Обмін інформацією про закордонні рахунки: як і коли запрацює та кого стосується

Законодавчі норми щодо порядку обміну інформацією про закордонні рахунки

На передодні закінчення компанії із декларування доходів фізичних осіб за 2022 рік, багато галасу наробив Закон №2970. Щойно прийнятий Закон змін до Податкового кодексу, який передбачає автоматичний обмін інформацією між банками й податковим органом. Отже, всі ставлять питання: чи може зараз банк надати інформацію для податкової щодо оборотів по ваших рахунках? Давайте будемо розбиратися.

Нагадаю, що цей Закон був прийнятий у зв’язку із тим, що України приєдналася до загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, так званий стандарт CRS. Цей стандарт передбачає обмін інформацією між іноземними державами, які приєдналися до цієї угоди щодо власників рахунків нерезидентів, які знаходяться у відповідній підзвітній державі.

Схема обміну інформацією

Українські банки аналізують інформацію щодо рахунків нерезидентів, збирають цю інформацію, передають до податкової служби, а наша податкова служба вже здійснює такий автоматичний обмін. Так само відбувається і в іноземних країнах, де мають рахунки українські резиденти. Банки іноземних держав збирають інформацію про українських резидентів, а це можуть бути фізичні особи й організації, складають відповідний звіт і надають інформацію в Україну. В цьому полягає автоматичний обмін. Отже, як ми бачимо, український банк не буде надавати інформацію українській податковій щодо рахунку резидента, незалежно від того чи це є фізична особа, чи це є юридична особа, організація чи компанія. Стосується автоматичний обмін, як я сказала, суто нерезидентів щодо інформації, яку збирають українські банки. Ну а якщо ми є українськими резидентами й маємо рахунки за кордоном, то відповідно ми маємо чекати, що така інформація надійде до податкової служби й податкова якимось чином зможе її використати.

Подивимось на норми, які прописали в ПКУ. Зокрема, прописали окремо статтю 39-3, яка стосується міжнародного автоматичного обміну інформацією та подання звітності про підзвітні рахунки. Хочу нагадати, що ця стаття, вона буде зачіпати дві угоди: угоду щодо обміну інформацією із США і стандарт CRS. Визначення цих угод наведено також у ПКУ, але підкреслюю, стосується це українських рахунків в українських фінансових установах щодо нерезидентів. Інформація, яка буде збиратися і подаватися про фінансові рахунки, стосується рахунків у банках, страхових компаніях, інвестиційних компаніях та інших. В законі є цілий перелік рахунків, про які буде збиратися інформація, називаються вони, так звані, підзвітні фінансові рахунки.

Інформація яка буде передаватися? І відповідно ми розуміємо, що за цим стандартом така сама інформація буде надходити й в Україну, але як саме, про це ми не знаємо, тому що це є законодавство іноземної держави. Але українська сторона буде збирати інформацію про власника рахунку, в тому числі інформацію про його податкове резидентство, податковий номер, дані про фінансову установу, а також розширені дані по рахунку (залишок, обороти, коли й що надходить, і які види надходжень є за цим рахунком).

Період збору та подання інформації

Отже, гаразд, зібралися. А коли ж буде збиратися ця інформація і яка інформація може бути відповідно доступна українській податковій, і інформація від української податкової буде надходити в іноземну державу? Податковий кодекс у перехідних положеннях встановлює, що перший звітний період буде починатися з 1 липня 2023 року і завершуватися 31 грудня 2023 року. Отже, за ці пів року буде інформація збиратися. Подаватися інформація в іноземні країни буде не раніше 1 липня 2024 року. Але зверніть увагу, що безпосередньо сама багатостороння угода CRS може визначити інші звітні дати. Що важливо, на що важливо зробити акцент? Ці дати будуть датами й щодо отримання інформації про українських резидентів, які мають рахунки закордоном. Отже, Україна не зможе отримати інформацію, яка є щодо рахунків українських резидентів за кордоном, до 1 липня 2023 року. Отже, угода діє на взаємних засадах. Інформацію, яку збирає, надає Україна, дзеркальну інформацію буде отримувати й Україна. І як ми бачимо, що інформація по рахунках до 1 липня 2023 року, вона не буде підпадати під автоматичний обмін. В залежності від розміру залишків по рахунку, в залежності від того чи це є рахунок фізичної особи, чи це рахунок організації, будуть встановлені різні дати щодо автоматичного обміну інформацією. Про це зазначив Мінфін, готуючи таку достатньо змістовну презентацію, яка присвячена такому автоматичному обміну інформацією. І зверніть, будь ласка, увагу, що майже дзеркальні терміни подання інформації щодо відповідних рахунків вже є закріпленими у перехідних положеннях ПКУ.

Джерело даних про підтвердження факту подання інформації

Відповідно почувши про автоматичний обмін інформацією у тих наших громадян або компаній, які володіють рахунком закордоном, виникає закономірне питання: а як мені дізнатися, що моя інформація щодо рахунку в іноземній державі може надійти в Україну? Все дуже просто, є перелік країн, які приєдналися до угоди CRS. Це можна знайти в будь-якому запиті, якщо ви розмістите цей запит у Google. Як зазначає Мінфін, до речі, сьогодні до угоди CRS приєдналося майже 110 країн і очікується приєднання до 120 країн. Якщо ж ви користуєтесь якоюсь системою розрахунків, зокрема розрахунки через PayPal, на офіційному сайті відповідної платіжної системи також можна знайти інформацію чи приєдналася вона до відповідної угоди CRS. Я не даремно згадала PayPal, адже PayPal приєднаний до цієї системи. І отже, якщо ви ведете розрахунки через PayPal, інформація від нього може надходити у відповідні терміни, які я вже згадувала, до української податкової служби.

Використання податкової інформації

Ну а що ж робити мені, якщо дійсно інформація надійде до Податкової служби і яким чином це буде використано Українською податковою? І тут звернімось з вами знову ж таки до перехідних положень ПКУ. Тут є приємна новина: не вважається податковою інформацією, яка може бути використана контролюючим органом для визначення суми податкових зобов’язань платника податків, та інформація, яка стосується рахунку громадянина України, якщо цей рахунок відкритий в іноземній державі, в іноземній фінансовій установі, якщо власником рахунку є одна особа, громадянин України, і залишки по цьому рахунку не перевищують еквівалент 250 000 доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану. Що випливає із цього? Все дуже просто, якщо у вас закордоном є рахунок, на якому менше ніж 250 000 доларів США і країна, їх фінансова установа, приєдналась до угоди CRS, навіть якщо ця інформація надійде до нашої податкової, жодних дій щодо додаткового податкового навантаження вчинено не буде через наявність цієї норми. Підкреслюю, це стосується фізичних осіб. А якщо ж у вас є рахунок з більшою сумою, може статися так, що отримавши інформацію податкова буде ретельно вас перевіряти і якщо ви своєчасно не задекларували свої іноземні доходи, будуть вам писати листа і вимагати сплатити податки з іноземних доходів.Отже, е власникам рахунків із меншою сумою не варто дуже сильно хвилюватися, ну і звертайте, будь ласка, увагу, що ця норма є тимчасова, працює вона безпосередньо у воєнний час. До речі, хочу зазначити, що сама угода CRS не передбачає якоїсь суми, вище чи нижче якої обмін інформацією не здійснюється. Певні суми щодо розміру рахунку впливають на період подання інформації. Отже, надходження по іноземному рахунку з першої гривні може потрапити під автоматичний обмін і це стосується як фізичних осіб, так і організацій, в тому числі осіб юридичних, які є резидентами України й мають рахунки закордоном.

Наслідки впровадження обміну інформацією для суб’єктів господарювання

Ну а що ж такого в цих новаціях для звичайних підприємств, які взагалі не мають жодних стосунків до закордонних рахунків і власне їх не буде турбувати обмін інформацією. Зверніть, будь ласка, увагу, що новина є також і для вас. Через те, що треба перевіряти дуже великий масив інформації, суттєво збільшені терміни зберігання документів згідно із п. 44.3 ПКУ. І збільшені терміни будуть стосуватися майже всіх. Зверніть, будь ласка, увагу на другий рядок таблиці на слайді, стандартний термін зберігання бухгалтерської інформації, тобто первинних документів, регістрів, фінзвітності, які використовуються для складання податкової декларації, вже буде становити не 1095 днів, а 1825 днів. І хочу наголосити на тому, що норма ця не залежить від того, чи підпадають ваші рахунки під автоматичний обмін інформацією. Наголошую, що Закон, який я коментувала, набуде чинності після офіційного опублікування, але окремі норми, вони мають окрему дату набуття чинності.

Підсумки. Закон про автоматичний обмін інформацією впорядкував питання, які пов’язані із наданням українськими банками інформації про нерезидентів, про їх рахунки до податкової служби із подальшим переданням цієї інформації до іноземних держав. Так само, починаючи з 1 липня 2023 року, ми можемо очікувати надходження до нашої податкової інформації щодо іноземних рахунків українських резидентів закордоном. Використовуватися для податкових цілей, донарахування податків, ця інформація може тільки у випадку, якщо вона стосується фізичної особи й сума по рахунку перевищує 250 000 доларів США, тобто еквівалент цієї суми. Для підприємств, які не мають закордонних рахунків і не отримують надходжень за кордоном, не варто боятися автоматичного обміну, тому що вони не будуть підпадати під цей алгоритм.