ПДВ операції: ризики блокування ПН та Порядок 1165

Додаткові матеріали

Презентація

---

Текстове розшифрування відео

В цій частині уроку будемо говорити про податкові накладні і алгоритм їх складання, а саме про нюанси. Якщо ми вже визначили, що податкова накладна складається до митної декларації, то треба зазначити, що у цій податковій накладні для товарів в режимі експортного забезпечення є особлива податкова накладна.

За формою вона ідентична, але за порядком заповнення інша, тож податкова і надала нову окрему форму. І номер цієї форми J1211001. Що стосується самої форми, ДПС запровадила цю окрему електронну форму. Вона не відрізняється від звичайної форми, але деякі реквізити (оскільки товари будуть експортуватись в режимі експортного забезпечення) будуть заповнюватись автоматично.

Щодо нюансів заповнення, - це буде поетапна історія. Ми зареєструємо податкову накладну і на підставі такої податкової накладної будемо далі іти на митницю. І вже на митниці митна декларація буде складатись на підставі цієї податкової накладної. Але вносити зміни щодо кількісних або вартісних показників ми зможемо у податкову накладну лише на етапі до початку митного оформлення.

І тут буде складатись РК, тобто розрахунок коригування першого типу. Після того, як буде митна декларація, ми зможемо потім внести зміни, які будуть стосуватися курсу валюти. І потім після того, як ми вже будемо мати податкову накладну, в яку внесені зміни щодо курсу ВМД, ми зможемо зробити третій розрахунок коригування, тобто РК третього типу, який зможе нам відновити ставку 20% або 14% до ставки 0%.

Але це не у всіх випадках і відповідно за своїм алгоритмом. Тож давайте будемо розбиратись із заповненням податкової накладної. Для того, щоб заповнити таку податкову накладну, треба розуміти, що є свої особливості. По-перше, у верхньому лівому куті такої накладної ми проставимо позначку «хрестик» і зобов'язані будемо вставити тип причини невидачі податкової накладної покупцю. І тип причини буде тут «22». При цьому з однією датою та з однаковим порядковим номером не може бути складено дві або більше податкових накладних із типом причини «22». 

Що стосується даних договору, дата та номер зовнішньоекономічного договору, відмітка про форвардний контракт, то тут є свої особливості. У рядку «договір (контракт)» ми наводимо дату і номер зовнішнього економічного договору саме на етапі складання податкової накладної до реєстрації митної декларації. У полі «відмітка про форвардний контракт» ми повинні поставити позначку «хрестик» лише в тому випадку, якщо контракт, за яким складається така податкова накладна, є форвардним, а в інших випадках тут жодного заповнення не буде.

Щодо митної декларації, то у податковій накладні, яка складається до митної декларації, ми саме дату та номер митної декларації не ставимо. Дата і номер митної декларації у нас може виникнути лише після митної декларації, тобто за РК №2, тобто тип РК другий. 

Якщо податкова накладна буде складатись за ставкою 0%, тобто експорт за ставкою 0%, то в другій частині порядкового номера буде зазначатись код «7». Якщо на дату оформлення експортер не має права застосовувати нульову ставку, а буде ставка 20% або 14%, то тут ми нічого проставляти не будемо. Що стосується рядка отримувача, ми тут вказуємо найменування покупця і через кому країну, в якій він зареєстрований.

А от щодо податкового номеру індивідуального, то там ставимо умовний номер 3 з нулями. Податковий номер платника податку і код ми заповнювати не будемо, тобто це базові речі щодо складання податкової накладної. Далі переходимо саме до реквізитної частини. В цій податковій накладній у нас може бути тільки один рядок, тобто номенклатура буде лише одного товару.

У другій графі «Опис (номенклатура) товарів» ми пишемо номенклатуру товару, який експортується. У графі 3.1 буде код УКТЗЕД. І тут ми вставляємо коди тих товарів, на які поширюється режим експортного забезпечення. Графа 3.2.2 заповнюється таким чином: «хрестик», коли експортери, які безпосередньо є виробниками таких товарів, їх експортують. Тобто, коли це експорт власного виробництва, (коли, наприклад, є поле, насіння, добрива, я все вирощено і потім експортується). Якщо продукцію придбано, то позначка «хрестик» тут не ставиться. Щодо графи 3.2.1 і 3.3, вони не заповнюються. Графа 4 та 5 у податковій накладній заповнюються автоматично. Але треба звернути увагу, що є свої особливості по одиницях виміру.

У податкових накладних по експорту товарів в режимі експортного забезпечення проставляється одиниця виміру кілограми. Це є особливість. Тож, коли ми дивимось на податкову накладну, ми бачимо, що графа 4 заповнюється автоматична одиниця виміру кілограм, а у графі 5 умовне позначення 0301.

Графа 6 зазначає кількість товару у кілограмах і це саме підлягає митному оформленню. У графі 7 ціна товару відповідно до умов контракту. Така ціна не може бути нижча за офіційно визначену мінімальну ціну (яку Мінгрополітики публікує кожного місяця). 

Що стосується графи 8, тут ставиться код ставки. І для окремих видів товарів може бути різна ставка: 0, 14 або 20. За нульовою ставкою мають право оформлювати лише ті платники, у яких частка неповернутої виручки не перевищує 20%. Тут є свої особливості. Це прописано прямо у Податковому кодексі.

Але для того, щоб дізнатися, чи можна поставити нульову ставку, є свої процедури. Тобто ставка залежить від повернення валютної виручки. І якщо ставка повернутої валютної виручки 80 і більше відсотків, то експортер ставить 0%. Якщо менше ніж 80, то буде 14 або 20. Цей відсоток розраховується за даними операції з експорту таких товарів, які здійснено платником протягом останніх 12 місяців.

Порядок такого розрахунку є окремо затверджений постановою Кабміну №1216. І потрібно чітко розуміти, що, наприклад, якщо є дебіторська заборгованість 1 млн, і з цього мільйону 300 000, є з порушеннями валютної виручки, то це більше 20%. І це означає, що є порушення більше 20% і немає права на нульову ставку.

Відповідно постає питання: експортеру не потрібно самостійно розраховувати відсоток неповернутої виручки. Це має робити податкова і повідомляти про нього платнику. Відповідно розрахунок частки такої неотриманої виручки грошових коштів щомісяця здійснюється податковою на підставі даних, які отримані від Державної митної служби і від Національного банку України.

Отриману від митної служби і Нацбанку інформацію податкова обробляє автоматично у спеціальній програмі і щомісяця оновлює перелік платників, у яких частка неотриманих грошових коштів за операціями з експорту не перевищує 20%. Тобто ті платники, які потрапили до цього переліку, матимуть право протягом звітного місяця оподатковувати операції по експорту за нульовою ставкою. І відповідно ця нульова ставка дозволяє не сплачувати ПДВ. 

Що стосується графи 9, - вона не заповнюється.

У графі 10 зазначається обсяг постачання. В 11- й наводиться сума ПДВ, знову ж таки, для ставки 14 або 20. І в цій графі вказується сума в гривнях із копійками. Цей показник може містити не більше ніж шість знаків після коми і він обчислюється з округленням результату загальними правилами математики. І у графах, які не заповнюються, нулі, прочерки або інші знаки, ми не проставляємо.

Що ж стосується розділу А, то ряди 4, 7, 10, 11 та 12 не заповнюються. Тобто це є особливість заповнення такої податкової накладної. Така податкова накладна обов'язково реєструється і може бути заблокована. Якщо податкова накладна зареєстрована, необхідно впродовж 30 днів відповідно вивести цей товар. Якщо товар не вивезено, така податкова накладна скасовується. 

Після того, як експортера буде включено до переліку ДПС, платник ПДВ зобов'язаний буде скласти розрахунок коригування. Але треба розуміти, що тут є свої нюанси щодо розрахунків коригування. Що таке розрахунок коригування №1? Це розрахунок коригування з типом причини «501». Він може бути складений лише до початку митного оформлення. Цей розрахунок коригування може правити лише кількісні або вартісні показники.

Він може бути і на збільшення, і на зменшення. В ньому не заповнюються дані про митну декларацію. Тут ми коригуємо в два рядки, тобто знімаємо неправильний з мінусом, ставимо з плюсом правильний. Таких РК може бути складено декілька, але тільки до початку митного оформлення. І такий РК не відображається в декларації, але він може бути заблокований.

Що стосується розрахунку коригування №2, - це такий собі особливий розрахунок коригування і на нього треба звернути увагу, бо цей другий РК, він по суті приводить до ладу податкову накладну. Тобто після завершення вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією з метою приведення показників податкової накладної у відповідність із показниками митної декларації складається РК другого типу.

І в більшості випадків такий РК складається на зменшення суми операцій, вказаної у податковій накладній. Разом із тим, в окремих випадках РК може бути складений і на збільшення суми операцій, яка вказана у податковій накладні. Це може бути у разі зміни курсу валют, внаслідок чого відбулося збільшення вартості експортованого товару у гривневому еквіваленті.

Такий РК підлягає реєстрації, якщо показники податкової накладної з урахуванням поданого на реєстрацію РК №2 не будуть відповідати показникам митної декларації, такий розрахунок коригування не буде зареєстрований. Таким РК правиться не тільки курс валют, а й вноситься дата і номер Митної декларації у податкову накладну.

В єдиному реєстрі може бути зареєстрований тільки один РК другого типу. Тобто це дуже важливо. І відповідно вже у декларацію він буде входити. Що стосується РК третього типу, то це той РК, яким саме правиться ставка 14% або 20% на ставку 0%. Тобто, як тільки буде повернута валютна виручка, і платник попадає у перелік компаній, які мають право на нульову ставку, можна у зв'язку із приведенням розміру ставки 14% або 20% до ставки 0%, після завершення розрахунків за відповідною експортною операцією скласти РК третього типу. І цей РК буде мати код причини «503». Коригування буде здійснюватись рядками «-/+». Відповідно, треба розуміти, що цей РК буде входити у податкову декларацію.