Додаткові матеріали

Презентація

Текстове розшифрування відео

Аналіз типових помилок під час обліку ПДВ та ЗЕД

Розглянемо типові помилки під час обліку ПДВ зовнішньоекономічної діяльності на прикладі практичних кейсів.

Найбільш розповсюджене питання - дата складання податкової накладної при експорті. Можлива ситуація, коли замитнення товару починається в одну дату, а закінчується в іншу дату. Виникає питання: що робити в такому випадку, який курс НБУ брати?

Приклад 1

При експорті товару замитнення розпочалося 06 травня 2025 р. (курс НБУ на цей день 44,5642). Завершення оформлення МД відбулося 07 травня 2025 р. (курс валюти на цей день 44,4864, але його не вказано в ВМД).

Підприємство застосувало для виписки Податкової накладної курс НБУ на 06 травня 2025 р., вказаний в декларації.

Як правильно: Податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов’язань.

Відповідно до ст.187 ПКУ. «Дата виникнення податкових зобов'язань:

187.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

…б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства,

187.11. Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера.

Таким чином, дата виникнення податкових зобов'язань в даному випадку - дата відвантаження товарів, дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону.

Приклад 2

ТОВ платник ПДВ, експортує свою готову продукцію за кордон.

При оформленні документів по експортній операції на одній з ВМД вказано: дата ПМК («Під митним контролем») 01.05.2025, дата ОНП («Особиста номерна печатка») 02.05.2025р.

ТОВ виписало податкову накладну по даті ПМК.

Як правильно: Податкову накладну в цьому випадку треба складати датою ОНП - 02.05.2025.

ДПС роз'яснює, що згідно з част. 5 ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Таким чином, є роз'яснення ДПС. А митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей. В даному випадку, як в електронному вигляді, так і в паперовому даному випадку виходить, що є дві такі дати, які можуть бути зазначені під митним контролем і особиста номерна печатка. Отже, ми дивимось на позицію ДПСУ, яка нам говорить, що датою виникнення податкового зобов'язань з ПДВ є дата оформлення, але нам точно треба знати, яка з тих двох дат.

І прояснення звучить таким чином: завершення процедури митного оформлення фіксується відбитком особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону, а в разі електронного декларування за наявності внесеної до неї (до цієї електронної декларації) особою митного органу, яка завершила митне оформлення, відмітки про завершення митного оформлення. Тобто потрібна саме ця відмітка, що завершення митного оформлення відбулось повноцінно.

З метою визначення згідно з пунктом 187.1 ПКУ дати виникнення податкового зобов'язання ПДВ в разі експорту товарів датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу особисто номерної печатки. Або електронним цифровим підписом в нас посадова особа теж свідчить, що декларація вже повністю пройшла всі етапи і відбулось замитнення. Що стосується курсу НБУ, ми читаємо пояснення: на дату виникнення податкового зобов'язання експортер складає податкову накладну за урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено НБУ в попередній робочий день. Це означає, що курс встановлений в попередній робочий день. В даному випадку це дата 2 травня - дата, яка проставлена в вантажній митній декларації біля позначки ОНП і дата, щодо якої ми маємо курс на сайті НБУ, він встановлений на 2 травня, тобто на поточний день.

Приклад 3

ТОВ платник ПДВ експортує послуги. Перша подія – інвойс (акт виконаних робіт).

Дата інвойсу 15 травня 2025р. Дата оплати від покупця – 14 травня 2025р.

Для реєстрації ПН був використаний курс на 15 травня, тобто на дату отримання послуг.

Як правильно: При отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України платник ПДВ на дату зарахування коштів на поточний рахунок визначає податкове зобов’язання з ПДВ за офіційним курсом гривні до іноземних валют, який діє на дату визначення таких податкових зобов’язань, тобто який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.

Отже, для визначення вартості валюти для виписки ПН на сайті НБУ https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=03.10.2024&period=daily

потрібно дивитись курс на 14.05.2025 (але встановлений він був в попередній робочий день).

Дата інвойсу в цьому випадку є другою подією.

Якби мова йшла про товари, то тоді підприємство зробило би вірно, якби виписали ПН на дату продажу товарів. Але в прикладі продаж послуг і при отриманні попередньої авансової плати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України, платник ПДВ на дату зарахування коштів на поточний рахунок визначає податкове зобов'язання з ПДВ.

Ну і тут так само ми беремо курс, встановлений Нацбанком у попередній робочий день, на 14 травня, тому що це експорт послуг за наявності передплати. Тобто в нас в даному випадку інвойс - це друга подія.

Що стосується експорту і відображення доходу в обліку, це ще один нюанс, пов'язаний з тим, що є дата, по якій виписується податкова накладна. І регламентується розділом ПДВ Податкового кодексу. Але для визначення дати відображення дохіду необхідно спиратись вже не на Податковий кодекс, а на ПСБУ. В даному випадку - ПСБУ 15 "Дохід". Тобто, необхідно з'ясувати, коли, яку дату можна вважати, датою отримання дохіду. ПСБУ містить визначення доходу і перелік умов, при виконанні яких ми можна сказати, що дохід отримано, і його можна визначити. І тоді в обліку дохід може іноді відображатися іншою датою, ніж виписується податкова накладна.

А умови ці перелічені:

покупцеві передані ризики і вигоди;
сума доходу може бути достовірно визначена;
підприємство не здійснює управління надалі цим товаром;
є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод.

Приклад 4

ТОВ відвантажило готову продукцію на умовах постачання FCA (умови ІНКОТЕРМС) на експорт 09 квітня 2025 р. Довідково: за умовами FCА продавець здійснює постачання товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

ТОВ передає ризики в пункті, де буде завантажуватись перевізник, найнятий покупцем, а також має провести всі необхідні експортні процедури.

ВМД була оформлена 10 квітня 2025 р.

ТОВ використало для відображення доходу курс НБУ на 9 квітня, тобто на дату відвантаження товару.

Як правильно: Дата реалізації не завжди співпадає з датою оформлення ВМД. Для дати реалізації в бухобліку працюють умови постачання та норми НПСБО 15 "Дохід"" 8. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

- покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Якщо за договором підприємство може отримувати від покупця оплату відразу після передачі товару перевізнику, то дата передачі перевізнику дорівнює дата реалізації.

Якщо ж право на отримання оплати за поставлений товар настає тільки після експортного замитнення, то дата реалізації дорівнює даті завершення митного оформлення. В нас це 10 квітня, тобто ми читаємо норми ПСБУ щодо визначення того, що в нас є доходом, коли ми визначаємо дохід і читаємо правила Інкотермс.

Тобто в міжнародних договорах ці правила нам будуть визначати іноді нашу дату доходу.

Ще доволі часто зустрічаються помилки, які стосуються визначення бази оподаткування ПДВ.

Базою оподаткування відповідно до Податкового кодексу, при операціях з вивезення товарів за межі митної території, є договірна контрактна вартість таких товарів, зазначена в митній декларації. Інформація зазначена в графі 42 ВМД Ці дані використовуються для заповнення рядку 2.1 і 2.2 декларації з ПДВ.

Також зустрічаються помилки, що стосуються виписки розрахунку коригування і повернення товарів.

Приклад 5

Завод виготовляє обладнання (станки) і експортує його.

25.03.25р. 10 вагонів перетнули кордон (цей факт підтверджується ВМД).

Покупець оглянув обладнання, і підписав акт приймання передачі тільки 7 станків 30.03.25 року. Решта станків потребує доробки і стоїть на зберіганні. Як цю операцію розцінювати з боку ПДВ?

25.03.25 за курсом НБУ на цю дату виписана ПН на 10 станків, а фактично замовник прийняв тільки 7.

Ми виписали РК на три станки, які замовник не прийняв.

Як правильно: Якщо усі 10 станків перетнули кордон, тобто вивезені у режимі експорту, що підтверджується ВМД, то дійсно має бути виписано податкову накладну на 10 станків.

ПН на експорт виписується дійсно по курсу НБУ, який діє на дату її оформлення.

А от виписувати РК в цьому випадку не потрібно.

Що стосується імпорту і використання пільг, це помилки щодо пільгування деяких груп товарів, пільга щодо мита привезені і щодо ПДВ. Є норма п.871, пр.2 розд.ХХ ПКУ, яка введена тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні. Вона діє до 1 січня 2026 року. І при ввезенні деяких груп товарів при розмитненні ці товари не оподатковуються ПДВ (є пільга). Але коли ми продаємо ці товари на території України, то ми застосовуємо звичайну ставку ПДВ 20%. Тобто дуже чітко треба дивитись на то, щодо чого конкретно ми маємо пільгу.

Якщо вона є при ввезенні, це ще не факт, що далі при продажу по території України не факт, що ця пільга теж в нас зберігається, що на продаж по території України відповідно є така сама пільга. Тобто пільги треба перевіряти, на що вони розповсюджуються.

Приклад 6

ТОВ - платник ПДВ закупив сонячні панелі (код 8541430000). При імпорті були застосовані пільги до сплати ПДВ і мита.

По території України ТОВ продає вказані товари також із застосуванням пільги з ПДВ.

Як правильно: Йдеться про застосування пільги за п. 871 пр. 2 р. ХХ ПКУ

Ця пільга діє тільки на імпорт.

На території України ТОВ має здійснювати продажі із застосуванням ставки ПДВ 20%.

Що стосується неплатників ПДВ, самі розповсюджені помилки - взагалі не помічати необхідність нарахування ПДВ.

Приклад 7

ТОВ не є платником ПДВ (Резидент Дія Сіті) отримує послуги від нерезидента – громадянина України, який має податкове резидентство Англії. ТОВ не нараховує і відповідно не декларує ПДВ на імпорт послуг.

Як правильно: Згідно з п.п. 14.1.213 ПКУ, «у разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року»,

Виходячи з цього – дійсно, наявність зареєстрованого резидентства іншої країни слід розглядати як той факт, що фізична особа має в цій державі центр життєвих інтересів. Тому таку особу слід вважати нерезидентом.

У разі, якщо отримані послуги відносяться до таких, за якими згідно зі ст. 186 ПКУ місце постачання є митна територія України – потрібно складати та реєструвати ПН на послуги від нерезидента.

Що стосується безкоштовної передачі програмного забезпечення і що стосується ПДВ, нас тут немає вводити в оману те, що передача є безкоштовна. Необхідно дивитись на те, що є таке поняття, як постачання електронних послуг і як визначається база оподаткування при постачанні таких послуг.

Приклад 8

ТОВ безкоштовно передає Покупцю в Україні файли апгрейду програмного забезпечення (посилання на ресурс). Для цього від нерезидента-постачальника буде отримано безкоштовно посилання на цей лінк. ТОВ не стало нараховувати ПДВ на це безкоштовне отримання від нерезидента, а також не нараховує ПДВ при безкоштовній передачі цього апгрейду Покупцю.

Як правильно: Постачання оновлень ПЗ за визначенням п. 14.1.565 ПКУ є постачанням електронних послуг. Місцем постачання таких послуг є місце реєстрації покупця за визначенням п. 186.31 ПКУ.

База оподаткування при постачанні послуг визначається:

1) при отриманні послуг від нерезидента - за ст. 190 ПКУ:

"190.2. Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку."

2) при постачанні на території України - за ст. 188 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20240903#n4551):

"188.1. ...При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, ..."

Отже, при отриманні безоплатного ПЗ від нерезидента у ТОВ має бути складена ПН на послуги нерезидента, виходячи зі звичайної ціни на такі послуги

При безоплатній передачі на резидента цього ПЗ - мають бути складені 2 ПН:

1- на ціну 0 грн. на отримувача

2) - зведена ПН за п. 188.1 ПКУ на себе.

Приклад 9

ТОВ отримує ключ до активації програмного продукту від постачальника-нерезидента.

ТОВ не зареєструвало ПН, бо вважає, що податкові зобовʼязання та вхідний податковий кредит не виникають, оскільки ПО було розроблено не на території України.

Як правильно: Відповідно до пп. "б" п. 185.1 ПКУ «Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.»

Тобто, ПДВ слід нараховувати тільки у тому разі, якщо місцем надання послуг вважається територія України.

Що стосується послуг з надання доступу до програмного продукту, то такі послуги відповідно до п. 14.565 ПКУ вважаються електронними послугами. Місцем постачання електронних послуг вважається місце реєстрації їх отримувача (відповідно до п. 186.31 ПКУ).

Тобто, оскільки отримувач послуг резидент, то на такі послуги потрібно нарахувати ПДВ і виписати ПН, по якій визначаються як податкові зобов’язання, так і податковий кредит.

Облік ПДВ і ЗЕД у BAS (BAS Бухгалтерія) (модуль 5 із 10)

Оновлений формат навчання! Як дивитись, слухати або читати всі уроки?

Урок 1. Налаштування BAS для обліку ПДВ та ЗЕД-операцій

Урок 2. Облік імпортних операцій у BAS: документальне оформлення та проведення

Урок 3. Облік експортних операцій у BAS: відображення доходів та формування ПДВ

Урок 4. Формування податкового кредиту та зобов’язань у BAS

Урок 5. Облік валютних операцій та курсових різниць у BAS

Урок 6. Порядок складання та реєстрації податкових накладних у BAS

Урок 7. Автоматизація податкової звітності у BAS

Облік ПДВ і ЗЕД у BAS (BAS Бухгалтерія)

(модуль 5 із 10)