Підсумки тижня 22-26.07.2024

З 1 серпня діятимуть зміни до ПКУ через запровадження клубу білого бізнесу

25 липня було опубліковано Закон № 3813 про особливості податкового адміністрування під час війни для платників з високим рівнем добровільного дотримання норм ПКУ. Він набере чинності вже з 1 серпня. Законом передбачено запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану.

До Переліку включатимуться юридичні особи та фізичні особи-підприємці, резиденти Дія.Сіty, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо). Розраховані середні показники критеріїв публікуються на офіційному вебсайті ДПСУ протягом п’яти робочих днів після затвердження Реєстру. Вперше, з урахуванням дати набрання чинності Законом, цей Реєстр з’явиться на сайті ДПСУ не раніше квітня 2025 року. Адже для затвердження та формування першого Переліку ДПСУ надається три місяці з дня опублікування цього Закону. Тобто тільки у квітні зможемо побачити, хто увійде до цього реєстру.

Платники, які будуть включені до білого бізнесу, матимуть право вийти з Переліку шляхом подання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків. Форму та порядок подання повідомлення ще має затвердити Мінфін.

Які ж переваги будуть у платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Загалом, ніяких пільг зі сплати податків чи строків подання звітності не передбачено. Наявність у Переліку не впливає на віднесення до ризикових платників податків або на позбавлення статусу ризикового, а також не впливає на блокування / розблокування ПН і не звільняє від усіх податкових перевірок. Але прикінцевими положеннями Закону № 3813 КМУ рекомендовано вирішити порядок автоматичного бронювання госпсуб’єктами, внесеними до Клубу білого бізнесу, до 25 відсотків своїх військовозобов’язаних працівників. А ще передбачено:

• мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;

• скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування;

• скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій;

• закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.

Хто і як може потрапити до Переліку сумлінних платників податків, і які ще зміни передбачені в ПКУ найближчим часом, будемо розбирати на наших безкоштовних ефірах. До речі, 29 липня як раз поговоримо про Порядок бронювання працівників & Збільшення податків та переваги клубу білого бізнесу. Реєструйтесь безкоштовно за посиланням.

Нові правила ліцензування підакцизних товарів

24 липня Президент підписав Закон № 3817-IX від 18.06.2024 про державне регулювання виробництва і обігу підакцизної алкогольної, тютюнової продукції і пального. Закон набере чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. Але багато змін за ним запрацюють за окремими строками.

За Законом № 3817 пропонується:

• встановити на підприємствах, на яких здійснюється виробництво тютюнових виробів, контрольні пости та цілодобову систему відеоспостереження;

• обладнати акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий, біоетанол, цілодобовою системою відеоспостереження та контрольно-пропускною системою;

• запровадити можливість блокування за ініціювання ДПС інтернет-сайтів, які незаконно продають підакцизну продукцію;

• запровадити безстрокові ліцензії для всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

• запровадити на певні види роздрібної торгівлі підакцизною продукцією автоматичний порядок отримання ліцензій протягом одного робочого дня за днем отримання заяви про отримання ліцензії.

Отже, Законом впроваджуються електронні ліцензії на торгівлю і чітко прописані умови отримання ліцензій.

Мінімальна база ПДФО та ставка ВЗ 5%: новації законопроєкту № 11416

Як ми вже повідомляли, Уряд ухвалив законопроєкти про збільшення витрат держбюджету на оборону в 500 млрд грн та про внесення змін до ПКУ задля цього.

Змін до ПКУ багато. Законопроєкт має набрати чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування. Отже, якщо цей законопроєкт встигнуть прийняти і опублікувати у серпні, то вже у вересні будемо оподатковувати зарплату за новими правилами. Зокрема, ставка утримання ВЗ із зарплати збільшиться й становитиме 5%. При цьому всі правила оподаткування та звітування залишаються незмінними. Крім того, за новою ставкою потрібно буде оподатковувати всі інші доходи, які нараховує податковий агент фізособам, у т.ч. додаткові блага.

А ще Законопроєктом № 11416 передбачено запровадження «мінімального ПДФО» найманих працівників бізнесу. Зокрема, надання права місцевим радам встановлювати для відповідної території мінімальну базу оподаткування ПДФО. Тобто, якщо зарплата найманого працівника менша за таку мінімальну базу оподаткування ПДФО, роботодавець має за власний рахунок сплатити до бюджету різницю між нарахованим податком з цієї мінімальної бази та утриманим ПДФО з виплаченої працівнику заробітної плати.

Наприклад, якщо місцева рада встановить мінімальну базу оподаткування ПДФО на рівні 20 тис. грн, а зарплата працівника 15 тис. грн, то:

• з працівника має бути утримано та перераховано до бюджету 2700 грн ПДФО (15 000 × 0,18);
• плюс 900 грн ПДФО (20 000 × 0,18 - 2700) має сплатити до бюджету роботодавець за власний рахунок.

При цьому будуть три виключення, кому не треба буде платити ПДФО з мінімального розміру. Зокрема, це не поширюватиметься на установи та організації, що фінансуються з державного бюджету, комунальні підприємства та підприємства осіб з інвалідністю.

Правда ще не зрозуміло, на підставі чого місцеві органи будуть визначати мінімальну базу оподаткування ПДФО? Крім того, невідомо, як ці суми ПДФО потрібно буде зазначати у податковому розрахунку та у додатку 4ДФ. Але ми обов’язково будемо аналізувати це, і якщо такі зміни будуть прийняті – повідомимо про внесення змін до Порядку № 4 на наших безкоштовних вебінарах. Тому слідкуйте за програмою ефірів на Бухгалтерській Відеоплатформі №1.

Авто і пальне подорожчають

Тим часом Мінфін наполягає на необхідності підтримати урядовий законопроєкт щодо підвищення податків, наголошуючи на тому, що всі кошти підуть на ЗСУ. І поки одні ознайомлюються та обговорюють норми законопроєкту, інші створюють ажіотаж та користуються моментом. Наприклад, за два дні автосалони по всій країні залишилися практично без автомобілів.

Адже Уряд запропонував справляти військовий збір у розмірі 15% з вартості легкових автомобілів при їх першій державній реєстрації.

На сьогодні при розмитненні як нового, так і вживаного легкового автомобіля сплачується:

• ввізне мито – 10% від вартості;

• акциз – залежно від віку та обсягу двигуна авто;

• ПДВ – 20% від вартості + ввізного мита + акцизу;

• пенсійний збір – 3-5% від вартості.

У разі прийняття Законопроєкту № 11416 додається ще військовий збір – 15% від вартості.

Крім того, в цьому проєкті Закону планується додатково справляти із АЗС авансові платежі з податку на прибуток. І це в додаток до вже підвищених акцизів на пальне, які будуть застосовуватися з 1 вересня. Отже, все це знову ж таки «ляже» у вартість пального, і легкові автомобілі стануть набагато дорожчими.

Мінфін затвердив Положення про фінансовий моніторинг

Мінфін наказом від 07.06.2024 № 282 затвердив Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України.

Якщо говорити простими словами, то фінансовий моніторинг — це перевірка законності фінансових операцій задля виявлення та запобігання:

• фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення;

• відмиванню доходів, що отримані незаконним шляхом.

Положенням установлюються загальні вимоги щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу такими суб'єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ):

• суб'єктами аудиторської діяльності;

• бухгалтерами, суб'єктами господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;

• суб'єктами господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;

• суб'єктами господарювання, що надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;

• суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;

• суб'єктами господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності;

• суб'єктами господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри.

Для юридичних осіб процес фінмону включає встановлення та ідентифікацію таких моментів: ідентифікацію і верифікацію юридичної особи, встановлення кінцевого бенефіціара, встановлення мети й характеру майбутніх ділових відносин, встановлення мети проведення фінансової операції, постійний моніторинг ділових відносин і фінансових операцій, регулярну перевірку відповідності фінансової операції контрагента інформації про нього, підтримку актуальності отриманих даних.

Для фізичних осіб суб'єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють: прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, реквізити паспорта (документа, що посвідчує особу), номер рахунку, унікальний обліковий номер фінансової операції.

У випадку виявлення політично значущої особи (PEP) чи зв'язків з росією, або перевищення фінансових лімітів, починається ретельна перевірка. Затвердженим Положенням встановили загальні вимоги, щодо:

• заходів для належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, належної системи управління ризиками;

• призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

• проведення навчальних заходів, підготовки персоналу (працівників) СПФМ щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

• здійснення належної перевірки клієнтів (представників клієнтів), особливостей та надійних джерел для здійснення належної перевірки;

• особливостей використання агентів та інформації щодо здійснення належної перевірки, отриманої від третіх осіб;

• забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

• порядку замороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням;

• надання особами повідомлень про порушення у сфері запобігання та протидії, порядку їх розгляду;

• проведення внутрішніх перевірок діяльності СПФМ на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії;

• порядку подання на запит Мінфіну інформації та/або документів (висновків, рішень), копій документів або витягів з документів.

Наказ набирає чинності з 01.08.2024, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Воєнний стан продовжили на 90 днів

Рада проголосувала за продовження воєнного стану з 12 серпня і на 90 днів, тобто до 9 листопада. Це буде вже 12-те голосування Парламенту за ці питання.

Від початку повномасштабної війни воєнний стан в Україні продовжували:

• 24 лютого – 25 травня 2022 року;

• 25 травня – 23 серпня 2022 року;

• 23 серпня – 21 листопада 2022 року;

• 21 листопада 2022 року  – 19 лютого 2023 року;

• 19 лютого – 20 травня 2023 року;

• 20 травня – 18 серпня 2023 року;

• 18 серпня – 16 листопада 2023 року;

• 16 листопада 2023 – 14 лютого 2024 року;

• 14 лютого – 13 травня 2024 року;

• 13 травня – 12 серпня 2024 року;

• 12 серпня – 09 листопада 2024 року.

Нагадаю, що під час воєнного стану в Україні нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням зарплати.

До 40 годин на тиждень – скорочений робочий час, передбачений для працівників із скороченим робочим днем на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням зарплати.

Роботодавець визначає час початку й закінчення щоденної роботи (зміни).

Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 годин поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин.

Під час воєнного стану в Україні додатково скасовуються:

• заборона роботи у вихідні дні;

• скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;

• перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;

• обмеження для надурочних робіт.