Податкова реформа – 2025 з елементами виживання
До кінця 2025 року в Україні планується масштабна реформа податкової та митної систем. Платникам податків варто готуватися до переходу на європейські стандарти, зокрема до нових цифрових форматів звітності та посиленої прозорості податкових процесів.
Одне з головних нововведень – електронна система аудиту SAF-T. Програмне забезпечення для її впровадження ще не запрацювало, що створює труднощі для бізнесу. Протягом 2025 року очікується оновлення законодавства, а компаніям запропоновано долучитися до тестування системи, підписавши меморандуми з податковою службою.
Водночас уряд не планує враховувати курсові різниці при нарахуванні ПДФО, попри прохання бізнесу.
Зберігається напруга і через податкові перевірки. Платники податків скаржаться на надмірний тиск з боку фіскальних органів. Тим більше, що значну частину донарахованих сум скасовують у судах. Проблемою залишається невиконання податківцями судових рішень, що вже набрали законної сили.
На обговоренні також реформа спрощеної системи оподаткування – комбінування груп, обов’язкове РРО, ПДВ і товарний облік (Про це ми розповідали у Підсумках тижня 17.03–21.03.2025).
Інші важливі зміни стосуються коригування визначення терміну «роялті» у сфері телекомунікацій, змін до ліцензування підакцизної продукції для прозорого імпорту та експорту, а також уніфікації норм трансфертного ціноутворення з європейськими стандартами. Зокрема, влада наразі не підтримує підвищення порогів для трансфертного ціноутворення.
Разом з тим, не схвалив уряд й ініціативу зниження ПДВ на продукти харчування через дефіцит бюджету. У планах також скасування ПДВ-пільг на міжнародні посилки – бізнес за, але потрібна згода парламенту.
Ці й інші питання були обговорені під час зустрічі представників бізнесу з Головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.
Попри ці амбіційні зміни, Гетманцев обіцяє не переглядати податкову базу в 2025 році, орієнтуючись на детінізацію та оптимізацію доходів.
Щоб тримати руку на пульсі всіх новацій, реєструйтесь безкоштовно на вебінар 26 червня «Оплата праці та кадрові ризики в липні 2025: нові вимоги, штрафи та актуальні зміни».
Романтика по-українськи: шлюб без РАЦСу = кохання з ПДФО + ВЗ
З позиції ДПС, грошові перекази між чоловіком і жінкою, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, підлягають оподаткуванню. Адже згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) такі особи не вважаються подружжям і, відповідно, не входять до кола близьких родичів у розумінні податкового законодавства. Це означає, що перекази коштів між ними визнають «іншими доходами» і підлягають оподаткуванню на загальних підставах – податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Юридична підстава – стаття 21 Сімейного кодексу України, яка визначає шлюб виключно як зареєстрований союз у державному органі. Проживання разом без офіційного шлюбу не породжує прав та обов’язків подружжя. Водночас ПКУ не містить винятків для цивільних партнерів, а тому будь-які перекази між ними прирівнюються до доходу, який необхідно задекларувати та сплатити з нього податки, якщо переказ надійшов від особи, яка не є податковим агентом.
Тобто, якщо один з цивільних партнерів не є підприємцем чи не зареєстрований як особа, що провадить незалежну професійну діяльність, то інший зобов’язаний подати річну податкову декларацію і самостійно сплатити податок. Про це ж йдеться у ЗІР (категорія 103.02), а також у листі ДПС від 13.06.2025 №642/2/99-00-24-01-02-02. Виходить, що замість весільного маршу – податкова декларація.
Ситуація викликає чимало запитань у платників податків, адже цивільні стосунки поширені, а інформація про податкові наслідки таких банківських транзакцій – маловідома. Це може стати приводом для податкових донарахувань і навіть штрафів у разі неподання декларацій.
«По-сімейному» не для ФОПів: у бізнесі – ніяких «своїх» без договору
ФОПам більше не варто розраховувати на «сімейну допомогу» у своїй підприємницькій діяльності. Навіть, якщо допомагає чоловік, дружина, сестра чи інший родич – без оформлення трудових відносин це розцінюють порушенням. Податківці, яких підтримує Держпраці, наполягають: наявність родинних зв’язків не дає права допускати людину до роботи без трудового договору і відповідного повідомлення ДПС. Закон однаковий для всіх – і для чужих, і для своїх.
Навіть «разова допомога», «по-дружньому» чи «тимчасово» – юридично це робота без оформлення, що тягне за собою штрафи та санкції. Один з реальних випадків: ФОП тримав магазин, і його дружина просто підмінила його на касі. Цього вистачило, щоб отримати офіційне попередження від ДПС. Тобто родич – не працівник. Усе має бути оформлено за законом, навіть якщо це пів години підміни на точці. У разі повторного порушення – відповідальність буде ще суворішою.
Штрафи за корупційні натяки та «благодійні» правки у декларації з прибутку
З 13 червня 2025 року діє оновлена форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Зміни затверджені наказом Мінфіну від 24.04.2025 №215 і є продовженням антикорупційних ініціатив, запроваджених Законом України від 04.12.2024 №4112-IX.
Вперше у звітності з’явилися пункти, присвячені фінансовим операціям, пов’язаним із неправомірною вигодою – навіть коли йдеться про іноземних посадовців. Нові рядки відображають збільшення зобов’язань і штрафів, а також фіксують особливі позначки щодо виявлення потенційно корупційних транзакцій (докладніше про цей апдейт деки ми повідомляли у Підсумках тижня 12.05–16.05.2025).
Ці зміни покликані посилити податковий контроль над міжнародними операціями, що можуть містити високі ризики зловживань. Оновлену форму доведеться використовувати вже зі звіту за 9 місяців 2025 року, хоча точну дату подання ще має підтвердити ДПС. Тож дочекаймось її роз’яснень, без яких можливі розбіжності в трактуванні строків. Щойно отримаємо відповідну інформацію, обов’язково повідомимо вам. Стежте за нашими оновленнями, щотижневими підсумками та листами!
Паралельно Мінфін запланував ще одне оновлення декларації. Наразі оприлюднено проєкт наказу, що адаптує форму до Закону України від 25.02.2025 №4254-ІХ, який стимулює благодійність у воєнний час. Зокрема, передбачено, що до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан, підприємства можуть без коригування фінрезультату передавати до 8% прибутку за попередній рік на підтримку неприбуткових організацій – якщо щонайменше половина цієї суми пішла саме на благодійність.
З цією метою декларацію доповнять новим додатком БД. У ньому детально розраховуватимуть допустимі межі безоплатної допомоги, об’єкт і базу оподаткування, а також різниці, які слід враховувати для визначення кінцевого податкового зобов’язання. Це має допомогти підприємствам правильно заповнювати декларацію, уникати помилок і потенційних спорів із податковими органами.
Проте, попри зусилля з систематизації благодійних операцій та антикорупційних коригувань, на практиці нова форма може спричинити плутанину через часті зміни, одночасну дію кількох редакцій декларації, відсутність роз’яснень і ризики подвійного трактування. Тож радимо вам уважно стежити за оновленнями та готуватися до звітування за новими правилами заздалегідь.
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!
Новий податковий сюр: ФОПам дзвонять з ДПС із вимогами відкликати звіти
У 2025 році підприємці, які переходять з 1 на 3 групу єдиного податку або на загальну систему, масово стикаються з тиском з боку податкової. Інспектори телефонують і вимагають відкликати вже подані квартальні декларації, погрожуючи наслідками. Такі вимоги – незаконні й суперечать Податковому кодексу.
Підпункт 296.5.1 ПКУ прямо зобов’язує ФОПів на 1 і 2 групах подавати квартальні декларації при переході на 3 групу. Це не лише законно, а й обов’язково. Така декларація охоплює дохід як за старою, так і за новою ставкою, включаючи перевищення лімітів, якщо були. Подання квартальної декларації звільняє від річної за період перебування на 1 групі.
Попри це, податкова вимагає «зняти» декларації без жодної законної підстави, посилаючись на усні вказівки чи внутрішні інструкції. Експерти радять у разі тиску письмово звертатися до керівництва ДПС із вимогою припинити порушення та надати офіційне роз’яснення, посилаючись на пп. 296.5.1 ПКУ. Ситуація свідчить про серйозну кризу в комунікації між бізнесом і податковою та порушення принципів правової визначеності.
Корисним для вас стане захід 30 червня за темою «Нова декларація з прибутку, ПДВ – ризики, кредити, перевірки & Відрядження по Україні і за кордон».
Фіскальний чек чи рахунок: не «нова» плутанина із датою доходу
Питання визначення дати отримання доходу для платників єдиного податку залишається гострим, попри численні роз’яснення податкових органів.
Мінфін та ДПС дотримують сталої позиції: якщо розрахунок проводиться через POS-термінал, датою отримання доходу є дата, зазначена у фіскальному (касовому) чеку, незалежно від фактичного надходження коштів на рахунок (листи Мінфіну від 07.03.2025 №11210-09-62/7098 та від 10.04.2024 №11220-04-62/11995; лист ДПС від 15.05.2025 №522/2/99-00-24-01-03-02 та ЗІР, підкатегорія: 107.01.03). Це стосується як ФОПів, так і юросіб.
Однак є важливе уточнення, яке ставить під сумнів однозначність наведеного твердження. Якщо товар відправлено, наприклад, 31 грудня через Нову пошту з післяплатою, а кошти за нього надійшли ФОП на рахунок лише 2 січня, то фактично доходом вважається саме дата зарахування коштів, тобто 2 січня. На цьому, власне, наполягають самі податківці (лист ДПС від 12.03.2025 №646/4/99-00-24-01-03-04), обґрунтовуючи такий підхід п. 292.6 ПКУ, де прямо зазначено: датою отримання доходу є дата надходження коштів у готівковій або безготівковій формі, а не момент продажу чи формування чеку.
Отже, виникає суперечність між формальним трактуванням дати за фіскальним чеком і фактом реального надходження грошей на рахунок, особливо при оплаті післяплатою.
Така розбіжність в трактуванні може створити ризики для підприємців, особливо під час закриття звітного періоду. Якщо дохід за чеком проведено в одному році, а кошти фактично надійшли в наступному, ФОП ризикує неправильно визначити податкові зобов’язання, що потенційно загрожує штрафами. Податкова практика демонструє непослідовність, яка може мати наслідки для сумлінних платників податків.
Усе це ставить підприємців перед вибором: або дотримуватись букви чека і дати продажу, або орієнтуватися на надходження коштів, керуючись логікою реального грошового обігу. І хоча Мінфін та ДПС формально тримають єдину позицію, конкретні випадки, як із NovaPay, засвідчують наявність винятків, які ускладнюють податковий облік для платників єдиного податку.
Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.
Паперові чеки vs електронні: виправдана мета чи черговий перегин ДПС
Під час фактичних перевірок платників податків, які використовують стаціонарні або програмні РРО, податківці нерідко запитують паперові копії фіскальних чеків за тривалий період – наприклад, за рік.
У ситуації, коли кількість чеків може перевищувати тисячу, таке прохання викликає сумніви в його правомірності та доцільності. Законодавство, дійсно, зобов’язує створювати фіскальні звітні чеки та контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі, однак не передбачає обов’язкового друку всіх копій чеків на папері для надання податковій. Такого висновку можна дійти, проаналізувавши свіжий лист ДПС від 13.06.2025 №642/2/99-00-24-01-02-02.
Відповідно до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фіскальні чеки слід зберігати та передавати до фіскального сервера ДПС – або одразу, або після завершення режиму офлайн. Усі ці дані – електронні копії чеків, фіскальні звіти та контрольні стрічки – автоматично збираються системою, тому дублювати їх на папері є надмірним.
Згідно з Податковим кодексом під час перевірки платник податків зобов’язаний надати документи, пов’язані з предметом перевірки.
Мета податкової при витребуванні фіскальних чеків – порівняти копії чеків із тими, що вже містяться в базі даних СОД РРО. Але якщо вони вже наявні в електронній пам’яті пристрою чи в модемі, дублювання на папері не є законодавчою вимогою, а радше ініціативою перевіряльників. Відтак, вимога надати всі чеки саме у друкованому вигляді фактично є перевищенням обґрунтованих потреб перевірки і створює додаткове навантаження на бізнес.
Як працювати без ризиків, зорієнтує вебінар 27 червня «Відпустки щорічні і додаткові, перекази, П(РРО), типові помилки в розрахунках і ШІ-ревізор: як пройти літо без помилок і штрафів».
Черговий перегин ДПС та інші податкові подарунки для ФОПів у ЗСУ
Фізичні особи-підприємці, які були мобілізовані або проходять військову службу за контрактом, нарешті можуть зітхнути з полегшенням: Верховна Рада підтримала законопроєкт №13134, що передбачає повне анулювання їхніх податкових боргів за період служби.
Йдеться не тільки про звільнення від єдиного податку, військового збору та ЄСВ, а й про відновлення реєстрації платника єдиного податку, якщо її було втрачено через податкову заборгованість. Нові норми гарантують, що всі нарахування за час перебування на фронті будуть скасовані, а самі суми – анульовані.
Податкова отримає інформацію про мобілізацію, контракт або демобілізацію ФОП із Єдиного реєстру військовозобов’язаних і самостійно припинятиме нарахування податків на цей період.
Після демобілізації підприємець має 180 днів на виконання своїх податкових обов’язків без штрафів і пені, а якщо у нього були наймані працівники – 150 днів для подання звітності. Якщо в реєстрі відсутня інформація про такого ФОПа, він може подати заяву та документи до ДПС, щоби скористатися пільгами.
Законопроєкт уже назвали неоднозначним – багато положень виглядають як «новорічна ялинка», але навіть критики визнають: податкова амністія для мобілізованих підприємців – єдина по-справжньому добра норма цього документа. Бізнес-спільнота очікує, що зміни до Податкового кодексу офіційно наберуть чинності вже найближчим часом.
Поки ж усім зацікавленим радимо взяти участь у безкоштовному вебінарі 25 червня «Будівництво під контролем: ПДВ, зарплата, контракти – головні податкові й облікові ризики у 2025 році».
1 липня – дедлайн для оновлення даних, щоб не втратити ліцензію і бізнес
До 1 липня 2025 року суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на обіг спирту, алкоголю, тютюнових виробів, рідин для е-сигарет або пального до 1 січня 2025 року, повинні подати заяви для внесення актуальних даних до державних реєстрів. Це вимога нового Закону України від 18.06.2024 №3817-IX (далі – Закон №3817) «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» для впорядкування інформації про ліцензіатів. Якщо ліцензію видано вже у 2025 році – жодних додаткових дій не потрібно.
Для оновлення даних за виданими до 2025 року ліцензіями на роздрібну торгівлю алкоголем, достатньо подати заяву без додаткових документів. Натомість для безстрокових ліцензій на зберігання чи оптовий продаж пального разом із заявою слід подати повний пакет документів, як передбачає Закон №3817.
Рекомендовані форми заяв уже оприлюднені на порталі ДПС, і хоча наразі формально дозволено подавати заяви в довільній формі, податківці радять користуватися саме рекомендованими шаблонами. Оберіть позначку в графі 2 заяви – «внесення змін», а також зазначте всі необхідні дані як за первинного отримання ліцензії.
Форма подання – електронна, через особистий кабінет платника податків у розділі «Листування з ДПС».
Зверніть увагу: подання щоквартального повідомлення про сплату чергового платежу за ліцензію не замінює вимогу оновлення даних у реєстрі. Це – окреме зобов’язання, що стосується саме облікових відомостей про ліцензіата
Отже, якщо ваша ліцензія видана до 2025 року – не відкладайте. Інакше вже після 1 липня 2025 року ви можете опинитися поза межами реєстру і втратити право на провадження своєї ліцензованої госпдіяльності.
Воєнна поблажка скасовується: 3 місяці на подання статзвітів і фінзвітності
Верховна Рада 18 червня 2025 року ухвалила зміни, які знову зобов’язують підприємців, компанії та установи подавати фінансову й статистичну звітність до Держстату – навіть під час воєнного стану. Ці вимоги не стосуються звітності до податкової, але є обов’язковими. Раніше звітування було добровільним, однак тепер це закон. Ті, хто не подавав звіти під час війни, мають 3 місяці, щоб надолужити.
У Держстаті пояснюють: Україні потрібні точні дані для ухвалення рішень, виконання євроінтеграційних зобов’язань і відновлення після війни. Проте офіційної інформації про сам законопроєкт на сайті ВРУ поки що немає – тож залишається чекати підтвердження. Але звіти вже радять готувати.