Продаж автомобіля: скільки та за що заплатить продавець

Продаєте автомобіль фізичній особі й не знаєте на що впливає звичайна ціна, договірна вартість та балансова? Чим вони відрізняються?

Що таке звичайна ціна?

Дивимося пп. 14.1.71 ПКУ:

«Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін».

Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування. Випадки проведення оцінки майна зазначені в ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Цей перелік не містить вимоги щодо обов'язкового проведення експертної оцінки при продажу основних засобів, зокрема автомобіля, який належить суб'єкту господарювання.

Оподаткування ПДФО суми додаткового блага (знижки) при продажу автомобіля

Оскільки ми продаємо автомобіль фізичній особі, дивимося пп. 164.2.17 ПКУ. До загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включають дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ (цей пункт стосується процентів за користування кредитом).

Отже, сума знижки звичайної ціни товарів індивідуально призначеної для платника податків є для такого платника податку додатковим благом і підлягає обкладенню ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%. Пам'ятаєте, у визначенні ми бачили, що звичайна ціна – це договірна, якщо не доведено зворотне. Тому, щоб уникнути ризиків донарахування ПДФО та військового збору, раджу звертатися до оціночного експерта або зібрати дані про середню ринкову вартість для визначення звичайної ціни товару. Наприклад, зберегти скріни із сайтів продажу, що відповідають вашій ціні.

А якщо після цього звичайна ціна виявиться нижче договірної? ДФС України у своєму листі від 25.04.2018 № 1854/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зазначає:

«...якщо у договорі купівлі-продажу транспортного засобу (легкового автомобіля), укладеного між юридичною особою (продавцем) та фізичною особою (покупцем), зазначена вартість, яка є нижчою його зі звичайної (ринкової) ціни, то дохід у вигляді суми знижки звичайної ціни, а також частка страхового платежу, що обчислюється пропорційно до періоду страхування, який залишився до закінчення строку дії договору, оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо на загальних підставах та відображається у податковому розрахунку форми 4ДФ з ознакою доходу "126"».

Приклад визначення доходу у вигляді суми знижки від звичайної ціни

Як визначити дохід у вигляді суми знижки з метою нарахування ПДФО та військового збору, якщо продавець – платник ПДВ? Розгляньмо приклад.

Сума додаткового блага дорівнює сумі грошових коштів, яку покупець-фізособа економить при придбанні товару.

• Звичайна ціна товару без ПДВ: 500 000 грн.

• Індивідуальна знижка: 200 000 грн.

• ∑_зв – сума коштів, яку покупець-фізособа має сплатити за звичайних умов:

  500 000 грн + 20% ПДВ = 600 000 грн.

• ∑_зн – сума коштів, яку покупець-фізособа сплачує з урахуванням знижки: 400 000 грн (з ПДВ).

Отже, сума додаткового блага становить:

ДБ = ∑_зв - ∑_зн = 600 000 грн - 400 000 грн = 200 000 грн.

База оподаткування для ПДФО розраховується за п. 164.5 ПКУ з коефіцієнтом.

Які ще додаткові блага можуть виникнути, коли ми продаємо автомобіль фізичній особі?

У листі, який ми згадали вище, податкова говорить також про оподаткування частки страхового платежу, що залишився до закінчення строку дії договору. Однак цього можна уникнути, якщо сторони зазначать у договорі купівлі-продажу, що вартість автомобіля включає залишок по договору страхування.

Така ж ситуація із залишками пального в баку. Якщо договір купівлі-продажу авто не передбачає продаж автомобіля з пальним у кількості на момент його передачі, то податківцями це може бути розцінено як безоплатно отримані товари. Тому в договорі вказуємо, що реалізація автомобіля здійснюється разом із залишками пального, що міститься в баку на момент передачі покупцю. В такому випадку не буде вважатися додатковим благом, оскільки договірна ціна авто покриває і залишок пального.

Окрім цього на дату передачі автомобіля потрібно скласти первинний документ – акт списання, в якому зазначити фактичні обсяги пального, які є в баку реалізованого автомобіля і підлягають списанню у зв'язку з передачею авто покупцю.

Приклад формулювання для договору:

* Вказуємо кількість і вид палива.

В обліку списуємо всі витрати, пов'язані з продажем авто на рахунок 93 «Витрати на збут», тобто нараховані податки, залишки пального і страховки.

Балансова вартість: на що звертати увагу?

Балансова, тобто залишкова, вартість ніяк не впливає на додаткове благо, але впливає на ПДВ. Дивимося п. 188.1 ПКУ:

«База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості... При цьому... база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції».

Тобто для нарахування ПДВ беремо договірну вартість, але не нижчу за залишкову. Звичайна ціна для ПДВ не має значення.

Підсумки

Чинне законодавство не містить вимоги щодо обов'язкового проведення експертної оцінки при продажу основних засобів, зокрема автомобіля, який належить суб'єкту господарювання. Однак ПКУ містить норму, згідно з якою сума знижки є додатковим благом і підлягає обкладенню ПДФО та військовим збором. Тому для уникнення ризиків донарахування податків звертаємось до оціночного експерта або збираємо докази ринкової ціни.

Паливо та страховку включаємо до вартості автомобіля в умовах договору, інакше виникнуть безоплатно надані товари/послуги.

База для ПДФО та військового збору виникає, коли договірна вартість нижча за звичайну ціну. База для ПДВ дорівнює договірній вартості, але не нижча за балансову.