Коли реєструвати і як заповнювати КОРО правильно?

Випадки обов’язкової реєстрації та застосування КОРО

Книга розрахункових операцій (КОРО скорочено). Є певні випадки обов'язкової реєстрації, однак є моменти, коли її не потрібно реєструвати. Отже, якщо говорити предметніше, то КОРО не обов'язково реєструвати усім суб'єктам господарювання. Якщо ви вирішили, що у період відключення електроенергії або виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (РРО скорочено), ви не будете здійснювати розрахункових операцій, тоді КОРО не реєструєте. На це є чіткі норми в Законі №265 та в Порядку №547. Для цього оформлюєте відповідний наказ. Згідно Переліку №1336 встановлено, що суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки без РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на селі або селищі. Тобто та ситуація, яка зараз буде широко використовуватися. Звичайно крім підакцизних товарів та певних ще додаткових моментів. Отже, в цьому випадку КОРО є обов'язковим, звичайно якщо у вас немає РРО або ПРРО. При цьому слід врахувати, що граничний розмір розрахунків при використанні цього права, працювати без РРО і ПРРО на підставі розрахункових книжок та КОРО, визначений законом і становить 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Якщо говорити за 2023 рік, то це 1 118 900 грн.

І інша ситуація, теж часто питання, яке звучить: якщо використовуємо ПРРО чи потрібно КОРО? Відповідь коротка: не потрібно. Чинним законодавством не передбачено реєстрації КОРО при використані ПРРО.

Зберігання Z-звітів та умови внесення записів до КОРО

Якщо є книга КОРО, вами використовується старішого формату, ми знаємо, що у ній є місця для вклеювання Z-звітів. Однак слід пам'ятати, що Z-звіти на сьогодні не вклеюємо, це не передбачено чинними нормами. Їх можна зберігати, ці документи, у будь-який зручний для вас спосіб. Це передбачено Порядком №547.

У книгу КОРО записи вносяться вручну і за кожен день, коли використовуються розрахункові квитанції. Тобто у ті дні, коли ви працюєте лише на РРО, ніяких записів до книги не потрібно робити. При цьому, у записах за один день враховуються усі суми розрахунків, які були проведені з початку робочого дня до виходу РРО з ладу. Тобто ця вся сума операцій теж пишеться у книзі КОРО. Це стосується того дня, коли РРО вийшов з ладу або відключена електроенергія і ви починаєте працювати на розрахункових квитанціях. Такі записи здійснюються на підставі контрольної стрічки РРО. Якщо в кінці робочого дня фіскальний чек не роздрукувався внаслідок відсутності електроенергії, в графі 2 замість номера Z-звіту зазначається номер РК, яка використовувалась.

Приклад заповнення КОРО

Ми вже підійшли безпосередньо до заповнення КОРО. Адже мало матеріалів як її заповнювати, є певні консультації від податківців, однак розберемо на детальному кейсі як працювати з цим документом.

Отже, завантажила цей додаток 1 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, КОРО. Ось, це книга обліку розрахункових операцій. Я не буду говорити щодо титульної сторінки, як її заповнювати. Зупинимося саме на розділах 1 та розділах 2. І ось цей додаток уже викладений у форматі такому, якщо ви купляєте свіжу роздруковану книгу, а її потрібно купувати, ви не можете її роздрукувати, тому що там має бути відповідний наклеєний номер цієї книги, і відповідно вже немає місць, як ми звикли раніше, хто використовував цю книгу, для проклеювання Z-звітів. Тому ось це питання вже в нових книгах взагалі відпадає.

Отже, в розділі 1, який називається «Облік руху готівки та сум розрахунків», маємо 10 граф. Заповнюється він у гривнях з копійками. Перша графа «Дата», це зрозуміло, тобто дата коли ви починаєте використовувати розрахункові квитанції, коли РРО вийшов з ладу або відключилася електроенергія. Далі номер Z-звіту або номер розрахункової книжки. Про що йшлося на слайді: «якщо в кінці робочого дня фіскальний звітний чек не роздрукувався…». Це стосується більше розділу 2, однак в такому випадку теж, або номер зацвіту, або номер розрахункової книжки, тобто КОРО. Ось цей номер. Номер цей береться на титульній сторінці КОРО. Те що це стосується книги, номер, ви бачите в кінці номер такої книжки реєстрації й «к» теж позначає, що це книга. Далі. Сума готівки, службове внесення зазначаємо у гривнях з копійками, ви бачите 200 грн. Службова видача на кінець робочого дня або зміни – 4900. Проговоримо зараз як прораховується ця сума у графі 2. В графі 5 загальна сума розрахунків. Ви бачите загальна сума (5220) перевищує суму службової видачі. Далі за ставкою податку на додану вартість – 3600, сума операцій. Тобто це не обов'язково всі операції з ПДВ. Сума податку на додану вартість, тобто 600 грн – це 20% від графи 6. За ставкою акцизного податку, звичайно якщо суб'єкт господарювання є платником цього податку і відповідна сума цього податку. Тобто графи 7 і 9 відповідають за акцизний податок. І «Видано при поверненні товару», якщо таке повернення в межах дня було. Отже, службова видача в такому випадку, це «службове внесення» плюс «загальна сума розрахунків» і відняти «видано при поверненні товару». Виходить 4900 грн. Зверніть увагу, ми зараз проговорили з вами як формуються сумові записи. У графі 5 відображається вся сума виторгу за день, а не та сума, яка фактично перебуває в ящику РРО на кінець дня. Тобто виторг не повинна зменшуватися на суму коштів, виданих покупцям за повернутий товар. Ви бачили це вже на даному прикладі, 5220 перевищує суму службової видачі й перевищує на той чи інший момент суму коштів в сейфі.

При заповненні книги КОРО потрібно підбивати підсумок за місяць, квартал, півріччя, рік? Ні, не потрібно, цього не вимагає форма КОРО на РРО. Однак, виводити підсумки не заборонено. Якщо вам зручніше це робити, звичайно ви можете такі записи проводити.

Переходимо далі з вами до розділу 2. Розділ 2 «Облік розрахункових квитанцій». Тобто йде вже мова про ідентифікацію тих документів, які використовувалися з розрахункових квитанцій, при проведенні розрахункових операцій, в момент не роботи РРО. Маємо вісім граф. Перша графа - це «Номери фіскальних чеків за контрольною стрічкою». Першого на початок робочого дня зазначаємо. Останнього перед виходом РРО з ладу. Якщо такого номера немає, ви бачите, зазначається у примітці у графі 2 розділу 2 замість номера Z-звіту зазначається номер розрахункової книжки. Той номер, який ми вже з вами зустрічали в графі 2 розділу 1. Далі номер розрахункової книжки. Ось так виглядає розрахункова книжка і цей номер ось береться на цій клейкій стрічці, на першому аркуші розрахункової книжки. Зазначаємо сюди номер розрахункової книжки. Далі у нас іде початок використання / закінчення використання, дата та час, припустимо 12.09 о 15 годині вийшов РРО з ладу і в цей період ми почали використовувати розрахункові квитанції. Номер та серія розрахункової квитанції. Знову ж таки, ось серія та номер. Припустимо це був перший номер, в якому ми робили запис, 901, 911 – кінцевий, крайній, у час закінчення зміни 12.09, припустимо, 20 година. Зверніть увагу, що до розділу 2 КОРО вносять записи про реквізити розрахункових квитанцій до та після закінчення використання РК у межах робочого дня та зміни. Причому щодня заповнюються тільки: графи 3, 4, 5, 6 та 7. Тобто графи 1, 2 та 8 у наступні дні, в які ви будете продовжувати використовувати розрахункові квитанції заповнювати немає потреби, що видно у цій таблиці. Ось ви бачите, 13.09 продовжуємо використовувати квитанції. О 9 годині з номера 12 й у 20 закінчили на номері 21, номер розрахункової книжки той самий. Якщо ви почали іншу розрахункову книжку, відповідно зазначаєте сюди цей номер, 14.09 знову ж таки з номера 22 по номер 40. І при тому припустимо, що 14.09 РРО був відремонтований або електрика відновилася зазначається у графі 8 номер Z-звіту після встановлення РРО, тобто відновлення роботи реєстратора розрахункових операцій. Тут зазначено, що у розділі 2 у графі 8 проставляється номер Z-звіту, роздрукованого після введення РРО в роботу.