Розвиток бізнесу та пошук інвестицій
(модуль 14 із 16)

Додаткові матеріали

Презентація

---

Текстове розшифрування відео

Фізична особа — підприємець не є окремою юридичною особою. Це фізична особа, яка набула статусу підприємця. Знання, досвід та навички належать фізичній особі, проте господарська діяльність здійснюється цією особою в межах статусу ФОП.

Фізична особа може працювати за трудовим договором, отримувати цивільно-правові доходи (продаж особистого майна, спадщина, подарунки) та не зобов'язана вести облік підприємницької діяльності щодо цих надходжень. ФОП здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку, веде облік доходів, сплачує податки як підприємець та укладає договори саме як суб'єкт господарювання.

Систематичне надання послуг, рекламування діяльності та отримання оплати за професійну діяльність є ознаками підприємницької діяльності, яка має здійснюватися через ФОП. Разовий дохід не вважається підприємництвом; такі надходження можна отримувати як фізична особа за умови їх декларування.

Розмежування доходів та податкові режими

Незважаючи на те, що ФОП та фізична особа є однією суб’єктом, у податковому сенсі доходи мають розмежовуватися. Дохід як ФОП оподатковується за правилами підприємницької діяльності, а інші доходи фізичної особи — за правилами розділу четвертого Податкового кодексу України. Таким чином, одна особа перебуває у двох різних податкових режимах.

У практиці діяльності ФОП проблеми найчастіше виникають через нерозмежування особистих та підприємницьких операцій та неправильне визначення доходу. ФОП має право розпоряджатися власними коштами, однак кошти, що надходять у межах господарської діяльності, є підприємницьким доходом.

Визначення об'єкта оподаткування

Відповідно до вимог пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, для ФОП на загальній системі оподаткування об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід — різниця між отриманим доходом і документально підтвердженими витратами. Для платників єдиного податку доходом є сума коштів, отриманих протягом звітного періоду у грошовій формі (готівковій або безготівковій), що передбачено пунктом 292.1 статті 292 Податкового кодексу України.

Використання одного рахунку для особистих та підприємницьких операцій створює ризики неправильного визначення доходу, включення особистих надходжень до бази оподаткування та виникнення претензій щодо заниження доходу. Невідображення готівкових надходжень призводить до заниження об'єкта оподаткування, застосування штрафних санкцій за результатами перевірки та можливого анулювання статусу платника єдиного податку.

Облік витрат

Для ФОП на загальній системі витрати враховуються лише за умови їх документального підтвердження та безпосереднього зв'язку з господарською діяльністю, згідно з пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України. Факт наявності коштів не створює права на формування витрат; вони мають бути економічно обґрунтованими. Для платників єдиного податку витрати не впливають на об'єкт оподаткування (пункт 292.1 статті 292 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 292.11 статті 292 Податкового кодексу України, до доходу платника єдиного податку не включаються:

• суми поворотної фінансової допомоги за умови її повернення протягом 12 місяців;
• власні кошти, внесені підприємцем;
• суми помилково або надмірно зарахованих коштів.

Класифікація фінансів

Особисті фінанси фізичної особи — це грошові кошти, не пов'язані із здійсненням господарської діяльності, а також кошти, які після отримання в межах підприємницької діяльності були використані або виведені підприємцем для особистих потреб. Такі кошти не формують витрати суб'єкта господарювання та не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Бізнес-фінанси ФОП — це грошові кошти, отримані від господарської діяльності, які використовуються у межах такої діяльності та підлягають податковому обліку. До моменту фактичного виведення прибутку для особистих потреб ці кошти залишаються складовою бізнес-фінансів.

Організація грошових потоків

Обов'язковим елементом фінансової організації є окремий поточний рахунок для підприємницької діяльності та окрема особиста банківська карта для власних потреб. Таке розмежування забезпечує прозорість обліку та мінімізує податкові ризики.

Нормативно-правові акти Національного банку України не забороняють ФОП використовувати власні кошти або вільно розпоряджатися підприємницьким доходом, оскільки ФОП не є окремою особою (статті 42, 51 Цивільного кодексу України). Згідно з положенням Національного банку України про порядок відкриття та ведення рахунків, ФОП має право відкривати поточні рахунки для господарської діяльності та особисті рахунки для власних потреб.

Фінансовий моніторинг

Банки здійснюють фінансовий моніторинг відповідно до статті 9 Закону № 361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та Постанови НБУ № 65. Банк зобов'язаний перевіряти походження коштів та відповідність операцій заявленій діяльності клієнта.

Тригерами фінансового моніторингу є:

• різке зростання оборотів;
• надходження, що не відповідають зареєстрованим КВЕД;
• регулярні перекази між власними рахунками великих сум;
• використання однієї карти для бізнесу та особистих витрат;
• нелогічні операції з готівкою.

Суб'єкти первинного фінансового моніторингу мають право зупинити операцію, запросити підтверджувальні документи або відмовити в обслуговуванні на підставі статті 10 Закону № 361-IX та статті 52 Закону "Про банки і банківську діяльність". Для підтвердження законності операцій на запит банку необхідно надавати договори, акти, накладні, рахунки та платіжні документи. Чітке співпадіння КВЕД та операцій, а також вчасна податкова звітність є запорукою успішного проходження перевірок.