Як зробити повернення коштів через РРО/ПРРО

Не дивлячись, на в принципі однакове призначення, «класика» і програмне РРО, вони в деяких моментах дуже сильно різняться. В питаннях формування Z-звітів, актів, виправлення помилок, вони різняться між собою, «класика» відрізняється від програмного РРО, бо вони технічно по-різному діють.

***

Розпочинаємо ми з «класики». Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару або відмови від послуги. Ну, наприклад, я заздалегідь сплатив за п'ять сеансів масажу, чотирма скористався, п'ятий мені вже не потрібний. Я повертаю гроші за ненадану послугу. Так от, в «класики» вони здійснюються шляхом реєстрації від'ємної суми, при цьому забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно» і у видатковому чеку, а фактично це ФКЧ-2, який надрукований РРО, який забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті додатних та від'ємних сум, перед сумою виданих коштів може друкуватися знак «-» (мінус). Тепер «класика», я кажу зараз виключно за «класику», норма не змінювалася мільйон років, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, вона перевищує 100 грн (тобто 100 грн – ні, а 100 грн 1 коп. вже так), матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). І аналогічно, якщо повернення товари відбувається на банківську картку складання акта, воно також є обов'язковим, якщо сума перевищує 100 грн. Тобто тут у будь-якому разі є акт, у будь-якому разі в «класиці» акт видачі коштів. А тепер скажіть мені, я купив за картку і хочу, щоб ви мені повернули гроші готівково. Можливо? Так чи ні? Можна, заборони на законодавчому рівні немає.

Повернення коштів у випадку оплати карткою/готівкою

По програмному РРО. Там так само буде формуватися ФКЧ-2. Тобто ви на екрані бачите, що програмне РРО формує електронний документ, відправляє на фіскальний сервер, фіскальний сервер присвоює номер, відправляє нам. Там так само буде формуватися ФКЧ-2, але звертаю вашу увагу, якщо Порядок №547 чітко каже, що має бути акт, в Порядку №317 ніякого акту нема. Хоча податкова каже у своїх роз'ясненнях, що я, маючи тут програмний РРО, ще маю якісь папірці складати. Ну вибачте, це шалене збочення. Ось тут у мене програмний РРО, я що до цього ще буду акти якісь лупить? Ні, це фантазії податкової, тому що Порядок №547 стосується виключно «класики». А Порядок №317 я відкриваю і що, я буду акти складати до телефона, тягати їх з собою? Та не буду я, я можу взагалі чек відправити, якщо це інтернет-торгівля, і не тягатися з блютузом, з принтером чеків. Який я акт буду складати? Тому в програмному РРО за порядком, не за тим, що каже податкова, за нормативними актами, акт складає тільки от ось тут, коли є класика, а у Порядку №317 нічого немає, це виключно «притягнуто за вуха» податковою.

Повернення коштів за IBAN-рахунок

Тепер ідемо далі. Наступна ситуація. Ви мені щось продали. Далі. Я пишу заяву на повернення. Я в заяві на повернення пишу: прошу перерахувати кошти на мій IBAN. Так от увага на слайд, якщо я дійсно написав свої реквізити IBAN і ви мені перераховуєте на реквізити IBAN на цей лист, то це звісно не розрахункова операція і ніяке РРО, програмне РРО, тут не буде. Тобто все залежить від того, приміром, чи написано в заяві на повернення товару конкретні реквізити IBAN і з огляду на роз'яснення податкової ви мені перерахуєте по реквізитах IBAN, тут не буде розрахункової операції.

Але зовсім інша ось ця «фішечка». Був інтернет-магазин. Була оплата LiqPay. Був сформований ФКЧ-1, покладений в коробочку або пересланий покупцеві. І товар поїхав з Києва у Миколаїв. І відповідно на етапі реалізації у нас є розрахункова операція. Тепер продавець у Миколаєві покористувався товаром, протягом 14 днів його вирішив повернути. І Закон про РРО, ось цей застарілий, він же так прописаний, що місце реалізації, це місце отримання товарів попередньо оплачених за допомогою карток. Тобто ось той застарілий закон, якщо ми перекладаємо на сучасну інтернет торгівлю, місце реалізації товарів працює тільки в одному напрямку, це місце отримання товарів покупцем десь там, наприклад у відділенні Нової пошти чи тощо. І от увага на екран, доволі цікаве роз'яснення. Якщо розрахунок за товар був здійснений через мережу Інтернет з використанням платіжної банківської картки, споживач відмовився і місце здійснення розрахунків визначити неможливо… Тобто, що каже податкова? Коли товар з Миколаєва назад їде поштою в Київ, тут вже не працює місце отримання товарів покупцем, місця продажу тут фактично немає. А якщо немає місця реалізації, то немає РРО. І що каже податкова? Чисто формально до речі, ось тут ми ФКЧ-1 сформуємо, тому що є це місце в Миколаєві, місце отримання, а оскільки місце реалізації - це місце отримання покупцем, а не місце отримання назад продавцем, то з точки зору податкової й до речі формально вона тут права, ось тут фіскальний касовий чек ми формувати не будемо. Хоча на практиці все одно інтернет-торгівці навіть в цій ситуації формують собі ФКЧ-2, ну і надалі якимось чином його чи поштою пересилають, чи тощо. Хоча якщо я йду виключно за законом, дуже реально проаналізована норма податкової дуже формально і так от реально законна, не просто притягнута за вуха. Одне з таких небагатьох роз'яснень податковий, де береться закон і суто по закону вибудовуються норми. Ну а закон такий застарілий, що він в інтернет-торгівлі працює тільки по картках в одному напрямку, а в на напрямку повернення товарів він не працює. От якби я з Миколаєва приїхав в Київ і фізично б його повернув, то так. А коли я з Миколаєва його повертаю в Київ поштою, а тут немає місця здійснення розрахунків, а немає місця здійснення розрахунків, тоді чек не формується, як воно і не дивно. Хоча на практиці ви здебільшого все одно тут формуєте ФКЧ-2.

Відмова від товару/неявка покупця

Так, ідемо далі. Наступна ситуація, яка зараз дуже багатьох хвилює, це Нова пошта, це фіскалізація післяплати. Ми вже налаштовуємо собі різні ПРРО, які в онлайн-режимі зміна має бути постійно відкрита і там покупець забрав десь товар на пошті, моментом формується чек. Ну деякі системи це зараз дозволяють, але нам це не дуже зручно, постійно відкрита зміна, нульові Z-звіти, фактичні перевірки й тощо. Частина з вас, вони працюють по іншій схемі. Товар поїхав у відділення Нової Пошти. Товар поїхав вже з заздалегідь вибитим ФКЧ-1 з формою оплати «післяплата». Далі цей товар приїхав у відділення Нової пошти й покупець відмовився від товару, ну або гірша ситуація – взагалі за товаром не прийшов. Так от, у випадку неотримання або відмови від товару покупцем при відправленні й за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товару на підставі квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані. І податкова каже, що обов'язком саме продавця товарів є організація введення надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки. Тобто в ситуації коли тут був сформований ФКЧ-1 на умовах післяплати й в мене квитанція від служби доставки, що таки дійсно покупець не буде розраховуватися або покупець взагалі за товаром не прийшов, по факту ми тут продали повітря і маємо тепер повітря повернути й маємо сформувати ФКЧ-2 на таку операцію. Звісно жодних актів тут не потрібно, оскільки такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю, а сума повернення перевищує 100 грн.

Ну і ще одне роз'яснення податковий. Так, якщо ви сформували ФКЧ-1 на повітря, ФКЧ-1 вклалося у коробочку або безпосередньо передалося якимось чином покупцеві (електронною поштою, наприклад, або на скриньку), то коли у нас ніхто не прийшов за товаром, то в такій ситуації нам треба сформувати ФКЧ-2.