ЗЕД

(модуль 6 із 21)

Додаткові матеріали

Презентація

Текстове розшифрування відео

Інвойси та митні документи є важливими елементами зовнішньоекономічної діяльності, які впливають на податки та звітність. Інвойс, або рахунок-фактура, є документом, що надається продавцем покупцеві в міжнародній комерційній практиці. Він містить перелік товарів, їх кількість, ціну, умови поставки та відомості про відправника й одержувача. На відміну від української практики, де існують окремі рахунки та видаткові накладні, в міжнародній торгівлі інвойс виконує обидві ці функції.

Затвердженої форми інвойсу в Україні не передбачено, тому він може бути складений у довільній формі, але має містити обов'язкові реквізити для ідентифікації операції. До таких реквізитів належать дата складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціна, загальна вартість та валюта. Рекомендовано також вказувати номер інвойсу, платіжні реквізити, реквізити ЗЕД-контракту, умови поставки згідно з Інкотермс та умови оплати.

З точки зору українського законодавства, статус інвойсу тривалий час був невизначеним. Проте, згідно з роз'ясненнями Міністерства фінансів, інвойс може вважатися первинним документом для цілей бухгалтерського обліку за умови його оплати, що підтверджується відповідними документами. Таким чином, на сьогодні інвойс прирівняний до первинного документа.

Окремим важливим документом при експортно-імпортних операціях є митна декларація. Хоча за її складання відповідає митний брокер, бухгалтеру необхідно розуміти її види та основні реквізити. Види митних декларацій регулюються Митним кодексом України і включають:

• Митна декларація, заповнена у звичайному порядку: класичний універсальний документ, оформлення якого означає випуск товарів у заявлений митний режим (експорт, імпорт тощо).
• Попередня митна декларація: подається до ввезення товарів в Україну або під час їх перебування на пункті пропуску.
• Тимчасова митна декларація: подається, якщо відсутні точні відомості про характеристики товарів, з зобов'язанням подати додаткову декларацію протягом 45 днів.
• Періодична митна декларація: застосовується при регулярному переміщенні однотипних товарів протягом не більше 180 днів, з подальшим поданням додаткової декларації за попередній календарний місяць.
• Спрощена митна декларація: використовується підприємствами, що мають авторизацію на застосування спрощеного декларування.
• Додаткова митна декларація: подається для уточнення відомостей, раніше задекларованих у попередній, тимчасовій, періодичній або спрощеній деклараціях.

Перевірити митну декларацію можна через "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" на сайті митної служби. Сама по собі митна декларація не є первинним документом у загальному розумінні, але вона є первинним документом у частині нарахованих митних платежів та ПДВ. Це означає, що нарахування імпортного мита, ПДВ та інших митних платежів в обліку здійснюється на підставі митної декларації.

Рекомендується працювати в парі з надійним митним брокером, який зможе надати вичерпні пояснення щодо особливостей митної декларації. Важливо пам'ятати, що митний брокер відповідає за коректність даних, внесених до декларації. Дані з митних декларацій оперативно передаються до податкової служби і можуть стати підставою для запитів з боку податкових органів. Ці дані також враховуються під час податкових перевірок.