Обмін податковими даними з 3 жовтня: як держава дізнається про ваші рахунки за кордоном

Відтепер інформація про ваші закордонні активи може автоматично надходити українським податківцям. Дізнайтеся, кого це торкнеться у першу чергу.

3 жовтня 2025 року набирає чинності наказ Мінфіну від 29.08.2025 №446, яким затверджено новий Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав (далі – Порядок). Це оновлення відповідає міжнародним стандартам прозорості та боротьби з ухиленням від оподаткування. Новий порядок деталізує внутрішні процедури ДПС у роботі з іноземними юрисдикціями.

Обмін податковою інформацією – це важливий елемент міжнародної співпраці в сфері оподаткування. Він дозволяє державам перевіряти правильність нарахувань, виявляти ухилення, контролювати трансферне ціноутворення й рух капіталів, а також протидіяти відмиванню коштів.

Розберемо ключові особливості нового Порядку, наслідки для бізнесу, а також практичні рекомендації, як підготуватися до нового порядку обміну податковими даними.

 

Основні положення нового Порядку №446

Нормативна база, термін дії:

1. Новий Порядок вводиться наказом Міністерства фінансів від 29.08.2025 №446, зареєстрованим у Мін’юсті від 16.09.2025 №1328/44734.
2. Він набрав чинності 3 жовтня 2025 року (з дня офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» №77).
3. Він є новою редакцією Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 16.04.2022 №118, який тепер викладається у зміненому вигляді.
4. До наказу №446 вже внесено технічні правки (зокрема – наказ Мінфіну від 22.09.2025 №485) для уточнень та приведення окремих норм у відповідність з іншими положеннями.

 

Ключові особливості нового порядку

Новий порядок передбачає, що податкова служба може надсилати запити за кордон у разі виникнення підозр щодо порушень, пов’язаних із податками чи фінансовими операціями. Це може стосуватися ситуацій, коли підприємство занижує податкові зобов’язання при виплатах нерезидентам, створює фіктивну заборгованість або приховує реальні платежі.

Також увага приділяється використанню так званих «прокладкових компаній», недекларуванню доходів, поданню неправдивої звітності чи проведенню операцій, які можуть свідчити про відмивання коштів. До переліку ризикових випадків належать і питання трансфертного ціноутворення та діяльності контрольованих іноземних компаній.

Окрім цього, передбачено можливість спонтанного обміну інформацією – тобто ДПС може передавати дані іноземним податковим органам навіть без офіційного запиту, якщо вбачає ризики ухилення від оподаткування або штучного переміщення прибутку між країнами.

У новому порядку чітко визначено всі підстави для дій податкової, які тепер охоплюють як традиційні схеми ухилення, пов’язані з офшорами чи заниженням митних декларацій, так і сучасні механізми – контрольовані іноземні компанії, трансфертне ціноутворення та приховане володіння бізнесом через бенефіціарів.

 

Наслідки для бізнесу

Для бізнесу новий порядок означає суттєве підвищення прозорості фінансових операцій і контрольованості з боку податкових органів. Використовувати посередницькі компанії чи схеми з пільговими юрисдикціями стане набагато складніше, адже інформація, отримана з іноземних джерел, тепер може бути підставою для донарахування податків навіть без проведення виїзної перевірки. Якщо компанія працює у кількох країнах, одна й та сама операція може опинитися під аналізом одразу двох податкових служб, що підвищує ризик подвійного контролю та необхідність доводити правильність своїх розрахунків.

Окрему увагу контролюючі органи приділятимуть діяльності з іноземними активами, особливо у сфері контрольованих іноземних компаній і трансфертного ціноутворення. Підприємства, які мають такі структури, повинні бути готовими до додаткових запитів та уточнень. Відсутність належної звітності або помилки в оформленні документів можуть обернутися значними штрафами.

Паралельно посилюється фінансовий моніторинг і контроль за відмиванням коштів. Якщо у процесі міжнародного обміну податкова виявить ознаки підозрілих транзакцій, це може стати приводом для перевірок не лише з боку ДПС, а й банків чи органів фінмоніторингу.

У таких умовах особливо важливо мати повний і якісно підготовлений пакет податкової документації. Компанії повинні зберігати всі первинні документи, обґрунтування застосування пільгових ставок за міжнародними угодами та підтвердження статусу бенефіціарних отримувачів доходу. Така прозора й упорядкована документація фактично стає страховкою у разі міжнародного обміну інформацією між податковими органами.

 

Як підготуватися бізнесу

Щоб упевнено зустріти нові правила міжнародного обміну податковою інформацією, бізнесу варто вже зараз ретельно підготуватися. Насамперед доцільно провести внутрішній податковий аудит – перевірити правильність виплат нерезидентам, відповідність митних декларацій, а також структуру власних іноземних компаній чи контрольованих іноземних компаній (КІК). Це допоможе виявити можливі ризики ще до того, як ними зацікавиться податкова служба.

Не менш важливо забезпечити повну та якісну документацію з трансфертного ціноутворення і підтвердження бенефіціарності отримувачів доходу. Саме ці документи стають ключовими у випадку, коли податкові органи інших країн надсилають запити або проводять звірку інформації.

Окрім того, бізнесу варто заздалегідь оцінити ризики подвійного оподаткування, які можуть виникнути, якщо компанія працює в кількох юрисдикціях. У разі необхідності слід скористатися міжнародними механізмами взаємного узгодження (MAP), які дозволяють уникнути подвійного оподаткування й узгодити позиції між податковими органами різних країн.

І нарешті, підприємствам потрібно бути готовими до запитів від ДПС – зокрема, щодо операцій, здійснених кілька років тому. Наявність повної та впорядкованої податкової історії, прозорих розрахунків і підтверджених документів стане найкращим захистом у новій реальності міжнародного податкового обміну.

 

Висновки

1. З 3 жовтня 2025 року український бізнес вступив в нову епоху податкової відкритості. Підготуватися до неї – означає не лише уникнути ризиків, а й підвищити репутацію компанії як надійного та відповідального партнера у глобальному середовищі.
2. Відтепер бізнес, який має зв’язки із закордонними компаніями або активами, працює у середовищі набагато більшої підзвітності. Автоматичний обмін даними дозволяє податковим органам швидше отримувати інформацію про рахунки, структуру власності та реальні фінансові потоки.
3. Для українських підприємств це означає, що старі схеми оптимізації податків через офшори, «прокладкові компанії» або фіктивні борги втрачають ефективність. Податкова тепер має можливість отримати підтвердження з-за кордону без тривалих запитів чи перевірок, а отже, ризик донарахувань і штрафів суттєво зростає.
4. Бізнесу доведеться адаптуватися до нових вимог. Необхідно забезпечити бездоганний порядок у податковій звітності, документально підтверджувати всі пільги, угоди з нерезидентами та статус бенефіціарних власників. Прозорість фінансових операцій і якісна документація тепер не просто формальність, а ключовий елемент податкової безпеки.

 

Читайте більше

Законопроєкт №14030 про аудит замість перевірок прийнято у І читанні

Як зараз працює система переказів і фінмоніторинг у банках після 1 жовтня

Нові правила обміну податковою інформацією з іноземними державами чинні з 3 жовтня