Платіжній рахунок NovaPay: чи потрібен РРО

Платіжні операції можуть здійснюватися через платіжний рахунок. Що таке платіжний рахунок і чи потрібно при цьому застосовувати РРО – далі в публікації

 

Визначення платіжного рахунку

Для того, щоб з’ясувати, чи дійсно потрібно застосовувати РРО при отриманні від покупців оплати на платіжний рахунок, відкрити, зокрема, у NovaPay, для початку необхідно це з’ясування що таке платіжний рахунок. Це визначення з’явилося відносно нещодавно, а саме, коли запрацював Закон про платіжні послуги.

Платіжний рахунок – рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства (п. 66 ч. 1 ст. 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги», далі – Закон про платіжні послуги).

 

Призначення платіжного рахунку та його відмінність від поточного

Виходячи з визначення, можна зробити висновок, що платіжний рахунок – це, по суті, рахунок, який відкривається не в банку, а в небанківській установі, але його призначення майже таке саме, як і поточного рахунку. Та все ж є деякі відмінності, а саме:

Платіжний рахунок:

1. Відкривається у фінансовій, небанківській установі.

2. Використовується, зокрема, для:

• здійснення платежів / отримання платежів;

• зняття готівки;

• сплати податків.

3. Про відкриття рахунку повідомляється у ДПСУ.

4. Не може використовуватися у ЗЕД.

Поточний рахунок:

1. Відкривається в банківській установі.

2. Використовується, зокрема, для:

• здійснення платежів / отримання платежів;

• зняття готівки;

• сплати податків.

3. Про відкриття рахунку повідомляється у ДПСУ.

4. Може використовуватися у ЗЕД.

Крім того, з платіжного рахунку не можна знімати готівку за кордоном, небанківські фінустанови, які відкривають платіжні рахунки, не можуть виконувати стандартизовані банківські функції, тобто вони не можуть залучати фінансові активи і не можуть їх повертати (неможливо відкрити депозит, отримувати відсотки на залишок коштів).

Але по суті, використання платіжного рахунку, дуже близьке до банківського поточного рахунку. І платіжний, і поточний рахунок – це рахунки для здійснення безготівкових розрахунків.

 

Платіжний рахунок та РРО

При безготівкових розрахунках РРО загалом не використовується, але слід пам’ятати, що розрахунковими (а отже, такими, що проводяться з застосуванням РРО), є не тільки готівкові операції.

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО).

Виходячи з визначення, можна зробити висновок, що частина безготівкових операцій також відповідає поняттю «розрахункова операція». На практиці це означає необхідність використання РРО, адже за наявності розрахункових операцій слід застосовувати РРО.

Отримання грошей на платіжний рахунок – це є безготівкова операція, але необхідно визначити чи є вона розрахунковою?

У визначення «розрахункова операція», згадується платіжний рахунок, згадується банківська платіжна картка, платіжні картки в цілому, а також зауваження «тощо». Дуже часто, до речі, податківці звертають увагу на «тощо» і підтягують його під поняття розрахункової операції. Наприклад, свого часу під «тощо» ідентифікували навіть оплати по LiqPay, а також використання платіжних банківських застосунків, як наприклад, Приват24.

Але, все ж таки варто зазначити, що прямої вказівки про те, що отримання грошей на платіжний рахунок є розрахунковою операцією законодавство не містить.

Однією з підстав, що на думку ДПС, може ідентифікувати операцію отримання коштів на платіжний рахунок, як розрахункову – норми п. 2 ст. 9 Закону про РРО, згідно якого РРО та / або ПРРО, та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім:

• операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

• операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.

У наведених виключеннях немає жодного зауваження стосовно того, чи можуть вони стосуватися не тільки банківського, а й платіжного рахунку, тож податківці, коментуючи цю ситуацію, роблять висновок, що виключення щодо можливостей не застосовувати РРО може стосуватися тільки банківських операцій. І одна із ІПК, яка надавалася податківцями на цю тему, виглядає таким чином, що підприємцю слід застосовувати РРО:

<..> відповідно до фактичних обставин, приведених у зверненні, покупцем здійснена оплата за товар через ПТКС, який належить небанківському надавачу платіжних послуг – Особі «1», не на реквізити поточного рахунку Підприємця, а на розрахунковий рахунок фінансової компанії, і тільки після цього вже фінансовою компанією, а не установою банку кошти були перераховані продавцю товарів. У зв’язку з наведеним, Підприємцю слід застосовувати РРО/ПРРО на повну суму покупки, так як прийняття коштів, їх обробка та виконання платіжної інструкції небанківською фінансовою установою не може бути віднесено до банківських операцій у розумінні Закону про РРО. (ІПК від 07.12.2023 № 4553/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК).

Податківці роблять висновок, що така безготівкова операція проходить через фінансову установу, тому що таке виключення не підпадає під пільгу Закону про РРО, яка дає змогу не застосовувати РРО.

Далі, продовжуючи цю тему податківці дуже чітко сформулювали які саме безготівкові розрахунки не підпадають під пільгу щодо застосування РРО на підставі п. 2 ст. 9 Закону про РРО:

1) до банківських операцій, на які розповсюджується пільга щодо застосування РРО / ПРРО, в розумінні Закон про РРО можуть бути віднесені лише:

• перерахування коштів із поточного рахунку на поточний рахунок у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010;

• внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на поточний рахунок;

• внесення готівки через платіжний термінал та / або ПТКС, який належить банку.

Дана позиція ДПС є незмінною та сталою (ІПК від 07.12.2023 № 4553/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК).

Отже, мова йде виключно про перерахування із поточного рахунку на поточний рахунок, внесення готівки в касу банку і внесення готівки через платіжний термінал, який належить банку. Тобто, платіжний рахунок у виключеннях відсутній. А це, на думку податкової, означає, що отримання грошей на платіжний рахунок вимагає застосування РРО.

Таким чином, виходячи з трактування ДПС законодавчих норм, що стосуються застосування РРО, можна зробити наступні висновки:

• використання платіжного рахунку, в т.ч. рахунку NovaPay, не підпадає під виключення Закону про РРО;

• приймання платежів через платіжний рахунок може бути визнане розрахунковою операцією;

• для отримання оплат на рахунок NovaPay застосування РРО / ПРРО є рекомендованим (на думку ДПС – обов’язковим).