Новий Закон про рекламу та Про захист прав споживачів: до чого готувати бізнес

У цьому ролику обговоримо новий Закон «Про рекламу» та новий Закон «Про захист прав споживачів». Закон «Про рекламу» досить кардинально змінили, а Закон «Про захист прав споживачів» фактично взагалі переписали повністю з нуля, а це означає, що нововведень дуже і дуже багато. Тому дивіться ролик, щоб бути в курсі, чого очікувати та до чого готувати свій бізнес.

***

Ці два нові законодавчі акти суттєво збільшують повноваження Держпродспоживслужби. Вона почне грати ще більш суттєву роль у контролі бізнесу та зможе звертатися до будь-якого підприємця із запитом, щоб перевірити чи не порушує він правила реклами, а також чи дотримується Закону «Про захист прав споживачів».

Функціонал порталу е-покупець

Почнімо обговорювати спершу новий Закон «Про захист прав споживачів», до якого ще можна встигнути підготуватися, оскільки сам Закон було опубліковано 7 липня 2023 року, але згідно з прикінцевими та перехідних положень Закону, він набирає чинності через рік з моменту його прийняття, але не раніше аніж закінчиться воєнний стан. Згідно зі ст. 16 нового Закону «Про захист прав споживачів» має бути створений новий портал е-покупець, на якому покупці зможуть зі спорами та скаргами звертатися повністю в онлайн формат до продавців та на сайті вирішувати спори, наприклад, щодо повернення товару, його неналежної якості чи інших спірних моментів. Тобто клієнту не треба буде звертатися в суд, а це об'єктивно збільшить кількість спорів між продавцями та покупцями, оскільки покупці будуть мати простіший інструмент початку та старту таких спорів. Фактично будь-які продавці, в тому числі навіть в Інтернеті, будуть змушені витрачати додатковий адміністративний ресурс на врегулювання спору на сайті е-покупець. Логічним може здати те, що інтернет-магазин просто-таки не буде називати свої дані й до нього буде важко звернутися, щоб притягнути до відповідальності, але вже до того часу, поки запрацює цей портал е-покупець, всі будуть змушені видавати фіскальні чеки, оскільки фіскалізація набирає чинності з 1 жовтня 2023 року. У реквізитах фіскального чека обов'язково має бути вказано, як найменування товару, який куплено, а також і назву інтернет-магазину чи ФОП-інтернет-магазину, який продав цей товар, і також в інтернет-магазині має бути обов'язково договір публічної оферти, де є дані ФОПа. А якщо цього немає, то відповідно Держпродспоживслужба, навіть без рішення суду, може заблокувати такий магазин.

Гарантійні обов’язки за новими правилами

Також новий Закон «Про захист прав споживачів» висуває дуже серйозні гарантійні обов'язки для продавців: для нових товарів обов'язкова гарантія по Закону становитиме 2 роки, а для вживаних товарів – 1 рік. Щобільше, якщо протягом року експлуатації товару у споживача виник недолік, вважатиметься, що цей недолік був наявний на момент продажу, а отже товар підлягає заміні. Окремо також прописано, що гарантійні строки на комплектуючі до товару мають бути не менші, аніж гарантійний строк на основний товар. А отже якщо товар вживаний, то рік. А якщо товар новий, то взагалі 2 роки на комплектуючі. Щобільше, в Законі врегульована гарантія навіть на придбання товарів цифровим вмістом. Тобто електронні книги, семінари, інструкції та інші, якщо передбачено неодноразове постачання цифрового вмісту або неодноразове надання цифрової послуги, продавець несе відповідальність за будь-який недолік цифрового вмісту або цифрової послуги, який може бути виявлений споживачем протягом аж двох років з моменту постачання такого товару чи послуги. Також додам, що в Законі прописано: якщо відбулася гарантійна заміна товару, то починається підліковуватися новий гарантійний строк з моменту заміни товару на інший. Тобто строк два роки чи рік, в залежності від того, який це товар повністю оновлюється. Також Закон буде регулювати питання авансу, а саме: якщо споживач здійснив попередню оплату за товар чи послугу і не отримав постачання протягом 14 днів, він має право вимагати повернення таких сплачених коштів.

Визначення «знижка» за новими правилами

Будемо плавно переходити від аналізу Закону «Про захист прав споживачів» до нового Закону «Про рекламу». Але хочу закцентувати, що ці закони доповнюють один одного і, наприклад, в Законі «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон, він встановлює правила як формувати знижку на товар, як можна називати знижку на товар. І зокрема ціну можна дійсно назвати знижкою, тільки тоді, якщо вартість товару становить найнижчу ціну протягом останніх 30 календарних днів.

Закон «Про рекламу» вказує, що реклама - це є інформація про особу, ідею чи товар, така інформація розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або є саморекламою в будь-якій формі та в будь-який спосіб і вона призначена сформувати або підтримати в прямий або непрямий спосіб обізнаність споживача реклами й підігріти інтерес до такої ідеї, товару чи особи. Тобто по суті будь-яке поширення інформації на вебсайт, в чатах, ботах, e-mail, розсилках, в телеграмі чи навіть в тому ж YouTube або в будь-якому іншому способі чи на будь-якому іншому ресурсі, який доступний для перегляду в Україні, вважається рекламою. А це своєю чергою тягне за особою обов'язок дотримуватися правил, які встановлені для реклами, а Держпродспоживслужба зможе це перевіряти.

Давайте наведу декілька банальних прикладів, щоб ви розуміли контекст всієї ситуації. Уявіть собі, що у вас офлайн-магазин і ви на вітрині наклеїли певну інформацію. Насправді це очевидно, що це є реклама і відповідно Держпродспоживслужба може перевіряти. Тому беремо інший приклад. У вас інтернет-сторінка з фото-контентом, де ви продаєте товар і за це теж можуть питатися, чи ви дотримуєтеся правил реклами. Те ж саме і на приватних сайтах чи маркетплейсах. Всюди є правила реклами.

Чому я це так сильно акцентую? Бо тепер ось ці правила реклами мають досить деталізовані умови, яких потрібно дотримуватися. Я не буду насправді перелічувати на 100% всі правила, оскільки там їх дуже багато, але зверну увагу на найцікавіші та найбільш ключові. Тепер, коли у вашій рекламі є стороння особа, обов'язково має бути письмова згода на розміщення в такій рекламі сторонньої особи. Про це може запитувати Держпродспоживслужба або навіть фінансовий моніторинг, якщо помітить таку рекламу фінансовий моніторинг банку. Також всі розіграші, спонсорства, конкурси та лотереї, в тому числі у блогерів, мають мати джерело інформації, де чітко пише умови такого конкурсу, строки його проведення, а також місце проведення. Тобто має створюватися окрема сторінка з детальним описом і всіма реквізитами інформації. Знижка на продукцію чи розпродаж має містити дані про місце, де буде така знижка, дату початку та закінчення знижки, а також співвідношення розміру знижки до попередньої ціни, це дуже важливо. Розміщення реклами на стовпах, опорах, електромережах чи інших об'єктах, які не призначені для реклами, забороняється і Держпродспоживслужба, наприклад, може взяти дані з цієї реклами, ну умовно телефон, зробити контрольний дзвінок, щоб виявити розповсюджувача реклами й оштрафувати його. Інформація про ціни на продукцію може розміщуватися виключно у гривні, тобто національній валюті й використання інших валют на Instagram сторінках, вебсайт чи тим більше цінниках магазинів, повністю забороняється. Відтепер також заборонено в Інтернеті продавати тютюнові вироби, призначені для куріння.

Ідентифікація інформації яка є рекламою

Можливо ви помічали, що в YouTube є спеціальна позначка для того, що відео містить рекламну продукцію. Тепер згідно З законом «Про рекламу», вона є обов'язковою і в Україні, якщо у відео буде реклама. Тобто, як бачимо, перелік правил досить великий і тепер обов'язково звіряти свої маркетингові реклами та компанії з Законом «Про рекламу», оскільки дійсно в Держпродспоживслужбі є багато повноважень, щоб перевіряти вашу рекламу, переглядати її, навіть просто в мережі Інтернет, і також навіть громадяни можуть звернутися з електронною скаргою на вашу рекламу і Держпродспоживслужба може за це виписувати штрафи, якщо вони будуть порушувати правила реклами.

Штрафів теж є насправді багато і штрафи є різні. Наприклад, не надання інформації на запит Держпродспоживслужби, тобто просто ігнорування, – 1700 грн штраф. Порушення правил про рекламу – 5100 грн штраф. Також штрафи прив'язані до вартості реклами. Наприклад, рекламодавці можуть отримати штраф в п'ятикратному від розміру вартості реклами, у разі якщо вона буде порушувати Закон «Про рекламу».

Обидва закони, «Про захист справ споживачів» і «Про рекламу», набирають чинності поступово, а це означає, що до них можна буде підготуватися і бізнес зможе адаптувати свої процеси. І до речі, я бачу тенденцію до росту кількості запитів від Держпродспоживслужби до бізнесу, тому обов'язково враховуйте у своїй бізнес-практиці всі ці правила.

Підсумки 

Закон «Про рекламу» вже працює та виставляє нові правила для розміщення реклами такі, які потрібно дотримуватись. Наприклад, згода осіб на розміщення їх в рекламі. А також, наприклад, заборона використання іноземної валюти на цінниках та в рекламних компаніях. Крім того, забороняється використовувати слово «знижка», якщо товар немає найнижчої ціни за останні 30 днів та багато інших правил. Закон «Про захист прав споживачів» взагалі переписали по-новому. Гарантія на проданий товар чи навіть цифрові послуги має складати два роки. Якщо ви порушуєте Закон «Про захист прав споживачів», то клієнт може звертатися зі скаргою на портал е-покупець, як тільки запустять цей портал. Проте Закон запрацює аж після завершення воєнного стану.