правила.

 

3. Операції з нерезидентами без ділової мети

Якщо операція не має розумної економічної причини або ділової мети (пп. 140.5.1, 140.5.2, 140.5.4, 140.5.5¹, 140.5.6 ПКУ), фінрезультат доведеться збільшити на суму відповідних витрат.

 

4. Неправомірна вигода

Витрати, пов'язані з наданням неправомірної вигоди посадовим особам (пп. 140.6.1, 140.6.2, 140.6.3 ПКУ), не можуть зменшувати об'єкт оподаткування.

 

 

Як правильно відображати негосподарські витрати в бухобліку

Є ще одна з найбільших помилок бухгалтерів – це поділ негосподарських витрат у бухобліку.

Запам’ятайте, у бухгалтерському обліку взагалі немає поділу витрат на:

• господарські;
• негосподарські.

Бухгалтерські стандарти (п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318; далі – НП(С)БО 16) класифікують витрати зовсім за іншими ознаками:

• операційна діяльність;
• фінансова діяльність;
• інвестиційна діяльність;
• інша діяльність.

Тому бухгалтерський облік не вимагає окремо виділяти «негосподарські витрати».

 

Важливе питання: чи можна всі негосподарські витрати збирати на рахунках 949 або 977?

Це поширена практика, але вона не завжди правильна. Рахунок 949 використовується для інших операційних витрат, перелік яких визначений НП(С)БО 16 та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291.

Рахунок 977 застосовують для інших витрат діяльності, які не відображаються на інших субрахунках рахунку 97.

Тобто рахунок обирається не за принципом – господарська чи негосподарська витрата, а за принципом – до якого виду діяльності належить витрата.

Сам факт негосподарського характеру операції не означає автоматичного використання рахунків 949 або 977.

Зверніть увагу, що збиткова операція сама по собі не свідчить про негосподарський характер діяльності. Підприємство може:

• продавати товари зі знижкою;
• проводити акції;
• розпродавати залишки;
• виходити на новий ринок.

У таких випадках збиток є економічно обґрунтованим елементом бізнесу. Тому сам по собі продаж нижче собівартості не свідчить про негосподарський характер операції.

 

Висновки

1. На сьогодні для податку на прибуток вирішальне значення має бухгалтерський фінансовий результат, а не господарський чи негосподарський характер витрат.
2. У бухгалтерському обліку не існує окремого поняття «негосподарські витрати». Витрати класифікують за видами діяльності, а не за їх зв'язком із господарською діяльністю.
3. Поточні витрати, належним чином підтверджені первинними документами та визнані відповідно до НП(С)БО, формують бухгалтерський фінансовий результат і, як правило, впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток.
4. Не всі витрати негосподарського характеру слід автоматично відображати на субрахунках 949 або 977. Вибір рахунка залежить від економічного змісту операції та вимог бухгалтерських стандартів.
5. Коригування фінансового результату можливі лише у випадках, прямо передбачених Податковим кодексом, зокрема щодо невиробничих активів, окремих безоплатних передач, операцій без ділової мети та інших спеціальних різниць.