Підсумки тижня 05-09.02.2024

Дію воєнного стану та загальної мобілізації продовжено

5 лютого президент виніс на затвердження парламенту:

• Указ «Про продовження дії воєнного стану» від 05.02.2024 № 49/2024;

• Указ «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 05.02.2024 № 50/2024.

А вже 6 лютого ВРУ 335 голосами «за» затвердили ці укази Законом № 3564-IX та № 3565-IX.

Отже, дію воєнного стану продовжили з 05:30 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, тобто до 05:30 14 травня 2024 року.

Строк проведення загальної мобілізації також продовжується з 14 лютого 2024 року на 90 діб.

Тож від початку повномасштабної війни воєнний стан і загальну мобілізацію в Україні продовжували на 90-денний термін вже вісім разів.

Продовження воєнного стану впливає на порядок звітування, сплату податків і трудові відносини з працівниками. 

Що стосується відповідальності за неподання / несвоєчасне подання фінзвітності в умовах воєнного стану, то нагадаю про наступні законодавчі норми.

За неподання/несвоєчасне подання фінзвітності податківцям:

• яка подається разом з декларацією з податку на прибуток – штрафи під час воєнного стану застосовуються в загальному порядку. Штраф за ст. 120.1 ПКУ за неподання декларації – 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (за повторне порушення протягом року – 1 020 грн). Винятки стосуються тільки платників, які не мають можливості під час воєнного стану виконувати податкові обов’язки;

• за неподання податківцям проаудитованої річної фінзвітності для підприємств – платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським висновком (у строк не пізніше 10 червня) – під час воєнного стану відповідальності до 14 травня немає.

За неподання фінзвітності органам державної статистики під час воєнного стану штрафів також наразі немає. Їх можуть застосувати, якщо фінзвітність не буде подана протягом 3 місяців після скасування воєнного стану.

Мінфін доповнив План рахунків

Мінфін наказом від 10.01.2024 № 10 увідповіднив норми Інструкції № 291 до Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX в частині відображення в бухобліку госпоперацій з надання платіжних послуг небанківськими надавачами фінансових платіжних послуг, а також до НП(С)БО.

Отже, План рахунків доповнено субрахунками:

• 308 «Готівка в національній валюті за операціями, проведеними із застосуванням РРО»;

• 309 «Готівка в іноземній валюті за операціями, проведеними із застосуванням РРО»;

Підприємства, які здійснюють готівкові операції із застосуванням РРО, використовують субрахунки 308 та 309.

• 686 «Розрахунки за операціями з переказу» – ведеться облік розрахунків за операціями надання платіжних послуг надавачами фінансових платіжних послуг;

• 706 «Дохід процентний від фінансових послуг»;

• 707 «Дохід комісійний від фінансових платіжних послуг».

На цих субрахунках надавачі фінансових платіжних послуг, для яких надання таких послуги є основним видом діяльності, узагальнюють інформацію про проценти та комісійні доходи відповідно.

А ще підкоригували назву і призначення субрахунку 376 «Розрахунки за позиками та кредитами», на якому ведеться облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок у кредитних спілках та наданими кредитами користувачам платіжних послуг надавачами фінансових послуг (крім банків).

Наказ № 10 набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Станом на 7 лютого 2024 року він не опублікований.

Мінфін підкоригував правила заповнення Балансу

Мінфін наказом від 02.02.2024 № 46 вніс зміни до Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 № 433.

Зокрема, п. 2.12 розділу ІІ Методрекомендацій доповнено новим реченням, і у статті «Довгострокові фінансові інвестиції» Балансу тепер відображаються не лише фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент, і виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними НП(С)БО обліковуються методом участі в капіталі.

Також у цій статті окремо наводиться заборгованість за внесками до статутних капіталів суб’єктів господарювання, на яку зменшується сума інших фінансових інвестицій.

Визначили рівень дивідендів, які держпідприємства перерахують до Держбюджету

Державні підприємства мають приносити гроші у держбюджет – це вимога закону. Цьогоріч уряд визначив, що базовий норматив відрахування частки прибутку, яка спрямовується на виплату дивідендів для підприємств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, має складати 80 % від результатів господарської діяльності у 2023 році. Це також стосується господарських підприємств, 50 % і більше акцій яких належить підприємствам зі 100 % часткою держави, зокрема і дочірніх підприємств.

Про це йдеться у рішенні уряду «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави», затвердженому на засіданні 2 лютого.

За власної ініціативи підприємства можуть перераховувати до бюджету і більшу частку.

Уряд встановив такі нормативи відрахувань:

• АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рівні 95 %;

• АТ «Державний ощадний банк України» та ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» – 30 %;

• ПАТ «Укрнафта» – 30 % за умови, що 50 % прибутку спрямують на капітальні інвестиції, затверджені урядом у фінплані компанії на 2024 рік;

• ПрАТ «УДП» (Українське Дунайське пароплавство) – 30 %, за умови спрямування 50 % прибутку на оновлення флоту та розвиток виробничих потужностей Кілійського суднобудівельно-судноремонтного заводу;

• АТ «Укрзалізниця» встановлений норматив 50 % за умови, що 30 % прибутку спрямують на фінансування капітальних інвестицій, затверджених у консолідованому фінансовому плані на 2024 рік, реконструкцію критичної залізничної інфраструктури та оновлення рухомого складу.

Закон України «Про Державний бюджет на 2024 рік» передбачає надходження частини чистого прибутку і дивідендів від підприємств у державній власності на понад 66 млрд грн. Ці гроші дозволять профінансувати потреби держави, зокрема і оборону.

ДПС перевіряє платників з «ризиковими» контрагентами

Податківці повідомили, що протягом 2023 року з підстав, визначених підпунктами 78.1.5 та 78.1.8 Податкового кодексу України, провели 66 документальних позапланових перевірок платників податків, залучених у схемах ухилення від оподаткування ПДВ.

Контрольно-перевірчими заходами відпрацьовано 1 238,0 млн грн схемного податкового кредиту за 36 суб’єктами господарювання – вигодонабувачами, залученими у ПДВ-схемах, які мали взаємовідносини з 355 контрагентами – платниками ПДВ, що відповідають критеріям ризиковості.

Отже, якщо ваш контрагент має статус «ризикового», то до вас з перевіркою завітають податківці з метою виявлення потенційного ухилення від сплати податків.

Перелік авто за які слід сплачувати податок у 2024 році 

Cтаном на 5 лютого на сайті Мінекономіки зʼявилася інформація про затвердження переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2024 році. Перелік налічує 184 моделі авто.

Нагадаю, що до об'єкта оподаткування належать легкові авто, у яких: від дати випуску минуло не більше ніж 5 років; середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня (у 2024 році – це 7 100 грн × 375 = 2 662 500 грн).

Зверніть увагу, що середньоринкова вартість визначається Мінекономіки за методикою, затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року.

Якщо перелік на сайті Мінекономіки містить транспортний засіб з параметрами, що відповідають легковому автомобілю власника, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком у звітному періоді починаючи з 1 січня податкового (звітного) року. А якщо ви маєте автомобіль, який відповідає двом параметрам, а саме рік випуску і вартість, але в переліку цього авто немає, то сплачувати транспортний податок ви не повинні.

Податок сплачують за кожен легковий автомобіль, що відповідає наведеним вище критеріям, у фіксованому розмірі – 25 000 грн.

Якщо на вашому підприємстві є автомобіль, який використовується в господарській діяльності, а також в особистих цілях директором, то ви повинні знати про податкові наслідки, облік проведення ремонтних робіт, придбання і списання палива для авто. Щоб відповісти на всі ваші питання щодо особливостей використання автомобіля на підприємстві Ірина Губіна 14 лютого проведе вебінар «Авто на підприємстві: облік списання палива, ремонт, ТТН, страхування водіїв».

А ще Тетяна Гуль на цьому ефірі розгляне питання розрахунку лікарняних і декретних основним працівникам, сумісникам і підприємцям. Отже на вас чекає цілих дві лекції «Все про авто на підприємстві & Лікарняні/декретні основним працівникам і ФОП».

Крім того, це буде святковий ефір до Дня усіх закоханих, на якому вас чекають розіграші та святкові сюрпризи. Не пропускайте цей корисний і чудовий ефір – реєструйтеся безкоштовно за посиланням.

З 6 лютого діють оновлений звіт про контрольовані операції та додаток ТЦ декларації з прибутку

Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до податкової одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.

Відповідно до наказу від 27.12.2023 № 725 Мінфін виклав у новій редакції форми звіту про контрольовані операції та додатка ТЦ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджених наказом від 07.12.2023 № 673 і затвердив зміни до Порядку складання звіту про контрольовані операції.

Зміни були внесені, бо чинна редакція форм звіту про контрольовані операції (далі – Звіт КО) та додатка ТЦ неповною мірою розкривають інформацію, необхідну для здійснення податкового контролю за дотриманням умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» та призводять до додаткового навантаження на платників податків внаслідок звернень до них органів контролю з метою отримання додаткової інформації, зокрема, щодо:

• пов’язаних осіб та підтвердження підстав щодо віднесення операцій до контрольованих;

• доповнень (змін) до контракту (договору) та його умов;

• умов постачання товарів відповідно до правил «Інкотермс»;

• показників, що коригуються, та одиниці виміру продажу (придбання) товарів (робіт, послуг);

• сум фактично отриманих коштів у валюті контракту або сум кредиту згідно з умовами контракту у валюті контракту, якщо предметом контрольованої операції є фінансова операція;

• курсу валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку.

Також удосконалено контроль за дотриманням умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» шляхом:

• доповнення відомостей про особу, що здійснює контрольовані операції, Звіту КО інформацією щодо:

  • пов’язаності або відсутності пов’язаності з контрагентом-нерезидентом;

  • підстав віднесення операцій до контрольованих;

  • номера і дати доповнення (змін) до контракту (договору);

  • коду умов постачання згідно з правилами «Інкотермс»;

  • сум фактично отриманих коштів у валюті контракту або сум кредиту згідно з умовами контракту у валюті контракту, якщо предметом контрольованої операції є фінансова операція;

  • курсу валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку, якщо контракт (договір) укладений у грошовій формі, відмінній від національної валюти України;

• уточнення додатка ТЦ інформацією щодо:

  • номера і дати доповнень (змін) до контракту (договору);

  • умов постачання товарів відповідно до правил «Інкотермс»;

  • показників, що коригуються, та одиниці виміру продажу (придбання) товарів (робіт, послуг).

Накази набирають чинності з дня офіційного опублікування. 6 лютого їх було опубліковано в «Офіційному віснику», тож форми почали діяти з цієї дати. Але початком застосування звіту про контрольовані операції буде 2024 рік, а декларації з прибутку – ІІ квартал 2024 року і 2024 рік, залежно від звітного періоду.

Наразі ДПС не вказувала на початок застосування нових форм. Про це повідомимо окремо.

НБУ пом'якшує низку валютних обмежень

У зв'язку із запровадженням нового порядку ввезення гуманітарної допомоги постановою КМУ від 05.09.2023 № 953 НБУ уточнив підстави для коректного завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, що ввозиться в Україну як гуманітарна допомога з 1 грудня 2023 року.

Також з метою увідповіднення нормативно-правових актів НБУ до Закону від 22.11.2023 № 3498-ІХ, НБУ надав тимчасову (до 31 грудня 2024 року) можливість безготівкового продажу (обміну) коштів клієнтів банків у російських/білоруських рублях, якщо зазначена операція здійснюється відповідно до вимог п. 18 розд. VII Закону від 07.12.2000 № 2121-III.

Умови для здійснення таких операцій:

• банками-нерезидентами (крім банків-резидентів російської федерації та республіки білорусь та банків, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону про санкції), в яких відкрито кореспондентські рахунки банків-резидентів у російських/білоруських рублях, в односторонньому порядку ухвалене рішення про конвертацію (обмін) російських/білоруських рублів на іншу валюту;

• продаж (обмін) російських/білоруських рублів може бути здійснений за заявою клієнта банку один раз щодо кожного з видів валюти – російських рублів та білоруських рублів.

Ці та інші технічні зміни внесені постановою НБУ від 05.02.2024 № 17, що набирає чинності з 7 лютого 2024 року.

Коли адміністрування ЄСВ передадуть від ДПС до ПФУ

Депутатка ВР Ніна Южаніна зазначила, що вже не один пленарний тиждень одним із перших на порядку денному ВРУ стоїть законопроєкт № 9569 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Мінсоцполітики підтримало цей законопроєкт, оскільки він дозволяє врегулювати одну з суттєвих проблем у сфері соціального захисту, адже внаслідок недостатнього контролю за сплатою ЄСВ, деякі роботодавці не сплачують ЄСВ за працівників.

Ще одна актуальна проблема – інформацію про те, за яку людину та який обсяг внесків сплачено, Пенсійний фонд (ПФУ) отримує зі значною затримкою. Це проблема не тільки для ПФУ, на неї звертали увагу і в СБУ, адже несвоєчасне отримання даних щодо сплаченого ЄСВ призводить до порушення міграційного законодавства.

Проте профільні асоціації (Асоціація платників податків України, Інститут соціально-економічної трансформації, Growford Institute, Палата податкових консультантів, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, CASE Ukraine та інші) не підтримують законопроєкт № 9569. На їх переконання, прийняття рішення про передавання функцій адміністрування ЄСВ до ПФУ без достатньо вагомих аргументів та обґрунтувань є недоцільним.

Пані Южаніна вважає, що, зважаючи на задекларований напрямок на об’єднання ЄСВ, ПДФО, ВЗ у єдиний податок та зменшення ефективної ставки (після завершення воєнного стану), необхідним є зменшення функціонала ПФУ, а не його розширення. Доцільною є подальша цифровізація та автоматизація процедур.

Всім відомо, що у разі звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться у день звільнення. Але помилки в розрахунках  і виплатах остаточних сум зустрічаються постійно і виправити їх не так просто. 12 лютого проведемо майстер-клас на тему «Розрахунок при звільненні працівників & ТОП виправлення помилок з ЄСВ: інваліди, сумісники, ЦПД». Дізнаєтесь також про помилки і виправлення в нарахуваннях особам з інвалідністю,  сумісникам і  по договорам ЦПХ. Проведуть майстер-клас найкращі експертки з питань оплати праці – Галина Казначей і Тетяна Гуль. Реєструйтесь прямо зараз безкоштовно за посиланням.

ПФУ змінить Інструкції про порядок обчислення і сплати пенсійних внесків

ПФУ оприлюднив проєкт постанови зі змінами до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Змінами, зокрема:

• передбачено, що для зарахування коштів платників ПФУ, рахунок відкривається у порядку, встановленому Інструкцією, затвердженою постановою НБУ від 29.07.2022 № 162;

• визначено, що для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників ЄП) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах;

• також внесено косметичні правки щодо заміни у тексті Інструкції згадки про стільниковий зв'язок на мобільний і платіжних документів – на платіжні інструкції.

Друга квитанція не є фактом прийняття звітності ДПС

Податківці роз’яснюють, що подання документів в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», ПКУ, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Мінфіну від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).

Згідно з п. 49.8 ПКУ, прийняття податкової декларації є обов’язком податкового органу. Під час прийняття декларації уповноважена посадова особа податкового органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність і вірогідність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ПКУ.

Відповідно до абзацу 2 п. 49.9 ПКУ, за умови дотримання вимог, встановлених ст. 48 і 49 ПКУ, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

• за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) податкового органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення, у разі надсилання податкової декларації поштою (пп. 49.9.1 ПКУ);

• у разі, якщо податкова з дотриманням вимог п. 49.11 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (пп. 49.9.2 ПКУ).

Згідно з абзацом 2 п. 9 розд. ІІ Порядку, друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в податковому органі електронного документа.

ДПС має право після отримання платником податків другої квитанції про прийняття (реєстрацію) податкової декларації надіслати такому платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання відповідно до п. 49.11 і пп. 49.11.1 ПКУ в разі подання платником податків до податкового органу засобами електронного зв’язку податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пп. 48.3 і 48.4 ПКУ.