Як та ким проводиться перевірка інформації про кінцевого бенефіціара

Законодавчі норми, що регламентують ідентифікацію кінцевого бенефіціара

Євроінтеграційний пакет реформ зокрема зобов'язує владу детально слідкувати за кінцевим бенефіціарним власником юридичних осіб. Кінцевий бенефіціарний власник - це фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність тої чи іншої компанії, хоча ця людина може і не бути її власником чи її керівником. І розуміння того, хто саме кінцевий бенефіціарний власник, дозволяє запобігти легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, а також попереджає корупційні ризики, запобігає фінансуванню тероризму та звичайно що ухиленню від сплати податків. Так, ви абсолютно вірно здогадалися, що йде мова про Закон про фінансовий моніторинг, який по-правильному має дуже-дуже люту назву, а саме він називається Законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». І цей закон теж працює в тому числі на т, щоб знайти кінцевого (реального) бенефіціарного власника. І станом на зараз сформовано певний інституційний протокол дій, які мають зробити державні органи, щоб виявити ось цього реального кінцевого бенефіціарного власника.

Зокрема в нас є три ключові нормативні акти, які передбачають цей протокол дій.

Очевидно, що головним є Закон №2571 щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб, який набув чинності 6 вересня 2022 року. Тобто вже давніше. На основі нього затверджено порядок надання юридичною особою пояснення або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. І це вже затверджено 14 червня 2023 року. Та зовсім у нас є свіженький порядок проведення перевірки інформації, яку надала юридична особа у поясненні та документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. І його затверджено 14 вересня 2023 року.

Як взагалі починається перевірка інформації про кінцевого бенефіціарного власника згідно із поточним законодавством? У п. 6 ст. 5.1 Закону про фінансовий моніторинг у нас передбачено, що якщо будь-який державний орган, правоохоронний орган, суб'єкт первинного фінансового моніторингу, наприклад, банк або ж в принципі будь-яка інша особа виявить розбіжності між кінцевим бенефіціарним власником, реальним, та тим, інформацію про якого надано юридичною особою, то протягом 10 днів має про це бути повідомлено Мін'юст. Далі Мін'юст передає конкретному державному реєстратору отриману інформацію і подається вказівка внести в ЄДР відмітку про можливу невірогідність інформації про кінцевого бенефіціарного власника. Тобто в публічному реєстрі ця інформація буде міститися і саме поява цієї відмітки є підставою для початку проведення перевірки реального кінцевого бенефіціарного власника державним реєстратором. Далі державний реєстратор протягом трьох днів з моменту внесення відмітки надсилає юридичній особі прохання надати пояснення про реального кінцевого бенефіціарного власника. При цьому повідомлення відправляється саме поштовим відправленням за юридичною адресою, вказаною у ЄДР. Юридична особа буде мати 10 днів на те, щоб пояснити державному реєстратору структуру своєї власності й більше того надати для цього пояснення підтверджуючі документи.

Повноваження та дії держреєстратора щодо отримання та використання інформації про КБВ

Найцікавіше у нас передбачено в новому порядку проведення перевірки інформації наданої юридичною особою у п. 3, де вказано, що державний реєстратор має право вимагати в тому числі доступу, увага, до приміщень юридичної особи, проведення огляду речей та документів за місцем знаходження юридичної особи. Відверто кажучи досить спірна норма, адже ми знаємо, що тимчасовий доступ до речей та документів, це окрема слідча дія і вона насправді може виконуватися тільки на підставі ухвали слідчого судді. А от як просто на підставі затвердженого порядку Мін'юстом будуть допускати державних реєстраторів до приміщень чи документів, особливо в яких буде міститися комерційна таємниця підприємства, як це буде виглядати на практиці, побачити досить цікаво.

Якщо ж держреєстратор зміг встановити кінцевого бенефіціарного власника, він інформує про це Мін'юст, а Мін'юст своєю чергою дає повідомлення про виключення з реєстру інформації про невірогідний кінцевих бенефіціарних власників. Проте може бути й таке, що держреєстратор протягом місяця часу, як передбачено п. 11 Порядку перевірки інформації про КБВ, не зміг встановити дані про кінцевого бенефіціарного власника. В такому випадку він теж ці дані передає в Мін'юст, який своєю чергою вживає заходів притягнення до відповідальності, що передбачені п. 13 загаданого порядку.

Нагадаю, штрафні санкції за неподання, невчасне подання або неправдиве подання інформації про КБВ (кінцевих бенефіціарних власників) тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 166-11 КУпАП, яка дорівнює від 17 000 грн. Хоча реальна санкція буде полягати навіть не в тому, що накладуть декілька тисяч штраф, а в тому, що кожен банк, який побачить інформацію з реєстру про юридичну особу, де пише, що можливо приховано кінцевого бенефіціарного власника, навряд чи буде обслуговувати такого клієнта. А це потягне за собою можливість здійснювати будь-яку операційну діяльність, оскільки у вас не буде банку, який дозволить робити платежі. Саме це і є реальною відповідальністю за недопуск реєстратора до перевірки чи ненадання йому документів.

Підсумки

Станом на зараз є чіткий, затверджений інституційний протокол дій як Мін'юст буде реагувати на невірну інформацію про кінцевих бенефіціарів. Дані будуть отримувати від різного роду державних органів чи фінмоніторингу. Далі на основі цих даних будуть вносити відмітку в реєстр про можливу невірогідність інформацію про бенефіціарів. Після цього оголошують перевірку, де держреєстратор намагатиметься з'ясувати, а хто ж в нас є кінцевим бенефіціаром. І якщо ж дані не вдалось з'ясувати, то штраф від 17 000 грн і відмітка про невірогідність бенефіціарів залишається. Що може потягнути неможливість користуватися банками у майбутньому.