Реформа оплати праці 2026: нова система контролю і граничних виплат
У Верховній Раді готують законопроєкт, який повністю перезапустить правила оплати праці в Україні. Чинний закон за 28 років латали понад 40 разів, тому депутати заявили про потребу створити нову, єдину та прозору систему. На «круглому столі» говорили про рівну оплату для посад із однаковим навантаженням, скасування перекосів у держсекторі, окремий підхід для військових, а також перехід місцевих депутатів від волонтерства до оплачуваної роботи як інструмент боротьби з корупцією.
Обіцяють зафіксувати гарантовану мінімальну зарплату, визначити чіткі принципи формування оплати в державному й приватному секторах та запровадити нові інструменти контролю – Виконавчий і Генеральний табелі, які встановлюватимуть граничні зарплати. Учасники визнали, що без системної перебудови чинні правила не відповідають сучасним умовам. Попереду – доопрацювання концепції та збирання зворотного зв’язку, після чого законопроєкт мають внести на розгляд парламенту.
Масштабний перезапуск оплати праці – це лише частина нових викликів, з якими вже скоро зіштовхнуться бухгалтери та підприємці. Відкриємо всі карти 25 листопада на вебінарі «Нові реалії для бухгалтера 2026: обов’язкова сертифікація, гранти для бізнесу, зміни у ФОП з 1 січня, перевірки ПФУ лікарняних».
План є – мораторій не заважає: комплексний аудит – 2026 для понад 31 000 компаній
Бізнесу показали, хто в «черзі» на контроль у 2026 році – ДРС викотила список із 31 876 компаній та ФОПів, до яких можуть прийти не один, а одразу кілька контролерів.
У плані – цілий парад інспекцій: від Держпраці і Пенсійного фонду до наглядачів з архбудконтролю, екології, медицини, транспорту та навіть кінематографії. Наразі планові перевірки можливі навіть під час воєнного стану, а позапланові – якщо є ризики для людей, природи або безпеки.
Зважаючи на це Уряд уже розширив винятки, дозволивши позапланові візити у сферах, критично важливих для безпеки держави (постанова КМУ від 05.11.2025 №1410). Під особливим фокусом – продукти для військових та пожежна й техногенна безпека шкіл. Держпродспоживслужба контролюватиме продукти, якщо є загроза інфекцій чи отруєнь серед ЗСУ, Нацгвардії та прикордонників, а МВС – освітні заклади на підставі подань місцевих адміністрацій. Для тих, хто опинився під прицілом, сигнал очевидний: «тихий період» завершується. Документи, техніка, персонал – усе має бути в повній бойовій готовності, бо дрібна помилка може обернутися великими втратами.
Чи є ви у списку – перевіряйте у довіднику 7eminar.
Е-облік платників ЄСВ та «ефект доміно» для філій за будь-якого руху юрособи
Мінфін оновив правила обліку платників ЄСВ і реєстр страхувальників (накази Мінфіну від 15.10.2025 №527 та від 07.11.2025 №559).
Відтепер відокремлені підрозділи, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях Криму, Донеччини та Луганщини, будуть обліковуватися як платники ЄСВ за основним місцем юрособи, а зміни місця обліку юрособи потягнуть за собою ланцюговий ефект для всіх «філій». Тобто при переведенні юрособи між контролюючими органами автоматично змінюється й місце обліку таких підрозділів.
Власне процедура взяття та зняття з обліку юросіб та ФОПів теж зазнає змін: відбуватиметься винятково в електронному вигляді з чітким зазначенням дати обліку, контролюючого органу та реєстраційного номера платника. Рішення суду чи контролюючого органу про зняття з обліку теж матимуть конкретну дату, що формалізує процес і виключає невизначеність.
Для бухгалтерів і керівників це означає, що кожне «переміщення» і кожна цифра в реєстрі можуть стати приводом для перевірки. Кожен, хто думав «а в мене все по-старому», тепер ризикує зіткнутися з новими проблемами, штрафами і пильним оком держави.
Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.
Неотримання листа з ППР не звільняє від сплати податку – вердикт ВС
Верховний Суд нещодавно підтвердив, що непоінформованість про нарахування податку на нерухоме майно не звільняє від його сплати (постанова ВС від 06.11.2025 у справі №420/20746/24).
Йдеться про справу, де платник податків оскаржував податкові повідомлення-рішення від податкової служби, зокрема, через те, що він не отримав їх через поштову службу. Однак, суд зазначив, що обов’язок сплати податку виникає з моменту набуття права власності, і аргументи про те, що листи не дійшли, не звільняють від відповідальності.
Важливо, що платник податків зобов’язаний забезпечити належне отримання кореспонденції, а неотримання листів не є підставою для звільнення від сплати податків. Як наслідок – суд визнав, що контролюючий орган діяв у межах закону, а платник податку має виконувати свої обов’язки незалежно від проблем з поштою або своєї необачності.
Значні приватні перекази на картку можуть стати мільйонним податковим боргом
Фізична особа, яка отримала на картку 4,7 млн грн приватних переказів протягом року, програла суд у спорі з Державною податковою службою (справа №480/9396/24).
Податкова отримала дані від Нацбанку, кваліфікувала надходження як незадекларований дохід і донарахувала ПДФО та військовий збір. Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію податкової: платник має довести, що кошти не є доходом, а прості банківські виписки для цього недостатні.
З позиції суду, якщо немає зарплати, договорів чи офіційних джерел доходу, то великі перекази вважаються доходом автоматично, і саме платник має довести зворотне. Відповідно, в описаній ситуації податкова діяла в межах презумпції оподатковуваного доходу, визнали судді. Щоб уникнути донарахувань, потрібні договори, розписки чи інші підтвердження.
Кейс показовий: систематичні великі перекази привертають увагу ДПС, і навіть приватні гроші без документів можуть перетворитися на солідний податковий борг.
Формулу сільгоспчастки переписують: частину доходів викидають із розрахунку
Мінекономіки пропонує переробити форму Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, щоб вона відповідала новим нормам Податкового кодексу і допомагала коректно підтверджувати статус платника єдиного податку 4 групи (див.проєкт наказу).
Згідно останніх змін аграрії повинні сплачувати податок із доходів від операцій з цінними паперами, корпоративними правами та інвестиційними сертифікатами, але разом з тим ці доходи більше не включатимуть до загальної суми доходу при розрахунку сільгоспчастки.
У новій формі з’явиться окремий показник, який коригує загальний дохід виробника, що прямо вплине на можливість залишатися у 4-й групі. Також уточнено, що агровиробники, які працюють за МСФЗ, можуть використовувати номери субрахунків, якщо вони не суперечать стандартам.
Головна мета змін – зробити розрахунки прозорішими і зрозумілішими та захистити агровиробників від зайвих податкових претензій, узгодивши форму із актуальним законодавством. Як буде на практиці, покаже час.
Поки аграрії опановують зміни в розрахунку сільгоспчастки, бухгалтери готуються до власних викликів. Як налаштувати облікову політику, провести інвентаризацію, правильно формувати резерви відпусток і оцінювати критичність працівників, щоб уникнути ризиків? Відповіді отримаєте на вебінарі «Облікова політика–2026. Інвентаризація, графік і резерв відпусток і підтвердження критичності працівників: працюємо без ризику» 28 листопада.
Smart Risk чи smart тиск? Цифровий моніторинг замість перевірок на 5 років для ФОПів
Уряд анонсував запуск програми «Дерегуляція-2026», ключовим елементом якої стане п’ятирічний мораторій на перевірки малого бізнесу (див. Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки, схвалену постановою КМУ від 27.06.2025 №774). Типу з 1 січня 2026 року ФОПи I-III груп мають шанс уникнути планових інспекцій.
Контроль здійснюватимуть через цифрову систему Smart Risk Monitoring, яка аналізуватиме податкову дисципліну та фінансові показники без безпосереднього втручання інспекторів. Ідея виглядає як шанс на передишку для підприємців, але вони не поспішають радіти: попередній досвід показав, що навіть під час дії мораторіїв перевірки все одно проводили.
Механізм фактичного запровадження мораторію досі не ясний, турбують технічні проблеми нової системи та можливі затримки з її запуском, тож «п’ять років без перевірок» може виявитися красивою формулою без реального змісту, а цифровий моніторинг – новою формою вибіркового тиску.
Серед інших заявлених заходів Уряду – скорочення близько 120 застарілих дозвільних процедур у сферах побутових послуг, торгівлі та громадського харчування, впровадження інвестиційного кеш-беку для нових компаній, які створять щонайменше 50 робочих місць і працюватимуть понад три роки, з відшкодуванням до 20% вартості вкладень у виробництво, а також створення єдиного цифрового реєстру контролю та гарантія податкової стабільності до 2030 року, де ставки ПДВ, ЄСВ та єдиного податку залишатимуться незмінними, за винятком форс-мажорних обставин.
Усе це позиціонують як сигнал довіри, проте 2026 рік стане тестом не для бізнесу, а для держави, яка має довести, що дерегуляція – це не декларація на папері, а реальна передишка і стимул для економіки.
Бронь на мобілізацію – табу на виїзд: кого Україна не відпустить за кордон
У Парламенті спалахнула нова хвиля суперечок після реєстрації законопроєкту №14210, який пропонує тимчасово заборонити виїзд за кордон заброньованих працівників до завершення воєнного стану та мобілізації.
Ідея проста: якщо держава визначила людину «критично важливою», вона має бути в Україні, а не працювати з-за кордону. Документ пропонує прямо вписати це до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-XII, фактично закриваючи кордон для тих, хто отримав бронювання, але перебуває за межами країни.
Паралельно депутати сперечаються щодо пільгового бронювання: одні попереджають про нову «схему», інші наголошують, що обмеження торкнеться лише тих, хто має проблеми з військовим обліком і отримав 45 днів на їх усунення. Критично важливим працівникам, заброньованим за стандартною процедурою, обіцяють зберегти можливість виїжджати на переговори, контракти та гуманітарні місії. Але бізнес стривожений: законопроєкт лише поданий, тлумачення різні, а ризик чергових перегинів на практиці – дуже реальний.
Нові правила виїзду та бронювання критично важливих працівників – це лише частина питань, які турбують бухгалтерів і HR. Щоб допомогти вам орієнтуватися в цих та інших змінах, 27 листопада на вебінарі «Головні зміни і вимоги – 2026: зарплата, податки, квота 4%, військовий облік і бронювання» розкажемо, як залишатися в рамках закону, вести облік і уникати штрафів.
Фінмоніторинг на паузі: запуск е-кабінету відкладають ще на два місяці
Мінфін знову переносить запуск е-кабінету для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, який має стати ключовим інструментом обміну інформацією з Держфінмоніторингом онлайн. Спочатку старт планували на 1 грудня 2025 року, тепер пропонують 2 лютого 2026 року (див. проєкт наказу).
Нагадаємо: е-кабінет дозволить подавати повідомлення про фінансові операції, вести кейсове звітування про підозрілі операції, звітувати про замороження активів, пов’язаних із тероризмом та розповсюдженням зброї масового знищення, і працюватиме цілодобово. Доступ здійснюватиметься через електронну ідентифікацію та кваліфікований підпис.
Мінфін пояснює таке відтермінування потребою «уніфікувати процеси» та гарантувати коректну роботу е-кабінету.
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!
Коментарів поки немає
Почніть розмову…
