Благодійна допомога неприбутковій організації: податкові ризики та оподаткування

Благодійна допомога на навчання виглядає благородно, але податкова нерідко бачить у ній приховану оплату освітніх послуг – а це вже зовсім інші ризики та наслідки. Розбираємо, які податкові питання виникають у навчального закладу та у батьків, хто стає податковим агентом і як правильно оформити такі операції.

Сьогодні розберемо дуже непросту, але вже досить поширену ситуацію для приватних навчальних закладів. Коли меценат або благодійник хоче допомогти дітям і перераховує кошти школі чи іншому закладу освіти для часткової компенсації вартості навчання.

І начебто все виглядає правильно та благородно. Але на практиці тут одразу виникає цілий клубок податкових питань. Чи може неприбутковий навчальний заклад взагалі отримувати таку допомогу? Чи не втратить він статус неприбутковості? Чи потрібно складати податкову накладну? І найголовніше – чи не виникне у батьків або дітей додатковий оподатковуваний дохід із ПДФО та військовим збором?

Бо дуже часто те, що всі називають благодійністю, податкова може побачити як приховану оплату навчання. А це вже зовсім інші наслідки, інші податки і зовсім інші ризики.

Тому у цьому відео ми простими словами розберемо, де проходить межа між реальною благодійною допомогою та оплатою освітніх послуг, які ризики бачить податкова, хто стає податковим агентом і як правильно оформити такі операції, щоб не отримати проблеми під час перевірки.

 

Чи може приватний навчальний заклад отримувати благодійну допомогу

Давайте почнемо з головного питання:

Чи може приватний навчальний заклад, який має статус неприбуткової організації, отримати гроші від мецената для часткової оплати навчання дітей?

На перший погляд, усе виглядає досить просто. Закон України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту» прямо дозволяє закладам освіти отримувати добровільні внески, пожертви та благодійну допомогу від фізичних і юридичних осіб. Тобто сама по собі благодійна допомога – абсолютно законна.

Але далі починається найцікавіше. Податкова дивиться не лише на назву платежу, а на суть операції. І тут виникає головний ризик: чи не є така благодійна допомога фактично прихованою оплатою навчання.

Особливо ризиковано це виглядає у ситуації, коли є конкретний меценат, конкретна дитина і конкретна сума компенсації. Наприклад, коли благодійник перераховує 50 тисяч гривень, а саме на цю суму конкретній родині зменшують оплату за навчання. У такому випадку податкова може сказати: це не благодійність, а фактична оплата освітніх послуг.

І тут виникає вже набагато серйозніше питання – ризик втрати статусу неприбуткової організації. Тому що Податковий кодекс України (далі – ПКУ) вимагає, щоб неприбуткова організація використовувала свої доходи виключно для статутної діяльності, а не для отримання прибутку чи розподілу доходів між окремими особами.

Ба більше, сама податкова у своїх роз’ясненнях (Додаток до листа ДПС) дуже обережно ставиться до приватних закладів освіти. Вона прямо зазначає, що якщо навчання здійснюється на платній основі та діяльність має ознаки підприємництва, то виникає питання, чи може такий заклад взагалі залишатися неприбутковим.

Тому в таких ситуаціях дуже важливе правильне оформлення документів. Має бути договір благодійної пожертви, внутрішні положення про програми підтримки учнів, рішення керівництва про надання допомоги. І головне – кошти мають виглядати саме як благодійність, а не як замаскована оплата навчання.

Фактично податкова завжди буде аналізувати не одну окрему операцію, а всю конструкцію в цілому. Вона дивитиметься на статут, порядок фінансування закладу, договори з батьками, призначення платежів і навіть на те, чи є прямий зв’язок між благодійником та учнем.

Тому відповідь тут така: так, отримувати благодійну допомогу можна, але лише за умови дуже акуратного документального оформлення і розуміння всіх податкових ризиків.

 

 

Чи потрібно складати податкову накладну

Тепер поговоримо про ПДВ. Це одне з найпоширеніших питань у таких ситуаціях.

Коли навчальний заклад отримує благодійну допомогу грошима, у бухгалтерів одразу виникає питання: а чи потрібно складати податкову накладну?

І тут хороша новина – у звичайній ситуації податкова накладна не складається.

Чому? Тому що ПДВ виникає лише тоді, коли є постачання товарів або послуг (п. 185.1 ст. 185 ПКУ). А згідно з частиною першою ст. 6 Закону України від 05.07.2012 №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійна пожертва у грошовій формі не є постачанням. Це просто передача коштів без отримання товару чи послуги у відповідь.

Тобто якщо меценат просто перераховує гроші як благодійну допомогу, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. А отже, податкова накладна не складається.

Але тут знову є дуже важливий нюанс. Якщо податкова побачить, що ці кошти фактично є оплатою навчання конкретної дитини, тоді ситуація може кардинально змінитися. У такому випадку контролюючі органи можуть спробувати перекваліфікувати благодійний внесок у звичайну оплату освітніх послуг.

І тоді вже можуть виникнути питання і щодо ПДВ, і щодо правильності оформлення всієї операції.

Саме тому недостатньо просто написати в платіжці слово «благодійність». Важливо, щоб уся структура операції підтверджувала, що це справді благодійна допомога, а не прихована оплата навчання.

Тому основне правило тут дуже просте: якщо це реальна благодійна пожертва у грошовій формі – ПДВ немає і податкова накладна не складається.

 

Чи виникає ПДФО та військовий збір

А тепер найболючіше питання у всій цій історії:

Чи виникають податки у дитини або її батьків, якщо вартість навчання частково компенсується за рахунок благодійної допомоги?

І тут позиція податкової доволі жорстка.

Податкова вважає, що коли конкретній людині індивідуально зменшують вартість навчання, то вона фактично отримує додаткове благо. А додаткове благо – це вже оподатковуваний дохід (п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Простими словами це виглядає так. Якщо навчання коштує 120 тисяч гривень, але родина платить лише 70 тисяч, тому що ще 50 тисяч компенсував меценат, то податкова може сказати: ці 50 тисяч – це дохід сім’ї.

І саме з цього доходу потрібно сплатити ПДФО та військовий збір.

Ставка тут стандартна: 18% ПДФО (п. 167.1 ст. 167 ПКУ) і 5% військового збору (ст. 163 ПКУ). Тобто фактично 23% від суми компенсації.

Причому найцікавіше те, що гроші дитина чи батьки фізично можуть навіть не отримувати на руки. Але для податкової це все одно вважається доходом у вигляді додаткового блага.

І тут виникає ще одне важливе питання:

Хто має платити ці податки?

Податковим агентом у такій ситуації буде саме приватний навчальний заклад (п. 18.1 ст. 18 ПКУ). Саме він повинен: нарахувати дохід, утримати податки, сплатити їх до бюджету і відобразити все у звітності.

І на практиці це створює дуже багато проблем. Тому що заклад має знайти джерело для сплати податків із доходу, який фактично ніхто не отримував грошима.

Саме тому такі схеми потрібно дуже уважно прораховувати ще до моменту запуску. Бо іноді податкове навантаження виявляється набагато більшим, ніж очікували учасники процесу.

І головне – не можна просто ігнорувати це питання. Тому що під час перевірки податкова дуже легко донараховує ПДФО, військовий збір, штрафи та пеню.

Тому якщо заклад працює з компенсацією вартості навчання через благодійну допомогу, питання оподаткування додаткового блага потрібно аналізувати одним із перших.

 

Найбільші ризики та помилки

У таких схемах головна проблема зазвичай не в самій благодійній допомозі, а в тому, як саме вона оформлена.

Дуже багато закладів думають, що достатньо просто назвати платіж «благодійним внеском», і це автоматично вирішує всі питання. Але для податкової важлива не назва, а реальна економічна суть операції.

І найбільша помилка – це коли благодійність фактично замінює оплату навчання.

Наприклад, коли батькам прямо говорять: офіційно навчання коштує одну суму, але якщо буде благодійний внесок від третьої особи, то платити можна менше. Для податкової це дуже небезпечна історія.

Ще одна серйозна помилка – коли є прямий зв’язок між благодійником та конкретною дитиною. Чим очевидніший цей зв’язок, тим вищий ризик перекваліфікації операції.

Також багато закладів не мають внутрішніх документів: положень про програми підтримки учнів, порядку надання допомоги, рішень комісій або керівництва. А під час перевірки саме такі документи часто стають ключовими.

І окрема проблема – це ігнорування ПДФО та військового збору. Дуже часто заклади вважають, що якщо гроші йдуть не батькам, а напряму закладу освіти, то податків немає. Але податкова мислить інакше.

Тому головний висновок тут дуже простий: у таких операціях критично важливе не лише саме право на благодійну допомогу, а й правильна побудова всієї моделі фінансування та документального оформлення.