Податковий кредит: правило 1095/365 днів

Загальне правило відображення податкового кредиту — без зареєстрованої постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі покупець немає права на відображення податкового кредиту. Ця норма вже діє не один рік, з того часу як з’явився Єдиний реєстр і необхідність в реєстрації податкових накладних. Але за податковими накладними зберігається право формування податкового кредиту протягом 365 або протягом 1095 днів. Тобто що це означає? Що це за правило і чому різні ці такі дати?

Чому 365 днів і чому 1095 днів?

В сучасній редакції п. 198.6 ПКУ сказано, що у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі постачальником, покупець має право на формування податкового кредиту протягом 365 календарних днів. Зараз ви бачите перед собою фрагменти цього пункту на слайді. У разі несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі до податкового кредиту включити можна протягом 365 днів суму вхідного ПДВ, але не раніше дати такої реєстрації. Ми бачимо, що і в першому, і в другому фрагменті, у цій частині, зазначено, що сформувати податковий кредит платники податків мають право протягом 365 днів з дати складання податкової накладної, але не раніше ніж дата реєстрації цієї податкової накладної. Це правило «365 днів». Одразу зверну увагу, що на період воєнного часу, це правило не продовжується, немає норми в Кодексі, яка б попереджала про те, що протягом дії воєнного часу ось це правило продовжується. Тому я буду казати, що зараз діє правило «365 днів» без продовження на період воєнного стану. Але для тих податкових накладних, які були складені й зареєстровані до 1 січня 2022 року, тобто ще у минулому, позаминулому році, діє трошечки інше правило, це правило «1095 днів». І це правило передбачено п. 80 підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ, тобто «Перехідними положеннями» ПКУ. Згідно з цим правила, що за податковими накладними попередніх звітних періодів, тобто складених до початку 2022 року, зареєстрованих постачальниками в Єдиному реєстрі, покупець має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів, але, увага, не пізніше ніж останній період 2022 року. Тобто це означає, що у разі якщо у вас є якісь старі податкові накладні, ще до 2022 року, то подивіться, головно щоб їм не було більше ніж 3 роки й головне щоб до кінця цього, поточного, року включили їх до складу податкового кредиту. Оскільки пізніше у вас уже не буде можливості це зробити.

От зараз перед вами два невеличких приклади.

Станом на 1 січня 2022 року не було включено до податкового кредиту податкову накладну від 1 вересня 2019 року. Тобто їй не більше ніж 3 роки. Включити таку податкову накладну до складу податкового кредиту не пізніше ніж в декларації за серпень 2022 року. Тобто найближча декларація, яку подаємо. Чому дата складання 1 вересня, а дата відображення кредиту це серпень? Тому що, нагадаю, що 1095 днів від дати складання, але 2020 рік у нас був рік високосний і тому якраз 1095 днів припадає на 31 серпня. Тому саме декларація за серпень, у кого є така податкова накладна від 1 вересня 2019 року, необхідно відобразити податковий кредит, оскільки пізніше це вже неможливо буде зробити на законодавчому рівні. Тобто не приймуть податківці податковий кредит, якщо вони побачать, що дата складання податкової накладної раніше ніж зараз пройшло три роки.

І ще один приклад. Також, станом на 1 січня 2022 року не була включена до складу податкового кредиту податкова накладна, дата складання якої 1 березня 2021 року. Ось тут зверніть увагу, що діє правило «1095 днів», але не пізніше ніж остання декларація 2022 року. Тобто останній період в якому можна сформувати податковий кредит за цією податковою накладною від 1 березня минулого року, це буде останній звітний період 2022 року. Тобто грудень 2022 року. Вже пізніше за цією податковою накладною від 1 березня покупець немає права на формування податкового кредиту. Більш детально можна подивитися роз’яснення з цього приводу, лист податківців від 10 січня цього року №227/7/99-00-21-03-02-07.

Правило «365 днів» і правило «1095 днів», зверніть також увагу, не застосовуються до ситуацій, коли покупець формує податковий кредит за касовим методом. Тут у цьому випадку він має право на формування податкового кредиту після того, як розрахується з постачальником або наддасть йому інші види компенсацій. І при цьому відобразити податковий кредит необхідно в декларації не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати.

Тепер щодо документів на які правило «1095 днів» або правило «365 днів» не розповсюджується. Для імпортерів правило «1095 днів», правило «365 днів» не працювало і не працює, і мабуть, не буде працювати у майбутньому. Оскільки у Кодексі зазначено, що до податкового кредиту необхідно включати суму імпортного ПДВ в тому звітному періоді, в якому сплачено. І зараз ви можете побачити на слайді декілька листів-роз’яснень податківців з цього питання, де вони зазначають, що у разі якщо імпортер товарів не включив у звітному періоді у якому відбулося ввезення ним товарів на митну територію України сум ПДВ, сплачених на митниці, то він допустив помилку і цю помилку необхідно виправити шляхом подання уточнюючого розрахунку. Тобто збільшити собі кредит в тому звітному періоді, в якому він ввіз товари. А якщо він збільшував кредит в наступних звітних періодах, то відповідно в тих наступних звітних періодах необхідно зменшити податковий кредит, також це зробити шляхом подання уточнюючих розрахунків до таких звітних періодів. Отже, що повинен пам’ятати імпортер? Що у разі ввезення товарів кредит відображається в тому звітному періоді в якому ввезені товари й ПДВ сплачено на митниці.

На які ще документи не розповсюджується правило «365 днів», це документи, які мають назву «змінники податкової накладної». Перелік цих замінників наведено п. 11 ст. 201. Це транспортні квитки, готельні рахунки, касові чеки, рахунки, що виставляються за послуги зв’язку та інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку. Про те, що на ці документи не розповсюджується правило «365 днів» або «1095 днів» податківці роз’яснювали також неодноразово, теж бачите зараз на слайді декілька листів-роз’яснень з цього приводу, де зазначено, що на ці документи правило «1095 днів» та «365 днів» не розповсюджується. Необхідно відображати податковий кредит в тому періоді, в якому ці документи складені.

І може хтось уже чув це, або я розказував неодноразово, в якому звітному періоді відображається кредит за замінниками податкових накладних у разі якщо замінники надані до бухгалтерії із невеличким запізненням, не в тому періоді, в якому ці замінники були оформлені. От податкова роз’яснює, що право на формування податкового кредиту за замінниками відбувається в тому звітному періоді, в якому фізична особа працівник відзвітувався в бухгалтерії, тобто надав авансовий звіт, до якого прикріплені всі ті документи, які дають підстави платнику ПДВ сформувати податковий кредит саме на підставі таких замінників.