Податкові перевірки: за що будуть штрафувати бізнес з 1 грудня

Формат фіксування порушень

Оскільки податкові перевірки повертаються, мусимо з вами обговорити перелік найбільш типових штрафів, які можуть накладати під час цих перевірок, щоб знати до чого готуватися. Хотів би розпочати в першу чергу з того, що штрафні санкції за порушення, які гіпотетично вчиняють підприємці, не накладаються автоматично. Конструкція виглядає таким чином, як ви бачите на слайді. Ви вчиняєте певні дії, які податківці можуть кваліфікувати як порушення, проте до моменту перевірки вони його не можуть зазвичай виявити. В межах строків давності податкова може провести податкову перевірку, на який класти акт перевірки, а вже на підставі акту буде податкове повідомлення-рішення, яким якраз визначається штраф за конкретне порушення. Саме податкове повідомлення-рішення в разі потреби можна оскаржувати, якщо ви не згідні з рішенням податкової, в суді. Справедливо відмітити, що є ще один формат фіксування порушень. Теж відбувається податкова перевірка, складається вже протокол, а далі матеріали передають в суд, де суддя розглядає справу і встановлює наявність чи відсутність факту порушення. Але ця структура стосується тільки порушень, що передбачені КУпАП, які ми теж обговоримо.

Адміністративні санкції за податкові правопорушення передбачені у багатьох законодавчих актах. Це і Кодекс про адміністративні правопорушення, і Податковий кодекс, і Кодекс законів про працю, а також профільні закони передбачають фінансову відповідальність, наприклад, Закон про РРО чи Закон про держрегулювання обігу виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Із серії цих законодавчих актів я обрав найбільш популярні та проблемні питання та їх хочу обговорити.

Штрафні санкції, передбачені КпАП

Почнімо з Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто звичайні адміністративні штрафи, протоколи, про які складають податківці, а далі передають в суд без можливості зразу накладати штраф. Коротко хочу вам показати, що ст. 255 КУпАП визначає повний перелік санкцій, по яких податкова може складати протоколи та надсилати в суд. Як бачимо, є перелік із 17 порушень. Зазвичай штрафні санкції за ці порушення не суттєві, але їх багато, а я хочу зупинитися на найбільш популярних та серйозних порушеннях. Стаття 155-1 передбачає штраф від 85 до 340 грн за порушення порядку проведення розрахунків. Наприклад, не видачу чека або видачу його з порушеннями. Стаття 164, яку часто можна зустріти в мережі, передбачає штраф за порушення порядку здійснення підприємницької діяльності. Наприклад, якщо ви працюєте без реєстрації або якщо ви працюєте без ліцензії, за це досить широка ланка штрафів від 17 000 і аж до 85 000 грн. Також мушу згадати ст. 164-5, яка передбачає штраф за транспортування чи зберігання підакцизних товарів без акцизної марки у розмірі від 1700, в залежності від серйозності порушення штраф відповідно росте.

Штрафні санкції, передбачені КзПП

Перейдемо до Кодексу законів про працю, який теж передбачає серію порушень. Але перед початком огляду штрафів нагадаю, що податкова самостійно не накладає ці штрафи, вона фіксує факт порушення, а далі матеріали передає до Держпраці, які можуть накласти штраф. Перелік всіх штрафів передбачає ст. 265 КЗпП. Найпопулярніше порушення - це допуск до роботи працівника без оформлення або ж оформлення на пів ставки, коли по факту людина працює на повну. Так от, санкція для єдинника за перше порушення - це попередження, для загальника - це штраф 10 мінімальних заробітних плат. За друге порушення і єдинник, і загальник отримають штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат за кожного неоформленого працівника.

Обов'язково напишіть в коментарі чи ви готуєте свої підприємства до перевірок, на що звертаєте увагу в першу чергу? Цікаво буде почитати ваші думки.

Мушу також нагадати й про санкції за недопуск до проведення перевірки з питань законодавства про працю, за що передбачено штраф у розмірі три заробітні плати, станом на день перевірки.

Штрафні санкції, передбачені ПКУ

Тепер переходимо до відповідальності, яка передбачена ПКУ. А там цьому приділено аж дві глави, 11 та 12 глави ПКУ. Базовий та всім відомий добре штраф, він передбачений ст. 120 ПКУ, що дорівнює від 340 до 1020 грн за кожний неподаний або невчасно поданий звіт до податкової. Стаття 120-1 є улюбленою статтею податківців та визначає штраф за порушення строку реєстрації податкових накладних, але вона поки не діє до кінця воєнного стану, адже 12 січня 2023 року прийняли окрему норму, а саме п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ, яка встановлює понижені штрафні санкції за невчасну реєстрацію податкових накладних або розрахунків коригування на час дії воєнного стану. Наприклад, якщо ви порушили строк реєстрації від 16 до 30 днів, то санкція складатиме 5% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних чи розрахунків коригуваннях. Інші санкції теж бачите на слайді. Стаття 122 передбачає відповідальність для платників єдиного податку на першій, другій групі в разі несвоєчасної сплати єдиного податку в розмірі аж 50% від суми такого єдиного податку, що насправді досить суттєва сума за навіть один день затримання може бути. Водночас ст. 123 ПКУ передбачає відповідальність якщо ви занизили сплату будь-яких інших податків. Наприклад, податку на прибуток, єдиний податок на третій групі або податок на додану вартість, чи в принципі будь-які інші. Так от, відповідальність передбачена у розмірі 10% від суми заниженого податку, 25% від суми заниженого податку навмисно, та 50% від суми заниженого податку за повторне заниження протягом трьох років. Не можу також не згадати, що єдинників контролюють на предмет дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування і в разі недотримання цих умов позбавляють спрощеної системи оподаткування заднім числом і нараховують податок нібито ви були загальником на весь цей дохід, який отримали з моменту порушення. Стаття 298.2.3 ПКУ передбачає основні заборони. Наприклад, заборона на перевищення ліміту обороту, заборона застосовувати інші способи розрахунки окрім готівкових чи безготівкових. Наприклад, податкова може на перевірці шукати подарунки, бартер, взаємозалік, обмін або тому подібні речі. Якщо знайшла – позбавляє спрощенки. Заборона здійснювати види діяльності, які не обрані як види діяльності у єдинника. Також для другої групи заборонено перевищувати ліміт у розмірі 10 найнятих працівників, а перша група не може мати взагалі працівників. Крім того, якщо у єдинника є борг у сумі понад 3060 грн понад два квартали поспіль, теж позбавляють статусу єдиного податку.

Штрафні санкції, передбачені Законом про РРО

Тепер перейдімо трішки до профільних законів і я згадаю два основних. Найбільш популярні порушення фіксуються по Закону про РРО. Ми маємо чотири основних порушення, які встановлені в законі. Штраф за незакриту зміну складає 510 грн. Штраф за відсутність обліку товарів складає 100% від суми реалізованих товарів. Штраф за невидачу фіскального чека або видачу з помилкою становить від 25 до 150% від суми продажі. А також популярний штраф за відсутність коду УКТЗЕД у фіскальному чеку, за що теж передбачена відповідальність у розмірі 5100 грн.

Також згадаю Закон про державне регулювання виробництва й обігу підакцизних товарів. Якщо ви продаєте підакцизні товари без ліцензії, штраф становить 200% від отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн. Якщо здійснювати реалізацію підакцизних товарів, що мають мінімальну роздрібну ціну і ви продаєте за меншою ціною ніж мінімальна роздрібна – штраф 100% від партії товару, але не менше 10 000 грн.

Після переліку всіх цих штрафних санкцій залишається тільки з важкістю видихнути. Але тепер з впевненістю можна піти й підготувати свої підприємства з розумінням того, а що саме може бути й чого треба уникати.

Підсумки

Штрафні санкції за податкові правопорушення не накладаються автоматично, а тільки тоді, коли їх зафіксувала податкова перевірка. Штрафи передбачені насправді великою кількістю законодавчих актів. Серед основних варто згадати Податковий кодекс, Кодекс законів про працю, Кодекс про адміністративні правопорушення, а також, наприклад, Закон про РРО та Закон про виробництво та обіг підакцизних товарів.