РРО: хто може працювати без POS-термінала

«Платіжного термінала немає, вибачте за тимчасові незручності». Знайомо? 

***

Законодавчі норми щодо обов’язку застосування термінала

Зважаючи на цю дуже популярну історію, хотіла би більш докладно розповісти, звідки маємо вимогу щодо необхідності використання платіжного термінала, і що буде тим, хто дійсно цю вимогу порушує.

А почнемо ми, як не дивно, не із Закону «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме із Закону «Про захист прав споживачів». Незалежно від того хто, де і як працює – якщо ви працюєте зі споживачами, цей закон є для вас обов’язковим. У цьому законі є статті 17, яка звертає нашу увагу на те, що споживач має право на вільний вибір не тільки товарів і послуг, а і на зручний для нього спосіб оплати. Тобто – на вільне здійснення безготівкових розрахунків. І саме продавець зобов’язаний сприяти у вільному виборі форми оплати продукції.

Якщо йдеться про наявність вимоги, тобто про необхідність надати споживачеві можливість здійснювати безготівкові розрахунки, ми маємо інструктивні документи: постанову Кабміну № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 р. і аналогічний документ – Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, який також затверджений постановою Кабміну № 833 від 15.06.2006 р.

Отже, Кабмін регламентував питання щодо використання платіжних терміналів.

Суб’єкти господарювання, для яких не є обов’язковим використання термінала

Дуже часто підприємці та підприємства, які знають про статтю 17 Закону про захист прав споживачів, починають шукати можливість не використовувати термінали саме в цих постановах, посилаючись на розмір торгових приміщень, на вид діяльності й таке інше. Хочу зняти завісу щодо цього питання і зорієнтувати вас які пільги встановлено саме Постановою № 878.

В пункті 2 цієї постанови, яка вимагає від нас використання платіжних терміналів, звільняються від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів, тобто не порушуючи ст. 17 Закону про захист прав споживачів, конкретний перелік суб’єктів, які здійснюють розрахункові операції:

• заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств;
• підприємства торгівлі із площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій);
• суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

На жаль, це є виключний перелік і щодо інших суб’єктів господарювання використання платіжних терміналів у випадку проведення розрахункових операцій дійсно є обов’язковим.

Відповідальність і штрафи за невикористання термінала

Штрафи за порушення статті 17 встановлені статті 23 Закону «Про захист прав споживачів» та статті 155 КУпАП. Хочу наголосити, що цей штраф наразі, виходячи із вимоги статті 23, становить 8500 грн. Власне, накладає цей штраф і радять жалітися, безпосередньо, представникам Держспоживслужби, а податкова також не забуває про наявність ось таких параметрів і обмежень.

Позиція ДПС щодо застосування термінала

Податкової служба звертає увагу платників податків (особливо тих, хто під’єднався до використання РРО саме з 1 січня 2022 року) на те, що Постанова № 878 встановлює виключно перелік тих, хто може не використовувати платіжні термінали. У всіх інших випадках невикористання платіжних терміналів, як я вже зазначила, буде вважатися порушенням, за яке доведеться сплатити штраф в розмірі 8500 грн.

На останок хочу зазначити: оскільки цей штраф не стосується податкового законодавства, він може бути накладений незалежно від того, будуть чи не будуть відтерміновані штрафи, які стосуються використання РРО. Це є зовсім інше законодавство, на яке не поширюються жодні інші мораторії.