Відеоблоги

Підсумки тижня 20-24.11.2023

Оберіть тему для перегляду

4.7(20)

Оцініть відео:

Змінилися правила надання деяких відпусток

00:04:46

Олена Афоніна

4.7(20)

Оцініть відео:

5(8)

Оцініть відео:

ПФУ займатиметься адмініструванням ЄСВ

00:01:49

Олена Афоніна

5(8)

Оцініть відео:

5(6)

Оцініть відео:

ВРУ прийняла законопроєкти щодо експорту аграрної продукції

00:01:44

Олена Афоніна

5(6)

Оцініть відео:

5(5)

Оцініть відео:

Гуманітарна допомога за паперовими деклараціями – до 1 квітня 2024 року

00:01:47

Олена Афоніна

5(5)

Оцініть відео:

5(5)

Оцініть відео:

Банк може заблокувати ваші «підозрілі» платежі

00:03:12

Олена Афоніна

5(5)

Оцініть відео:

4.8(6)

Оцініть відео:

Особливості обліку товарних запасів

00:02:06

Олена Афоніна

4.8(6)

Оцініть відео:

5(4)

Оцініть відео:

Нові строки розрахунків ЗЕД-операцій

00:00:34

Олена Афоніна

5(4)

Оцініть відео:

5(6)

Оцініть відео:

Податківці кваліфікуватимуть ознаки кримінальних правопорушень

00:02:12

Олена Афоніна

5(6)

Оцініть відео:

5(4)

Оцініть відео:

Важливі дати для бухгалтера

00:01:08

Олена Афоніна

5(4)

Оцініть відео:

Змінилися правила надання деяких відпусток

22 листопада ВРУ прийняла проєкт закону № 8313 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань». Сам закон набере чинності з дня наступного за днем опублікування. Наразі він знаходиться на підписанні. Відповідні зміни вносяться до КЗпП, Закону України «Про відпустки» та інших законодавчих актів. Розглянемо коротко, які ключові зміни прийнято.

  • Збільшено термін надання відпустки без збереження зарплати за сімейними обставинами, за угодою сторін з 15 до 30 календарних днів на рік (ст. 26 Закону про відпустки).

  • Надано право роботодавцю на прохання працівника надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін. Але час перебування у відпустках без збереження заробітної плати не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. 

  • Роботодавцю надано право у разі необхідності ділити щорічну відпустку на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 календарних днів, з обов’язковим відображенням такого поділу у графіку відпусток, який погоджується із профспілками. Тобто ділити відпустку тепер можна буде не тільки на прохання працівника. 

  • Роботодавцям надано право дні відпустки, які залишилися у працівників невикористаними та мали бути оплачені, за рішенням керівника надавати у вигляді відпустки без збереження заробітної плати. Таке право надано роботодавцю тільки у період воєнного стану. Відповідно ст. 12 Закону № 2136 (Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану») доповнено: «У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати».

  • Дозволено виплачувати мобілізованому працівнику за його бажанням грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, у строк до його увільнення на час військової служби від займаної посади (виконання обов’язків) на підставі заяви, яка подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений (увага, не звільнений) від роботи у зв’язку з призовом на військову службу. Відповідно ст. 24 Закону про відпустки після частини першої доповнено новою частиною такого змісту: «Працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу».

  • Для військовослужбовців, звільнених у зв’язку з демобілізацією, передбачено відпочинок тривалістю 60 робочих днів з виплатою двомісячного грошового забезпечення впродовж мобілізаційного періоду коштом Держбюджету України. Відповідно частину першу ст. 25 доповнено п. 20 такого змісту: «Працівникам, які стали до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, - тривалістю до 60 календарних днів».

  • Надано право роботодавцю відмовляти працівнику у наданні будь-якого виду відпусток під час воєнного стану (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, до виконання робіт та виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).

  • Батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але спільно проживає разом із нею, матиме право на відпустку при народженні лише у випадку, якщо ухвалено рішення суду, яке підтверджує факт спільного проживання, спільного побуту, взаємних прав та обов’язків матері та батька дитини.

  • Відпустка для підготовки та участі у спортивних змаганнях буде надаватися працівникам, лише якщо це передбачено трудовим та/або колективним договором.

  • Виключено педагогічний та науково-педагогічний персонал з переліку осіб, за якими під час проходження військової служби в особливий період, зберігається попередній середній заробіток.

Найближчим часом, тільки-но з’явиться текст закону, ми проведемо серію вебінарів і детально розповімо про всі зміни та їхній вплив на зарплатно-кадрові питання.


А поки що запрошую бухгалтерів на онлайн-конференцію з питань підготовки до закриття року, яка відбудеться 29 листопада. Тема найгарячіша «Підготовка до закриття року: аудит бухобліку і резерву відпусток, помилки, ПДВ звітність і річний перерахунок ПДФО». З найкращими експертами Іриною Губіною, Сергієм Дроботтею і Тимуром Алієвим ви навчитеся проводити аудит бухобліку наприкінці року, розберетеся з формуванням показників в декларації ПДВ і додатків та порядком виправлення помилок, а також з проведенням перерахунку ПДФО і формуванням резерву відпусток.

Реєструйтеся прямо зараз безкоштовно за посиланням.

ПФУ займатиметься адмініструванням ЄСВ

Найближчим часом у Верховній Раді розглядатиметься в першому читанні законопроєкт № 9569, яким пропонується з 2024 року передати адміністрування ЄСВ від ДПС до ПФУ.

У Мінфіні цей законопроєкт підтримують, але вважають, що він має розглядатися в комплексі з пов’язаними законопроєктом № 9570 (подання щомісячної звітності про нарахування ЄСВ до ПФУ) і законопроєктом № 9571 (про встановлення адмінвідповідальності за перешкоджання працівникам ПФУ і ФСС на випадок безробіття у проведенні перевірок). 

Отже, у разі прийняття законопроєкту № 9569 і передавання з 2024 року адміністрування ЄСВ від ДПС до ПФУ, на нас чекають наступні зміни:

  • сплачувати ЄСВ будемо на рахунки територіальних органів ПФУ;

  • подавати звітність про нарахування ЄСВ – через вебпортал електронних послуг ПФУ в електронній формі, а страхувальникам, у яких кількість застрахованих осіб не перевищує п’ять осіб, – за їх вибором у паперовій формі.

Конкретні строки, порядок і форму подання звітності законопроєктом не визначено – їх встановлюватиме ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики. 


Нагадаю, нещодавно в Порядок складання об’єднаного звіту з ЄСВ, ПДФО і ВЗ були внесені зміни. Тимур Алієв розбере, що там оновили, і покаже практичні приклади виправлення помилок у додатках до звітності на майстер-класі «
Обʼєднана звітність: яких змін очікувати, виправлення помилок в Д1, 4ДФ і Д5», який відбудеться 28 листопада.

Реєстрація безкоштовна за посиланням.

ВРУ прийняла законопроєкти щодо експорту аграрної продукції 

ВРУ прийняла законопроєкти № 10168-2 і № 10169-2, які спрямовані на унеможливлення зловживань при експорті зернових і вчасне повернення валютної виручки в Україну. 

Ними пропонується запровадити механізми, які зменшуватимуть зловживання при експорті аграрної продукції, що забезпечить більші валютні надходження до держави та позитивно впливатиме на стабільність національної валюти.

Наразі зернові та олійні культури є основними позиціями експорту, тому Україні надзвичайно важливо створити всі можливі запобіжники для унеможливлення зловживань і шахрайських схем у цій сфері, щоб за результатами вивезення зерна в країну надходила валюта, яка необхідна для підтримання нашої економіки.

На жаль, законопроєкти № 10168-1 та № 10169-1 пропонують нововведення, які будуть вкрай обтяжливими для фермерів. Адже українські фермери докладають максимум зусиль для вирощування та зберігання рослинницької продукції, забезпечуючи країну продовольством, хоч і сільськогосподарська інфраструктура зазнала масштабних руйнувань, мінування полів та зниження обсягів виробництва.

Окремі норми законопроєктів № 10168-2 та № 10169-2 пропонують встановити новий порядок відшкодування ПДВ, а саме повернення бюджетного відшкодування у відсотковому співвідношенні від отриманої валютної виручки. Такі правила суттєво затримують бюджетне відшкодування ПДВ, що зі свого боку призводить до відволікання оборотного капіталу, який є критично важливим для усіх учасників аграрного ринку, які відшкодовують ПДВ.

Крім того, законопроєктом № 10169-2 встановлюється експортне мито у розмірі 10 % на товари, за якими експортер не зареєстрував експортну податкову накладну. Це може призвести до свідомого затягування податковою процесу реєстрації та/або безпідставного зупинення реєстрації податкової накладної задля схиляння експортера до сплати експортного мита.

Гуманітарна допомога за паперовими деклараціями – до 1 квітня 2024 року

Кабмін все ж таки почув звернення волонтерів і продовжив до 1 квітня 2024 року можливість використання паперових декларацій для ввезення гуманітарної допомоги в Україну. Сподіваємося, що за цей час (до 01.04.2024) будуть врегульовані всі проблемні питання. 

А поки що правила, за якими гуманітарна допомога в умовах воєнного стану мала ввозитися після 1 грудня 2023 року, перенесені на 1 квітня 2024 року. Це передбачено Постановою КМУ від 20.11.2023 № 1216.

За новими змінами, тимчасово, до 1 квітня 2024 року, для ввезення гуманітарної допомоги не потрібно:

  • заздалегідь реєструвати її перелік в Електронній системі;

  • вказувати унікальний код (присвоєний системою) в митній декларації.

Водночас до 31 березня 2024 року отримувач гуманітарної допомоги зобов'язаний буде завантажити до Електронної системи копію паперового звіту про розподіл та використання гуманітарної допомоги, підписаного електронним підписом керівника.

Нагадаємо, у звіті зазначаються:

  • кожен набувач гуманітарної допомоги – юридична особа; 

  • сукупно набувачі – фізичні особи, а також адреси (населений пункт, вулиця, будинок) кожного місця фактичного розподілу гуманітарної допомоги (з підтвердними первинними документами);

  • обсяги отриманої, розподіленої, втраченої гуманітарної допомоги та її залишок.

Гуманітарна допомога, щодо якої не буде завантажено звіт до 31 березня 2024 року, вважатиметься такою, стосовно якої відсутній облік щодо її отримання та цільового використання, та використаною не за цільовим призначенням.

Банк може заблокувати ваші «підозрілі» платежі

Відповідно до Закону від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», встановлено, що фінансовому моніторингу підлягають порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність), визначення та розмір яких наведено у ст. 20 і 21 цього закону.

Отже, банк може заблокувати платіж за наявності достатніх підстав для підозри, що фінансові операції незалежно від суми є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму (ст. 21 Закону від 06.12.2019 №361-IX).

Банк має право зупинити платіж без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні, повідомивши про це в Держфінмоніторинг.

Крім того, за необхідності банк перевіряє дані клієнтів, їхній бізнес, джерела походження доходів для оперативного виявлення незвичайної поведінки та підозрілих фіноперацій.

А операції, які за аналізом і характером суті діяльності клієнта не викликають у банку підозри, не підлягають перевірці.

1 серпня 2023 року НБУ посилив вимоги до внесення готівки через платіжні термінали на будь-яку суму. Відтепер квитанції мають містити номер мобільного телефону платника.

НАБУ зараховує до фіноперацій, які підлягають фінмоніторингу, порогові операції та підозрілі фіноперації:

  • порогові фінансові операції, якщо сума, на яку здійснюється кожна з них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри – 55 тисяч гривень) за наявності однієї або більше таких ознак:

  • якщо хоча б одна зі сторін-учасниць фіноперації має реєстрацію, місце проживання чи в державі, що здійснює збройну агресію проти України;

  • та/або в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних організацій у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів;

  • фіноперації політично значущих осіб, членів їхньої сім’ї та/або осіб, пов’язаних із політично значущими особами (PEPs);

  • платіжні операції з переказу коштів за кордон (навіть і до держав, віднесених Кабінетом міністрів України до офшорних зон);

  • фіноперації з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).


Нагадаю бухгалтерам, якщо у вас є запитання щодо
ведення обліку, оподаткування податками або зарплатно-кадрові запитання, наш унікальний сервіс «Особистий консультант» допоможе всім передплатникам Бухгалтерської Відеоплатформи №1. Ви отримаєте відповіді кваліфікованих експертів на всі запитання з податкового і бухгалтерського обліку.

Запитання приймаються цілодобово, а відповідь надається до 24 годин в робочі дні в залежності від складності запиту. У суботу і неділю запитання також приймаються, а відповідь надається у понеділок. Крім того, протягом 14 днів після публікації відповіді ви можете надіслати експерту уточнення до запитання та отримати повнішу відповідь.

Особливості обліку товарних запасів

Податківці нагадують, що ФОП має постійно заповнювати форму обліку товарів.

Відповідно до п. 1 розд. II Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, зокрема і платників єдиного податку, затвердженого наказом Мінфін від 03.09.2021 № 496, облік товарних запасів здійснюється ФОПами шляхом постійного внесення до форми ведення обліку товарних запасів (далі – форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невіддільною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку реалізації товарів.

Згідно з п. 2 розділу Порядку, форма обліку ведеться за вибором ФОПа – у паперовій або в електронній формі.

Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОПа:

  • прізвище, ім'я та по батькові (за наявності);

  • реєстраційний номер облікової картки ФОПа або серія та номер паспорта / номер ID картки;

  • податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік.

Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.

Нагадаємо, товарний облік зобов'язані вести ФОПи:

  • які здійснюють розрахункові операції та перебувають на загальній системі оподаткування;

  • платники ЄП III групи, які є платниками ПДВ;

  • платники ЄП, які торгують:

    • технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту;

    • лікарськими засобами та виробами медичного призначення;

    • ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.


Бухгалтерів продовжують лякати податкові перевірки. Але якщо ви вчасно підготуєтесь і розберетеся, за що податківці штрафують і знімають витрати, то зможете зменшити ризики перевірок. Це стосується підприємств і ФОПів. Тож запрошую 1 грудня на безкоштовний майстер-клас «Помилки в розрахунку собівартості: які витрати знімає ДПС & Податкові перевірки ФОПів: як запобігти штрафам».

Реєстрація безкоштовна за посиланням.

Нові строки розрахунків ЗЕД-операцій

Податкова повідомила, що з 11 листопада діють нові граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів за кодами УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306.

Граничні строки тепер становлять 90 календарних днів згідно з постановою Правління НБУ від 10.11.2023 № 145, якою внесено зміни до постанови Правління НБУ від 14.05.2019 № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Податківці кваліфікуватимуть ознаки кримінальних правопорушень

Податковому інспектору нададуть право кваліфікувати ознаки кримінальних правопорушень та письмово повідомляти про це відповідні правоохоронні органи. Відповідні повноваження податківців передбачені в законопроєкті № 9662 під гучною назвою «Про вдосконалення онлайн-комунікацій податкової з платниками податків».

Головною метою проєкту закону є надання платникам податків права на розгляд їх заперечень і скарг та інших заяв через засоби дистанційної комунікації, а також уточнення окремих положень податкового законодавства.

Але, окрім вдосконалення онлайн-комунікації між платниками податків та податковою, податкових інспекторів, у разі виявлення під час виконання своїх функцій ознак правопорушень, розслідування яких належить до повноважень правоохоронних органів, зобов’яжуть письмово повідомляти про це відповідні правоохоронні органи.

Це означає, що у БЕБ, СБУ, Нацполіції, ДБР (які як були, так і залишилися «контролерами» економічної безпеки) відповідно до ст. 214 Кримінального процесуального кодексу з'явиться обґрунтована підстава для порушення протягом 24 годин кримінальної справи за таким повідомленням від податкової.


Повідомляю всім, хто дуже чекає на
запуск нового проєкту «Галузеві зустрічі». Першу зустріч проведе Тимур Алієв, консультант-експерт з питань бухобліку, оплати праці й кадрів. Запрошую 30 листопада головних бухгалтерів, директорів, економістів та юрисконсультів медичних КНП. Тема нашої зустрічі «Оплата праці у медичному КНП: гарантований розмір, доплати, надбавки, преміювання, зарплата сумісникам, колдоговір». Ви розберете систему оплати праці медичних КНП, зʼясуєте, як визначати розміри доплат, надбавок, премій, розглянете правила визначення розміру оплати праці для медичних працівників, визначення розміру окладу та інших виплат керівникам, структуру колдоговору.

Зустріч проводиться тільки для передплатників пакетів «Професіонал» і «Преміум» Бухгалтерської Відеоплатформи №1. Також ви можете до 29 листопада включно поставити запитання Тимуру Алієву за посиланням.

Важливі дати для бухгалтера

І наостанок нагадаю про граничні дати сплати податків найближчими днями.

28 листопада – останній день сплати ЄСВ за жовтень.

30 листопада – останній день сплати авансового внеску з туристичного збору за листопад платниками, які сплачують туристичний збір авансами щомісяця.

А ще 30 листопада – останній день сплати податків за жовтень:

  • ПДФО;
  • військового збору із нарахованого, але не виплаченого доходу;
  • плати за землю;
  • ПДВ;
  • акцизного податку;
  • рентної плати за користування радіочастотним ресурсом.