Інструкція з охорони праці для лікаря ветеринарної медицини
_________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ____________________
(посада керівника підприємства
_________________________
( підпис, ім’я ПРІЗВИЩЕ)
_____________ № __________
(число, місяць, рік)
Інструкція з охорони праці № ___
для лікаря ветеринарної медицини
1. Загальні положення
1.1. Інструкція призначена для навчання методам безпечної роботи та вимог з охорони праці лікаря ветеринарної медицини (далі — ветлікар).
1.2. До роботи ветлікарем допускають осіб, не молодших 18 років, які:
• мають необхідну вищу професійну (ветеринарну) освіту й стаж роботи за профілем не менше ніж три роки, теоретичну та практичну підготовку, профілактичні щеплення;
• пройшли медичний огляд і не мають протипоказань за станом здоров’я;
• пройшли вступний і первинний на робочому місці інструктажі з охорони праці, навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
1.3. Ветлікар, незалежно від кваліфікації і стажу роботи, проходить:
• повторний інструктаж із охорони праці — не рідше ніж раз на шість місяців;
• позаплановий інструктаж — у разі порушення вимог охорони праці, а також під час перерви у роботі більше ніж на 60 календарних днів.
1.4. Ветлікар повинен пройти інструктаж із електробезпеки та отримати I групу допуску.
1.5. Ветлікар, незалежно від кваліфікації і стажу роботи, не рідше ніж раз на рік проходить навчання та перевірку знань із питань охорони праці.
1.6. Ветлікар повинен знати:
• анатомію і фізіологію тварин;
• основи загальної профілактики;
• порядок огляду тварин;
• причини, механізми розвитку, клінічні прояви, методи діагностики, ускладнення, принципи лікування і профілактики хвороб тварин;
• список ветеринарних препаратів і засобів по догляду за тваринами, що пройшли процедури стандартизації й сертифікації ветеринарних препаратів та дозволені до використання на території України;
• способи введення лікарських речовин;
• методи проведення вакцинації;
• основи організації профілактичних заходів;
• правила стерилізації хірургічних інструментів і матеріалів;
• влаштування дезінфекційних установок, обприскувачів та інших приладів для механізованої обробки приміщень і тварин;
• правила, норми та інструкції з охорони праці й пожежної безпеки;
• правила користування первинними засобами пожежогасіння;
• способи надання першої домедичної допомоги у разі нещасних випадків;
• правила внутрішнього трудового розпорядку організації.
1.7. На ветлікаря можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
• вплив тварин і продуктів їхньої життєдіяльності;
• патогенні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності;
• електричний струм, шлях якого у разі замикання може пройти крізь тіло людини;
• недостатня освітленість робочої зони;
• машини й механізми, що рухаються, рухомі частини виробничого обладнання;
• підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
• підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
• уламки скла, наприклад під час роботи з посудом у лабораторії;
• психоемоційне навантаження, наприклад у разі прояву агресії з боку тварин;
• фізичні перевантаження — статичні, динамічні.
1.8. Для того щоб уникнути несприятливого впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, ветлікар повинен працювати у санітарному одязі, взутті, користуватися іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ).
1.9. У приміщеннях ветеринарної клініки повинні бути медичні аптечки для надання першої допомоги.
1.10. У разі захворювання, поганого самопочуття ветлікар зобов’язаний повідомити про свій стан безпосереднього керівника та звернутися по медичну допомогу.
1.11. Ветлікар повинен стежити, щоб у клініці не перебували сторонні особи.
1.12. Для того щоб попередити виникнення пожежі, ветлікар повинен дотримувати вимог пожежної безпеки і не допускати порушення цих вимог іншими працівниками. Заборонено використовувати протипожежні розриви, проходи та проїзди для складування будь-яких вантажів або тари. Курити дозволено лише у спеціально відведених і обладнаних для цього місцях.
1.13. Ветлікар зобов’язаний дотримувати:
• трудової і виробничої дисципліни;
• правил внутрішнього трудового розпорядку;
• режиму робочого часу та відпочинку.
1.14. Ветлікар несе особисту відповідальність за порушення вимог, викладених у цій Інструкції, відповідно до чинного законодавства України.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перед початком роботи:
• визначити порядок проведення санітарних заходів;
• перевірити справність обладнання, інструментів, відповідність хімічних речовин, що використовуються;
• виставити знаки безпеки;
• переконатися у достатності освітлення робочої зони.
2.2. Одягти санітарний одяг і необхідні ЗІЗ. Санітарний одяг повинен бути відповідного розміру, чистим і не обмежувати рухів.
2.3. У разі застосування препаратів, що подразнюють слизові оболонки очей та органів дихання, виконувати роботи лише у фільтрувальних протигазах, а під час застосування лугів, кислот та інших сильнодіючих засобів — у захисних окулярах.
2.4. Перед початком роботи з обладнанням, що працює під тиском, перевірити герметичність з’єднань фланців, штуцерів і справність манометра на дезінфікувальному обладнанні. Запобіжні клапани повинні бути відрегульованими на робочий тиск і опломбованими.
2.5. Перед тим як проводити санітарні заходи, переконатися у відсутності сторонніх осіб у зоні робіт. На відкритому повітрі врахувати швидкість і напрямок вітру.
2.6. Не приступати до роботи, якщо є сумніви щодо безпеки на робочому місці.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1. Ветлікар, який перебуває у хворобливому чи перевтомленому стані, а також під впливом алкоголю, наркотичних речовин або ліків, що притупляють увагу та реакцію, не повинен приступати до роботи, оскільки це може призвести до нещасного випадку.
3.2. Під час роботи вести себе спокійно та витримано, уникати конфліктних ситуацій, які можуть спричинити нервово-емоційну напругу й позначитися на безпеці праці.
3.3. Пам’ятати про те, що у разі порушення вимог безпеки тварини можуть становити небезпеку для персоналу й це може призвести до нещасного випадку.
3.4. Поводитися з тваринами ласкаво, але твердо та впевнено. Грубе поводження з тваринами під час їх огляду, догляду та лікування викликає у них оборонний рефлекс.
3.5. Під час проведення ветеринарно-санітарних заходів із тваринами користуватися верстатами для фіксації або спеціальними розколами.
3.6. При виконанні невеликих малоболісних операцій фіксацію великої рогатої худоби здійснювати шляхом стискання носової перегородки пальцями або спеціальними щипцями. Для цього ставати попереду правого плечового суглоба тварини, брати лівою рукою верхівку рога, пальцями правої руки захопити носову перегородку та стиснути її.
3.7. Для того щоб обмежити рухливість великої рогатої худоби, коней, під час ветеринарних заходів застосовувати такі способи:
• накласти на нижню частину гомілки закрутку з м’якої мотузки;
• обвести хвіст навколо однієї з тазових кінцівок із внутрішньої сторони на зовнішню та утримувати її рукою;
• накласти вище за колінний суглоб ковзну петлю з м’якої мотузки й стягнути нею обидві кінцівки;
• однією рукою зафіксувати голову тварини за носову перегородку, а іншою тулуб. Утримуючи тварину за хвіст, підвести під живіт тварини дві жердині, складених хрест- навхрест, і, уперши їх нижні кінці в підлогу, зафіксувати тварину, стискаючи її тулуб.
3.8. При груповій ветеринарній обробці свиней фіксацію проводити групами в загонах- розколах або груповому верстаті, притискаючи тварин дерев’яними щитами до стіни.
3.9. Під час дезінфекції дотримувати вимог безпеки:
• при роботі з аерозольними генераторами використовувати ЗІЗ;
• пам’ятати, що тривалість робочого дня з фосфорорганічними пестицидами, сильнодіючими й високотоксичними речовинами — 4 години, з рештою токсичних речовин — 6 годин, з подальшим доопрацюванням без контакту з хімічними речовинами;
• аерозолі вводити в оброблене приміщення з навітряного боку через вікно або отвір у стіні, не допускаючи розсіювання аерозолі за межі приміщення, що обробляється;
• при дезінфекції території, зовнішніх стін приміщень не допускати потрапляння струменя розчину на оголені дроти повітряних ліній електропередач;
• роботи з внесення порошкоподібних деззасобів у ґрунт проводити у безвітряну погоду або за слабкого руху вітру, починаючи роботу з підвітряної ділянки.
3.10. При використанні в роботі обладнання, що працює під тиском, стежити за показаннями манометра, не допускати перевищення допустимого тиску.
3.11. Для заспокоєння, знерухомлення тварин застосовувати, залежно від показань, нейроплегічні, аналгетичні, міорелаксуючі препарати відповідно до інструкцій щодо їх застосування.
3.12. Лікарські препарати, що використовуються при лікуванні тварин, застосовувати лише за наявності етикеток, супровідних документів, що засвідчують їх найменування, якість і термін використання
3.13. При роботі з медичним інструментом, що має гострі ріжучі та колючі поверхні (скальпелі, лігатурні голки, голкотримачі, ножиці, щипці тощо) бути акуратним і дотримувати запобіжних заходів, щоб уникнути порізів і пошкоджень шкірного покриву. Усі маніпуляції з медичним інструментом мають бути чіткими та розміреними.
3.14. Бути уважним, щоб уникнути порізів битим склом при використанні скляних ампул, а також за наявності розбитого або тріснутого скла.
3.15. Під час роботи з патологічним матеріалом, патогенними культурами бактерій і вірусів, а також з отруйними речовинами не торкатися обличчя руками, не підносити руки до рота, волосся та очей. Користуватися засобами особистої гігієни.
3.16. При розтині трупів тварин дотримувати заходів безпеки:
• розтин проводити у спеціальних приміщеннях — прозекторіях, секційних залах;
• розтин проводити з дотриманням заходів, що виключають зараження працівників, забруднення місця розтину та розповсюдження інфекції;
• при розчленуванні трупа тварини не допускати розбризкування крові та інших рідин.
3.17. Під час доставки окремих органів і матеріалів тварин до лабораторії для дослідження загорнути матеріал у мішковину, змочену дезінфікувальним розчином, обернути поліетиленовою плівкою та упакувати у щільну дерев’яну або металеву скриньку.
3.18. Під час транспортування матеріалу в скляному посуді (колба, посудина) він повинен бути герметично закупореним. Пробку при цьому закріпити дротом.
3.19. Для того щоб убезпечити себе від інфікування через шкірні покриви й слизові оболонки:
• після роботи з інфікованими або підозрілими на зараження тваринами руки продезінфікувати 0,5%-вим розчином хлораміну, після чого вимити їх теплою водою з милом;
• після робочого дня, протягом якого був контакт рук із хлорними препаратами, шкіру обробити ватним тампоном, змоченим 1%-вим розчином гіпосульфіту натрію.
3.20. Для того щоб запобігти електротравматизму, не включати в електричну мережу електроспоживачі з пошкодженою ізоляцією шнура живлення або корпусу штепсельної вилки. Не висмикувати штепсельну вилку з розетки за шнур, зусилля додавати до корпусу вилки.
3.21. Для того щоб дотримати пожежної безпеки:
• підготувати засоби пожежогасіння (вогнегасники, лопату, брухт) під час санітарних заходів із застосуванням аерозольних генераторів;
• не користуватися електричними шнурами з пошкодженою ізоляцією;
• не закріплювати електричні лампи за допомогою мотузок і ниток,
не підвішувати світильники безпосередньо на електричних дротах;
• не залишати без нагляду увімкнені в мережу електричні прилади, за винятком приладів, призначених для цілодобової роботи;
• не користуватися електронагрівальними приладами поза спеціально виділеним приміщенням;
• не застосовувати для опалення приміщення нестандартні (саморобні) електронагрівальні прилади.
3.22. Під час ходьби звертати увагу на стан підлоги в приміщенні. Для того щоб уникнути ковзання і падіння, підлоги повинні бути сухими та чистими.
3.23. Для того щоб попередити випадки травматизму, не виконувати роботу за недостатнього освітлення.
4. Вимоги безпеки після роботи
4.1. Після роботи з інфікованими або підозрілими на зараження тваринами продезінфікувати руки 0,5%-вим розчином хлораміну, після чого вимити руки теплою водою з милом.
4.2. Усі установки, апаратуру та посуд, що використовувались для приготування розчинів, промити чистою водою, аерозольні генератори — дизельним паливом.
4.3. Вимкнути електронагрівальні прилади, обладнання, вентиляцію та електричне освітлення.
4.4. Упорядкувати робоче місце, протерти інструмент і скласти його у відведене місце.
4.5. Зняти санітарний одяг та інші ЗІЗ і прибрати їх у встановлене місце зберігання, за необхідності — випрати, почистити.
4.6. Ретельно вимити руки та обличчя теплою водою з милом, за необхідності — прийняти душ.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. За раптового прояву агресії з боку тварин розділити їх між собою, насамперед — ізолювати агресивну тварину. Утихомирити окрему тварину із числа великої рогатої худоби можна за допомогою батога, струменя води під тиском або закрити тварині очі (голову) за допомогою підручних засобів — халат або інший одяг.
5.2. У разі розриву шлангів, роз’єднання штуцерів і фланців під час дезінфекційних робіт припинити подавання дезінфікувального розчину й не приступати до роботи до усунення несправностей.
5.3. У разі раптового відключення електроенергії, короткого замикання або замикання електричного струму на корпус електроустаткування терміново вимкнути електроустаткування. Повідомити про подію відповідальну особу та чергового електрика.
5.4. У разі нещасного випадку, отруєння, раптового захворювання:
• надати першу допомогу потерпілому;
• викликати швидку медичну допомогу або допомогти доставити потерпілого до медичного закладу;
• повідомити керівника про те, що сталося.
5.5. Зберегти, якщо це можливо, обстановку для проведення розслідування, якщо це не призведе до аварії або травмування інших людей, або зафіксувати на фото (відео).
5.6. У разі потрапляння подразнювальних речовин усередину організму прийняти обволікаючий засіб. Не вживати молоко, жирну їжу та алкоголь.
5.7. У разі потрапляння на шкірні покриви їдких рідин уражені місця обробити струменем води протягом 10—15 хв. Після цього уражені ділянки промити розчином речовини, що нейтралізує.
У разі потрапляння кислот використовувати 2—3%-вий двовуглекислий натрій; у разі потрапляння лугу — 2%-вий розчин борної кислоти або 3,5%-вий розчин оцтової кислоти.
5.8. У разі потрапляння отруйної речовини в очі промити їх водою і звернутися по допомогу до медичного закладу.
5.9. У разі отруєння фосфорорганічними сполуками, що супроводжується слиновиділенням, сльозотечою, звуженням зіниць, утрудненням дихання, уповільненням пульсу, негайно викликати швидку допомогу.
5.10. Першу допомогу потерпілому надавати негайно й безпосередньо на місці події, одразу ж після того, як усунули причини, що спричинили травму.
5.11. Використовувати медикаменти та перев’язувальні матеріали, які повинні зберігатися в аптечці. Аптечка має бути укомплектована перев’язувальними матеріалами та медикаментами, у яких не закінчився термін придатності. Аптечку зберігати на видному й доступному місці.
5.12. У разі загоряння аерозольного генератора, а також при виявленні пожежі або ознак горіння припинити роботу та негайно повідомити про це пожежну охорону за телефоном 101.
5.13. До прибуття пожежної охорони вжити заходів щодо евакуації людей, тварин, майна та розпочати гасіння пожежі.
5.14. У всіх випадках виконувати вказівки керівництва щодо усунення наслідків аварії.

Коментарів ще немає