«Дія Сіті» для ІТ: як тепер житимуть ІТ-компанії та ІТ-фахівці?

«Дія Сіті» для ІТ діяльності, податкові пільги, особливі договори – бажаєте скористатися такими благами? Пишіть у коментарях.

***

Ще 15 липня 2021 року Верховною Радою було прийнято Закон №1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». І зараз цей Закон вже підписаний Президентом та набрав чинності 14 серпня 2021 року ( з дня, наступного за днем його опублікування, крім деяких положень).

Метою цього Закону є створення в Україні нової системи під назвою «Дія Сіті», яка буде стимулювати розвиток цифрової економіки та розробки в галузях передових технологій з високою доданою вартістю, а також сприятиме залученню інвестицій та талановитих спеціалістів.

Зверніть увагу, що «Дія Сіті» матиме особливий правовий режим, який запроваджується на необмежений строк, але не менше як на 25 років. До речі, влада обіцяє, що ІТ-компанії, які стануть резидентами системи «Дія Сіті», отримають спеціальну модель оподаткування, гнучкі умови працевлаштування (без поширення на них норм КЗпП) та окремий порядок взаємодії з державними контролюючими органами.

Втім, наразі маємо створений новий сайт city.diia.gov.ua і прийняття першого Закону №1667, в якому, дійсно, передбачені особливі умови щодо працевлаштування осіб, які працюватимуть з компаніями – резидентами системи «Дія Сіті». І про це ми поговоримо далі.

А от щодо обіцяної спеціальної моделі оподаткування, на жаль, говорити ще зарано. Тому що другий закон, який наразі є законопроєктом №5376, яким й передбачено особливі правила щодо нарахування податку на прибуток, ПДФО, ЄСВ, прийнято лише у І читанні. А без прийняття такого закону, погодьтеся, навряд чи «Дія Сіті» буде цікавою для ІТ-компаній.

Втім, давайте повернемося до вже прийнятого Закону №1667. Що нового він принесе для ІТ галузі?

Насамперед він запроваджує особливі правила здійснення діяльності для компаній, які добровільно стануть резидентами «Дія Сіті» і будуть включені до відповідного реєстру.

Для набуття статусу резидента «Дія Сіті» юридична особа має звернутися до Мінцифри з відповідною заявою. Але така юрособа повинна відповідати критеріям, які вказані у статті 5 Закону:

1.  має бути зареєстрована на території України і здійснювати види діяльності, які також вказані у статті 5 Закону. Зокрема, йдеться про комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність з керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та іншого програмного забезпечення, освітня діяльність у галузі інформаційних технологій та інші види ІТ-діяльності;
2. щоб не втратити статус резидента «Дія Сіті», юрособа повинна виплачувати винагороду працівникам та гіг-спеціалістам не менше ніж еквівалент 1200 євро щомісяця;
3. мати не менше 9 працівників та гіг-спеціалістів і цей розрахунок кількості відбувається за показниками середньооблікової кількості за підсумками кожного календарного місяця;
4. частка кваліфікованого доходу від ІТ-діяльності за перші три календарні місяці після реєстрації та за кожен календарний рік перебування у статусі резидента «Дія Сіті» має становити не менше як 90% суми загального доходу юридичної особи за відповідний період.

Для перевірки відповідності резидента «Дія Сіті» вказаним критеріям він буде зобов’язаний щороку, не пізніше 1 червня року, наступного за звітним, подавати до Мінцифри річний звіт про відповідність. Перший річний звіт про відповідність подається за період з дня набуття статусу резидента «Дія Сіті» до 31 грудня відповідного календарного року. Крім того, за певних умов потрібно подати незалежний аудиторський висновок про відповідність резидента «Дія Сіті» встановленим критеріям.

Крім того, у статті 5 Закону передбачено досить великий перелік обмежень, які не дозволять стати резидентом «Дія Сіті». Зокрема, можна згадати іноземну реєстрацію компанії або її неприбутковий статус, також наявність податкового боргу понад 10 мінімальних заробітних плат або статус визнаного банкрута. 

Згадаємо також, що особливо цікавою є нова модель співпраці між ІТ-компаніями та фізичними особами. Так, для провадження господарської діяльності резидент «Дія Сіті» має право залучати:

• працівників на підставі трудових договорів (контрактів),
• гіг-спеціалістів – на підставі гіг-контрактів,
• підрядників та виконавців, у тому числі ФОПів, – на підставі інших цивільно-правових договорів.

У трудовому контракті ІТ-компанія та працівник за угодою сторін визначають строк дії контракту, права, обов’язки і відповідальність сторін, в тому числі матеріальну; умови матеріального забезпечення та організації праці; умови розірвання трудового контракту, в тому числі і дострокового, та інші необхідні умови.

Інша категорія осіб – гіг-спеціаліст, тобто фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем. Тобто, по суті, це ІТ-спеціаліст, про трудові відносини у даному випадку не йдеться. Адже на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами «Дія Сіті» не поширюються вимоги КЗпП. Хоча Законом визначено, що послуги/роботи, які надаються/виконуються за гіг-контрактом, можуть також полягати у виконанні функцій певної посади. Зокрема, функція головного інженера, відповідальної особи, яка організує роботу пов’язану зі захистом персональних даних під час їх оброблення. Укладання та виконання гіг-контракту не є здійсненням підприємницької чи іншої господарської діяльності гіг-спеціаліста. Тобто він не повинен реєструватися суб’єктом підприємницької діяльності.

А гіг-контракти – також ноу-хау Закону №1667. Їм приділено особливу увагу. Гіг-контракт – це цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента «Дія Сіті» як замовника, а резидент «Дія Сіті» зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії. Сторони у контракті визначають строк дії, права, обов’язки та відповідальність сторін, винагороду гіг-спеціаліста та відповідно інші умови.

До речі, розмір винагороди за таким контрактом може встановлюватися за період або розраховуватися залежно від обсягу виконаних робіт/наданих послуг чи, наприклад, кількості часу, витраченого на їх виконання або надання. Розмір винагороди може визначатися навіть в іноземній валюті.

Також сторони контракту можуть погодити тривалість робочого часу для виконання гіг-спеціалістом робіт/надання послуг, загальна кількість яких не може перевищувати 8 годин на день та 40 годин на тиждень. Може бути передбачена також умова щодо ненормованого часу для виконання робіт і надання послуг гіг-спеціалістом. Також гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) тривалістю 17 робочих днів, якщо гіг-контрактом не визначено більшу тривалість такої перерви. Такий спеціаліст підлягає і страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і має право на отримання лікарняних та декретних. А резидент «Дія Сіті», тобто ІТ-компанія, зобов’язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок за гіг-спеціаліста у розмірі, який буде передбачено у Законі про ЄСВ.

Загалом цей Закон створює особливу правову форму співпраці між ІТ-компанією та гіг-спеціалістом, який поєднує у собі ознаки, як ми побачили, трудових і цивільно-правових відносин. Тож дуже очікуємо прийняття другого закону, яким буде передбачено і податкові преференції для ІТ-компаній, що вирішить, чи ставати резидентом «Дія Сіті».

***