«Скринінг здоров’я 40+» у КНП: звільнення від ПДВ, РРО та облік медичних послуг

Запровадження програми «Скринінг здоров’я 40+» викликало чимало практичних запитань у закладів охорони здоров’я. Серед найпоширеніших: як приймати оплату за такі послуги? Чи потрібно нараховувати ПДВ? Як відобразити операції в бухгалтерському обліку та чи може надання таких послуг вплинути на неприбутковий статус КНП? Розберемо найпоширеніші запитання, які виникають у КНП для обліку послуг за програмою «Скринінг здоров’я 40+».

 

ПДВ-пільга для послуг скринінгу: умови та ризики

Почнемо з ПДВ. Для застосування звільнення від оподаткування за підпунктом 197.1.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до операцій з постачання послуг із медичного обслуговування мають виконуватися такі умови:

• послуги надають заклади охорони здоров'я, які зареєстровані платниками ПДВ;
• заклад охорони здоров'я має ліцензію на провадження медичної практики;
• послуги не належать до переліку винятків, визначених у підпунктах від «а» до «о» підпункту 197.1.5 ПКУ. Зокрема, не повинні бути послугами з проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян.

Позиція ДПС, викладена у ЗІР, категорія 101.16:

«Операції з постачання послуг із проведення скринінгу здоров’я для осіб віком від 40 років підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України за умови, що заклад охорони здоров’я має ліцензію на постачання таких послуг. За такою операцією постачальник послуг складає податкову накладну з позначкою «Без ПДВ» на неплатника податку».

Оформити податкову накладну можна окремо на кожного пацієнта або скласти податкову накладну за щоденними підсумками операцій, якщо окремі ПН на такі операції не складали. Зокрема:

• в окремій ПН на неплатника зазначте тип причини «02», а у ПН за щоденними підсумками — «11»;
• назва послуги у графі 2, наприклад, «Послуга з проведення комплексного медичного обстеження (Скринінг здоров’я 40+)»;
• у рядку «Отримувач (покупець)» зазначте «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» — умовний ІПН «100000000000».
• у графі 3.3 код згідно з ДКПП 016:2010 відповідно до фактичного змісту послуги, Наприклад, залежно від фактичного змісту послуг це може бути код 86.21 «Послуги у сфері загальної лікарської практики» або відповідний код групи 86.90 «Послуги у сфері охорони здоров’я, інші».
• оскільки операція звільнена від ПДВ, у ПН проставте позначку «Без ПДВ»;
• у графах 7 та 10 - 2000 грн (якщо ПН на одну послугу);
• у графі 8 - код ставки «903»;
• у графі 9 - відповідний код податкової пільги («14060409»);
• у графу 11 не заповнюють. ПН складають на дату отримання коштів від фізичної особи.

Якщо заклад придбав із ПДВ товари/послуги/необоротні активи і включив ПДВ до податкового кредиту, а потім використовує їх у звільнених операціях зі скринінгу, спрацьовує п. 198.5 ПКУ - нарахування компенсуючих ПЗ.

Складніше з послугами скринінгу для ФОП. Податкова вважає, що пільга за підпунктом 197.1.5 ПКУ застосовується саме до закладів охорони здоров’я, а ФОП формально не відноситься до цієї категорії.

 

 

Бухгалтерський облік витрат і доходів за програмою скринінгу

Тепер щодо бухгалтерського обліку. Витрати на проведення скринінгу доцільно обліковувати на окремому аналітичному рахунку до рахунку 23 «Виробництво». Це дозволить чітко відокремити витрати, пов’язані саме з цією програмою. На такому аналітичному рахунку відображають, зокрема:

• матеріальні витрати;
• оплату праці медичного персоналу разом із ЄСВ;
• інші витрати, безпосередньо пов’язані з проведенням скринінгу.

Дохід від надання послуг у бухгалтерському обліку відображають проведенням: дебет 333 або 311, кредит 703.

Одночасно списують собівартість наданих послуг: дебет 903, кредит 23.

 

Банківська комісія за еквайринг: як обліковувати і чи загрожує неприбутковому статусу КНП

Досить поширена ситуація – коли пацієнти оплачують скринінг банківською карткою через POS-термінал, і кошти зараховуються на рахунок медзакладу за мінусом банківської комісії. Бухгалтерів закладів охорони турбує:

Як обліковувати таку комісію і чи може вона вплинути на неприбутковий статус КНП?

Податківці підтверджують (див. ІПК від 30.01.2026 за №615/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК), що надання пацієнтам послуг скринінгу та сплата банківської комісії за еквайринг не є підставою для виключення КНП з Реєстру неприбуткових установ та організацій. Водночас заклад повинен дотримуватися базових вимог пункту 133.4 ПКУ, тобто на утримання закладу та реалізацію статутних цілей.

Комісійна винагорода за договором еквайрингу відноситься до адміністративних витрат. Відповідно до пункту 18 НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318, такі витрати класифікуються як плата за розрахунково-касове обслуговування та інші банківські послуги.

У бухгалтерському обліку їх відображають за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» у тому періоді, коли фактично понесені витрати. Якщо кошти за еквайрингом не надходять на рахунок одразу, а, наприклад, наступного дня, їх тимчасово обліковують на рахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті», після чого зараховують на поточний рахунок.

 

РРО при оплаті скринінгу: коли обов'язково, а коли можна обійтися без нього

Тепер розглянемо питання РРО, а саме:

Чи можна при оплаті скринінгу не застосовувати РРО?

Тут можливі різні ситуації.

Якщо пацієнт оплачує скринінг банківською карткою через POS-термінал, це вважається розрахунковою операцією. А отже, за загальним правилом потрібно застосовувати РРО або програмний РРО (див. ІПК від 17.12.2025 за №6723/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК).

Важливо розуміти: сам по собі POS-термінал не замінює фіскалізацію. Тому оптимальне рішення – використовувати програмний РРО із інтегрованим POS-терміналом.

Оскільки йде мова про розрахункову операцію, необхідно сформувати фіскальний чек, який має містити обов’язкові реквізити, зокрема:

• назву послуги – «Скринінг здоров’я 40+»;
• суму операції – 2000 грн;
• ідентифікатор еквайра та платіжного пристрою;
• суму комісійної винагороди еквайра;
• реквізити платіжної картки;
• дату та час проведення операції;
• фіскальний номер чека.

Повний перелік реквізитів визначено у пункті 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13.

Однак у іншому роз'ясненні (ІПК від 02.03.2026 №1157/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК), ДПС зазначає: сам факт розрахунку карткою через POS-термінал ще не означає, що КНП у будь-якому випадку зобов’язане застосовувати РРО/ПРРО.Згідно з п. 12 ст. 9 Закону №265 РРО/ПРРО не застосовують, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

Ще один варіант безготівкової оплати — переказ за QR-кодом, у якому закодовані повні банківські реквізити рахунку КНП у форматі IBAN. ДПС у ЗІР прямо роз’яснює, що при такому способі оплати РРО/ПРРО застосовувати не потрібно. Якщо ж у QR-коді зашифровані реквізити іншого електронного платіжного засобу, а не рахунку у форматі IBAN, РРО/ПРРО є обов’язковим.

Однак можливість використання саме коштів державної програми «Скринінг здоров’я 40+» шляхом прямого переказу за QR-кодом на IBAN слід окремо оцінювати з урахуванням правил проведення розрахунків за цією програмою. Тому QR-переказ не варто автоматично розглядати як альтернативу оплаті «Дія.Карткою» через POS-термінал.

 

Висновки

Послуги за програмою «Скринінг здоров’я 40+»:

• не впливають на неприбутковий статус КНП;
• звільнені від ПДВ за умов дотримання пп. 197.1.5 ПКУ;
• при оплаті карткою потребують застосування РРО;
• при оплаті через банківський переказ за QR-кодом РРО не застосовується.