Як надати позику без негативних податкових наслідків

Обмеження щодо позики та форма договору

Раніше карантин, а тепер воєнний стан негативно впливає на платіжну дисципліну. Є безумовно види діяльності, які просто процвітають, як то кажуть: «кому війна, а кому мати рідна». Проте позики ходять як і раніше, а навіть більше. Метою цього відео є додати впевненості бухгалтерам, що вони роблять все добре. А для тих хто вирішує чи надавати позику, а можливо отримувати, для себе, щоб вони теж зважили важливі моменти. Для цього ось ці важливі моменти я підсумую і таких моментів буде 7. 

Момент перший. Обмеження по сумі. Цивільний кодекс не встановлює жодних обмежень щодо суми, мети використання, строків надання такої позики чи повернення. Тобто будь-яка сума, без обмежень, може фігурувати у договорі позики чи поворотної фінансової допомоги. Форма договору – письмова, нотаріального посвідчення не вимагається, проте на вимогу однієї зі сторін може бути нотаріально посвідченим.

Початок дії договору

Друге. Коли починає діяти договір? Договір позики є реальним договором, що означає, лише фактична передача грошових коштів породжує у сторін взаємні права та обов'язки. Я думаю це зрозуміло. Якщо договір підписали, а гроші не походили, то як може виникнути обов'язок повернути те, що ми не отримали.

Третє. Чим будемо керуватись для цілей оподаткування? Безумовно Податковим кодексом. І визначення, що таке «походило» по тому договору, що це за гроші, будемо дивитись до ПКУ. І ось тут є два терміни, це поворотна фінансова допомога (пп. 14.1.257) і позика (пп. 14.1.267). При цьому ми бачимо відмінності у статусі позикодавця, у тому чи це є фінансова установа, а також чи передбачена плата за користування грошима. Ну, наприклад, термін «поворотна фінансова допомога» передбачає, що немає нарахування процентів, не передбачено нарахування процентів. Тому якщо процентів немає, краще називати договір не позикою, а ось так, як в ПКУ: «поворотна фінансова допомога». Якщо ж це є позика, то швидше за все там буде фінансова установа і будуть передбачені проценти, плата за користування коштами.

Утримання із зарплати для повернення позики

Четверте. Утримання із заробітної плати для повернення позики. Ми можемо погашати позику із заробітної плати, але лише в тому разі, якщо договором позики буде передбачено такий момент – утримувати позику із зарплати. При цьому обмеження зі ст. 128 КЗпП не буде працювати, обмеження по сумі не будуть працювати. В той самий час ст. 25 Закону «Про оплату праці» забороняє будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю зарплатою, крім випадків передбачених законодавством. От власне це і буде той випадок, що ми не можемо заборонити працівнику розпоряджатися власною зарплатою, але лише після сплати податків можливе утримання. І пам'ятаєте, звільнення працівника немає жодного відношення до договору позики, ми не можемо відмовити у звільненні працівнику, якщо ним не погашена позика. Так само ми не можемо вимагати повернення позики з тої причини, що працівник звільняється. Я маю на увазі дострокове погашення позики. Це абсолютно два різні договори. Це трудові відносини. А це цивільні.

П'ятий момент. Підпис договору однією особою з двох сторін. Пам'ятаємо, що підписувати договір однією особою з двох сторін не варто, адже такий договір може бути визнаний недійсним. Ну не може одна особа представляти права та обов'язки з двох сторін. І це суперечить ст. 238 ЦКУ. При цьому ми можемо, що зробити? Уповноважити іншу особу від імені підприємства за дорученням представляти інтереси однієї зі сторін і при цьому нотаріального посвідчення не потрібно.

Дисконтування за наявності позики

Шосте. Дисконтування, як його уникнути? Ну як можна уникнути дисконтування? П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», П(С)БО 11 «Зобов'язання» зобов'язують дисконтувати лише ту заборгованість, до дати погашення якої понад 12 місяців, причому орієнтир з дати балансу до дати запланованого погашення. Якщо позика не повернута в строк, але видана на термін менше ніж 12 місяців (тобто там на 10 місяців, 11 місяців), то вона не є довгострокова, а отже не підлягає дисконтуванню. При цьому, якщо вона не буде повернута, вона є прострочена, а прострочена не підлягає дисконтуванню. Багато хто хвилюється і каже «але ж ми знаємо, що ми видаємо на два роки». Ну добре, якщо позика видана і не погашена в строк – вона є прострочена, але чи викликає податкові наслідки? Відповідь: ні. Лише у разі, якщо спливе термін позовної давності або коли така заборгованість буде списана як прощення боргу, ось тільки тоді ми подивимось, а по який бік ми стоїмо. Якщо це дебіторка, то списуючи таку заборгованість і якщо по другий бік стоїть фізична особа – ми податковий агент. Так, тут виникатимуть податкові наслідки й будуть працювати два пункти: пп. 164.2.7 або пп. 164.2.17, в залежності від того сплив термін чи ні. Якщо ж це кредиторка, у нас висить кредиторка, то мова йде про доходи. Але не тоді, коли прострочено, а коли дійсно підлягає списанню така заборгованість. А це коли сплив термін давності або коли списано за договором прощення боргу.

Відображення позики в 4ДФ

Сьомий момент. Відображення в 4ДФ. Видача і повернення позики підлягає відображенню в 4ДФ. Якщо ми раніше позичили гроші у фізичної особи й зараз повертаємо, ми маємо показати за ознакою «153». Якщо ж ми видаємо фізичній особі – за ознакою «197». Але не спішіть з висновками. Перш ніж показувати в 4ДФ, знову ж таки, добре подумайте. Якщо рішення буде прийняте на користь показувати, будьте готові отримувати лист від податкової й надавати підтверджені документи. А це: копія договору, касових документів, виписки банку й інших документів, що підтверджують яка сума виплачена, яка повернута і чи раптом там не прострочено щось. А всього лиш ціна питання 1020 грн, якщо не показати.

І замість підсумків щодо 4ДФ. Якщо повертаєте позику, яку раніше отримали у фізичної особи, якщо ви даєте позику працівнику чи засновнику, то перш ніж виконувати роль бухгалтера правильного, включаємо бухгалтера «мудрого», а далі запарюємо каву, кличемо керівника й обговорюємо ситуацію, показувати чи ні. Озвучуємо ціну питання – 1020 грн, якщо виявлять, що не показали. Але для цього мають прийти на перевірку і виявити. А якщо показуєте в 4ДФ, то навіть на перевірку йти не треба, уже все як на долоні, ви здаєте самі себе і забезпечуєте себе гарантовано дурною роботою, майбутнім відписуванням на листи податкової та копіюванням договорів та касових документів. Ну і пам'ятайте, виплата фінансової допомоги спрощенцям податківці й досі вважають порушенням умов перебування на спрощеній системі. Виняток був зроблений для тих, хто був на 2%, їм, на думку ДПС, можна.