Інструкція з охорони праці начальника гаража

_________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № ___

начальника гаража

 

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці для начальника гаража встановлює вимоги безпеки під час виконання ним посадових обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці для начальника гаража розроблена на основі Закону України «Про охорону праці», НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 09.03.2022  № 441, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, Правил безпеки праці під час роботи з пально-мастильними матеріалами та спец. рідинами, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 19.09.2008 № 205, Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09.07.2012  № 964, та з урахуванням вимог інших галузевих нормативно-правових актів.

1.3. Начальник гаража повідомляє безпосередньому керівнику (або безпосередньому керівнику підприємства залежно від організаційної структури підприємства) про усі ситуації, що можуть загрожувати життю і здоров’ю людей, про кожний нещасний випадок, який стався на виробництві, про погіршення стану свого здоров’я, у тому числі про прояв ознак захворювання, а також стану здоров’я підлеглого персоналу.

1.4. Небезпечними і шкідливими факторами виробництва для працівника можуть бути:

-          травмування внаслідок руху автотранспортного засобу;

-          травмування внаслідок раптового відчеплення (падіння) причепного знаряддя;

-          підвищена, понижена температура, вологість і рухливість повітря;

-          отруєння шкідливими речовинами у повітрі робочої зони;

-          інші негативні фактори;

-          виступаючі частини обладнання, гострі кромки;

-          слизька підлога (внаслідок обмерзання, зволоження або замаслювання поверхонь покриття гаража);

-          можливість спотикання об предмети, що знаходяться на поверхні (шланги, кабелі, ящики та інше), і падіння;

-          підвищений рівень шуму;

-          психофізичні навантаження.

1.5. Начальник гаража зобов’язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму праці та відпочинку і виконувати вимоги інструкції з охорони праці.

1.6. У випадках травмування і несправностей в роботі обладнання свого чи підлеглого персоналу начальник гаража має негайно припинити роботу та надати відповідний наказ підлеглому персоналу і повідомити свого безпосереднього керівника та підлеглий персонал про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу домедичну допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

У разі прояву ознак респіраторного захворювання, підвищення температури, отруєння тощо працівник має залишитися вдома та звернутися за медичною допомогою, а у випадку перебування на робочому місці – повідомити безпосереднього керівника про прояви ознак захворювання, самоізолюватися викликати спеціальний медичний транспорт.

1.7. Працівник зобов’язаний знати та дотримуватися правил особистої гігієни та вимагати цього від підлеглого персоналу.

1.8. Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

1.9. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник залучається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.10. Під час роботи працівник проходить: вступні інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки, первинні інструктажі – на робочому місці та повторні: з охорони праці – двічі на рік, з пожежної безпеки – щорічно.

1.11. На роботу в якості начальника гаража приймаються особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, мають професійно-технічну освіту відповідного профілю і стаж роботи за професією не менше 2 років, а також пройшли медичний огляд.

1.12. Начальник гаража повинен:

-          пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;

-          вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків;

-          вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

-          піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я підлеглого персоналу у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території гаража;

-          знати і виконувати вимоги інструкцій з охорони праці і за видами робіт на своєму робочому місці і вимагати цього від підлеглого персоналу;

-          вміти користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;

-          знати і виконувати обов’язки з охорони праці, передбачені колективним договором (трудовим договором), у тому числі:

-          дотримуватись правил корпоративного поводження;

-          співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу;

-          контролювати утримання в чистоті транспортних засобів; не зберігати в транспортних засобах та гаражі промаслені або змочені паливом обтиральні матеріали, а також бензин та інші легкозаймисті речовини;

-           не торкатися до рухомих частин механізмів транспортних засобів, а також електричних дротів, кабелів тощо під напругою.

1.13. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

1.14. Для попередження можливості виникнення пожежі начальник гаража повинен дотримуватися вимог пожежної безпеки сам і не допускати порушення цих вимог працівниками; курити дозволяється лише в спеціально відведених для цього місцях.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі. Прибрати з кишень колючо-ріжучі, крихкі та гострі предмети.

Начальник гаража забезпечується спеціальним робочим одягом та взуттям, а також засобами індивідуального захисту за встановленими галузевими нормами, а також відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

2.2. Одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту повинні бути справними та відповідати зросту і розміру. Забороняється працювати в одязі, просоченому паливно-мастильними матеріалами.

2.3. Підготувати робочу зону для безпечного виконання роботи:

-          перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки на видимі пошкодження. У разі несправності повідомити ремонтний та/або обслуговуючий персонал про виявлені недоліки;

-          відрегулювати рівень освітленості робочого місця.

2.4. Робоче місце начальника гаража повинно утримуватись у чистоті.

2.5. Необхідно пам’ятати про те, що в умовах підвищеного шуму звукові сигнали подаються транспортними засобами і шум працюючого двигуна автомобіля, що наближається, механізму можуть бути не чутні.

2.6. Перед початком роботи начальнику гаража слід звернути увагу на раціональну організацію свого робочого місця.

2.7. Начальник гаража повинен особисто переконатися в тому, що всі заходи, необхідні для забезпечення безпеки працівників гаража, виконані.

2.8. Не варто приступати до роботи та надавати допуск до роботи підлеглому персоналу, якщо є сумніви в забезпеченні безпеки на робочому місці для виконання майбутньої роботи.

 

3. Вимоги безпеки під час виконання робіт

3.1. Начальник гаража має виконувати тільки ту роботу, з якої пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.2. Під час знаходження на робочому місці начальник гаража не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

-     не розмахувати гострими і ріжучими предметами;

-     стежити за справністю устаткування, механізмів, транспортних засобів, дотримуватися правил їх експлуатації та інструкції з охорони праці для відповідних видів робіт та контролювати за дотриманням цих вимог підлеглим персоналом;

-     бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших.

3.3. Начальник гаража повинен дотримуватися правил переміщення на території підприємства, маршрутного листа, а також користуватися тільки відведеними для руху проходами та проїздами. Не захаращувати проходи і проїзди.

Під час пересування по території, перебуваючи на проїжджій частині або біля неї, начальнику гаража необхідно проявляти особливу увагу до рухомого автотранспорту. Якщо на шляху переміщення є небезпечні перешкоди (маневрують автотранспорт і засоби механізації, працює автонавантажувач тощо), слід змінити маршрут руху на більш безпечний.

3.4. Під час роботи начальник гаража повинен бути ввічливим з працівниками, вести себе спокійно і витримано, уникати конфліктних ситуацій, які можуть викликати нервовоемоційне напруження і відбитися на безпеці праці.

3.5. Особливої обережності необхідно дотримуватися і бути уважним поблизу зон підвищеної небезпеки (зон вантажно-розвантажувальних робіт тощо).

3.6. При пересуванні в районах зон підвищеної небезпеки необхідно витримувати мінімальні безпечні відстані до джерела можливої небезпеки.

3.7. Під час пересування слід обходити на безпечній відстані місця, де ведуться роботи на висоті, знаходяться працюючі агрегати, машини, струмопровідні частини електрообладнання, а також шланги, кабелі, відкриті колодязі, люки, канави тощо; обходити перешкоди слід по спеціально обладнаних переходах.

3.8. При пересуванні слід звертати увагу на нерівності та слизькі місця на території гаража, обходити їх і остерігатися падіння.

3.9. Забороняється проходити під піднятим краном вантажем, не можна наближатися до маневруючого автонавантажувача.

3.10. Необхідно дотримуватися обережності під час пересування по території, щоб не спіткнутися і не вдаритися об шланги, кабелі, троси, рукава, візки, балони тощо, що знаходяться в місці проведення робіт.

3.11. Щоб уникнути травмування голови потрібно бути уважним при пересуванні біля низько розташованих конструкцій будівель і споруд.

3.12. Щоб уникнути падіння забороняється перебувати, а також не допускати знаходження інших людей на підніжках автотранспорту.

3.13. Забороняється пересуватися по території в кузові електрокара, на майданчику, підніжці автомобіля.

3.14. Для попередження випадків електротравматизму не можна включати в електричну мережу електрообладнання з пошкодженою ізоляцією шнура живлення або корпусу штепсельної вилки.

3.15. Не можна висмикувати вилку з розетки за шнур, зусилля повинно бути докладено до корпусу вилки.

3.16. Для забезпечення пожежної безпеки начальник гаража повинен виконувати наступні вимоги:

-     не можна користуватися електричними шнурами з пошкодженою ізоляцією;

-     не можна закріплювати електричні лампи за допомогою мотузок і ниток, підвішувати світильники безпосередньо на електричних проводах;

-     не варто залишати без нагляду увімкнені в мережу електричні прилади, за винятком приладів, призначених для цілодобової роботи;

-     не використовувати в настільних лампах лампи розжарювання потужністю понад 60 Вт;

-     не можна користуватися електронагрівальними приладами (плитками, прасками, кип’ятильниками) поза спеціально виділеними приміщеннями;

-     забороняється застосовувати для опалення приміщення нестандартні (саморобні) електронагрівальні прилади.

3.17. Начальник гаража при необхідності повинен вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння, а також надати першу допомогу при нещасному випадку.

3.18. Начальник гаража повинен знати і не допускати порушення допустимих норм переміщення вантажів вручну (для чоловіків і жінок).

3.19. Начальник гаража повинен стежити за дотриманням інструкцій з охорони праці залежно від виду виконуваної роботи підлеглим персоналом.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити електричне електрообладнання, що використовувалось під час роботи.

4.2. Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття і відходи і проконтролювати приведення в порядок робочих місць підлеглим персоналом.

4.3. Зняти змінний одяг, засоби індивідуального захисту та віднести його у спеціально відведені місця.

4.4. Помити руки, обличчя теплою водою з милом. За можливості прийняти душ.

4.5. Після закінчення роботи слід переміщатися по території безпечним шляхом з урахуванням рухомого автотранспорту, засобів механізації відповідно до вимог безпеки.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі настання нещасного випадку з працівником або оточуючим персоналом, поломки або несправності у роботі обладнання тощо.

5.2. У разі виникнення аварійної ситуації потрібно негайно подати сигнал про небезпеку, зробити аварійне відключення обладнання, прийняти заходи до виведення людей з небезпечної зони і не допускати до неї сторонніх людей, повідомити про те, що сталося, керівника і діяти згідно з планом ліквідації аварії.

5.3. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу. За необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Перша допомога при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) за необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) - почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) - сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків - ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим у разі перегріванні.

При дії високих температур зовнішнього середовища у постраждалих можуть виникнути: теплові судоми, теплове перевтомлення, тепловий удар.

При перегріванні слід розрізняти такі ознаки:

1) теплові судоми – болісні скорочення м’язів (найчастіше в області гомілок або м’язів передньої черевної стінки);

2) теплове перевтомлення – нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна, волога, бліда або почервоніла шкіра, головний біль, нудота, запаморочення або слабкість;

3) тепловий удар: висока температура тіла, іноді досягає 41°С, червона, гаряча суха шкіра, роздратованість, втрата свідомості, прискорене поверхневе дихання.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при перегріванні не медичними працівниками:

1) при теплових судомах:

а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;

б) дати постраждалому випити прохолодної води;

в) за можливості обережно промасажувати м’язи на місці судом;

2) при тепловому перевтомленні і тепловому ударі:

а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;

б) дати постраждалому випити прохолодної води;

в) розстебнути одяг постраждалого;

г) розмістити вологі, прохолодні компреси в області великих судин (бокова поверхня шиї, підпахвинні ділянки) та на лобі;

ґ) з метою загального охолодження можна використати вентилятори, обтирання постраждалого прохолодними компресами. Не слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у воду;

3) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим у разі дорожньо-транспортної пригоди.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

3) за можливості заблокувати проїзд дорогою за допомогою свого автомобіля або попереджувальних знаків, наприклад, аварійного трикутника (позаду автомобіля на відстані 50 метрів);

4) якщо автомобіль стоїть під ухилом, заблокувати колеса (каміння, дошки), щоб попередити його рух;

5) якщо двигун продовжує працювати, вимкнути його;

6) залучити оточуючих до надання домедичної допомоги;

7) вважати, що у всіх постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод є травма шийного відділу хребта;

8) забезпечити нерухомість голови, шиї та хребта постраждалого за допомогою шийного комірця або руками;

9) вияснити у свідків чи постраждалих (якщо це можливо) причини та деталі аварії;

10) надати домедичну допомогу постраждалому відповідно до наявних пошкоджень;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника з усунення аварійної ситуації.