Інструкція з охорони праці електромонтажника з освітлення та освітлювальних мереж

_________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № __

електромонтажника з освітлення та освітлювальних мереж

 

1. Загальні положення

1.1. Дія цієї інструкції поширюється на всіх електромонтажників освітлення та освітлювальних мереж і встановлює вимоги безпеки під час виконання ним посадових обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці для електромонтажників освітлення та освітлювальних мереж розроблена на виконання вимог абзацу другого статті 13 Закону України «Про охорону праці», з урахуванням вимог НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 09.03.2022  № 441, Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.11.2018 № 1804, та інших вимог нормативно-правових актів з охорони праці та галузевих документів.

1.3. Інструкція призначається для проведення інструктажу працівників, які виконують роботи під час виконання в них монтажних, налагоджувальних, випробувальних, ремонтних і будівельних робіт освітлення та освітлювальних мереж.

1.4. Вимоги цієї Інструкції спрямовані на убезпечення працівників під час виконання електромонтажних робіт освітлення та освітлювальних мереж.

1.5. До самостійної роботи допускаються особи, які мають кваліфікаційне посвідчення та не мають протипоказань за станом здоров’я (пройшли медичний попередній огляд та визнані придатними виконувати електромонтажні роботи на висоті). Перед допуском до самостійної роботи, після проведення вступного інструктажу, первинного інструктажу, попереднього спеціального навчання з питань охорони праці, перевірки знань з охорони праці, перевірки вмінь та навичок безпечного виконання робіт, монтажник повинен пройти безпосередньо на робочому місці стажування протягом 2-15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) під керівництвом досвідченого кваліфікованого працівника. Допуск до самостійної роботи здійснюється у результаті позитивних результатів стажування, перевірки вміння та навичок безпечного виконання робіт.

1.6. За цією інструкцією монтажник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та монтажника.

1.7. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають на електромонтажника освітлення та освітлювальних мереж:

- механічні фактори, що характеризуються кінетичною та потенційною енергією і механічним впливом на людину;

- вплив несприятливих температур зовнішнього середовища на працівника, підвищена рухливість повітря тощо;

- ураження електричним струмом;

- вплив електромагнітного поля;

- захворювання очей внаслідок виконання робіт без засобів індивідуального захисту.

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори конкретизуються згідно з результатами атестації робочих місць.

1.8. Забороняється допускати до роботи працівників з ознаками алкогольного або наркотичного сп’яніння, а також з явними ознаками захворювання.

1.9. Електромонтажникам освітлення та освітлювальних мереж забороняється виконання розпоряджень та завдань, що суперечать вимогам з охорони праці.

1.10. Кожний працівник особисто відповідає за свої дії в частині безпечного виконання робіт.

У випадку, якщо електромонтажник освітлення та освітлювальних мереж самостійно не спроможний вжити дієвих заходів з усунення виявлених ним порушень, він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника, а у випадку його відсутності - керівника вищого рівня.

1.11. У разі нещасних випадків з людьми зняття напруги для звільнення потерпілого від дії електричного струму має бути виконано негайно, без попереднього дозволу.

1.12. Електромонтажник освітлення та освітлювальних мереж, що порушив вимоги цієї Інструкції, інших вимог з охорони праці усувається від роботи і несе відповідальність (дисциплінарну, адміністративну, кримінальну) згідно з чинним законодавством.

1.13. Електромонтажник освітлення та освітлювальних мереж, що припустився порушення вимог цієї Інструкції, інших вимог з охорони праці, без позачергової перевірки знань до робіт в електроустановках не допускаються. 

Особи з простудними і хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів до роботи з монтажу електромереж, заготовки і монтажу пластмасових труб не допускаються.

У разі прояву ознак респіраторного захворювання, підвищення температури, отруєння тощо працівник має залишитися вдома та звернутися за медичною допомогою, а у випадку перебування на робочому місці – повідомити безпосереднього керівника про прояви ознак захворювання, самоізолюватися викликати спеціальний медичний транспорт.

1.14. Роботи на висоті (при підйомі над поверхнею вище, ніж 1,3 м) виконуються тільки з паспортизованих та перевірених риштувань та помостів.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Керівник робіт зобов’язаний:

-          узгодити з відповідальними службами та внести, за необхідності, уточнення в проект виконання робіт;

-          ознайомити працюючих з проектом виконання робіт та технологічними картами на всі види робіт;

-          здійснити первинний інструктаж, який стосується:

-          характеру та безпечних методів виконання робіт (у тому числі за несприятливих погодних умов);

-          порядку проходів до кожного робочого місця;

-          наявності небезпечних зон та відкритих каналів і траншей;

-          порядку розвантаження та складування матеріалів, устаткування та конструкцій;

-          порядку і місць установки вантажних лебідок та інших механізмів в робочій зоні;

-          порядку роботи з гідропідйомників та за допомогою лазів;

-          наявності діючих електроустановок та заборонених зон;

-          надання першої допомоги, виклику швидкої медичної допомоги та пожежної охорони, керівника робіт чи роботодавця;

-          перевірити наявність та термін дії посвідчень з охорони праці та електропожежобезпеки на право виконання спеціальних видів робіт (зварювання, монтаж кабельної арматури тощо);

-          видати наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки з проведенням цільового інструктажу та записом до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці. Підписи інструкторів та інструктованих в журналі обов’язкові;

-          попередити працюючих, що з’єднання та від’єднання від мережі обладнання, механізмів, інструменту, інвентарних шаф тощо (крім оперативного вмикання і вимикання комутаційними апаратами) в умовах будівельного майданчика виконуються тільки службою експлуатації власника електромережі, якщо немає іншої письмової домовленості з власником.

2.2. Електромонтажнику освітлення та освітлювальних мереж необхідно отримати перевірені засоби індивідуального захисту:

-          захисну каску з підшоломником;

-          запобіжний пояс для виконання робіт на висоті;

-          окуляри захисні;

-          спецодяг згідно з існуючими нормами та колективною угодою;

-          інструмент індивідуальний:

-          плоскогубці комбіновані з діелектричним покриттям ручок;

-          ніж монтерський;

-          метр складальний або рулетку;

-          молоток слюсарний сталевий;

-          інструмент бригадний:

-          кліщі універсальні КУ-1;

-          кліщі ручні КВН-1;

-          омметр;

-          будівельні машини і механізми згідно з проектом виконання робіт;

-          перевірити справність запобіжних засобів, які повинні мати інвентарні номери, що відповідають реєстраційному обліку в журналі, а також тавро з датою наступного випробування;

-          інші.

2.3. До початку робіт електромонтажнику освітлення та освітлювальних мереж необхідно:

-          одягти робочий одяг;

-          підготувати діелектричні рукавички, інструмент з ізолюючими рукоятками, захисні окуляри, перевірити наявність діелектричних килимків;

-          перевірити справність захисних засобів, відсутність на них зовнішніх пошкоджень, почистити і витерти їх, перевірити по штампу строк придатності;

-          перевірити діелектричні рукавички на відсутність проколів шляхом згортання їх в бік пальців;

-          підготувати робоче місце: прибрати зайві предмети, перевірити освітлення, надійність настилів та огорож, перекриття каналів та закриття отворів;

-          перевірити справність драбин. Вони повинні мати інвентарні номери, що відповідають реєстраційному обліку в журналі, а також тавро з датою наступного випробування (помости, риштування та площадки мостових кранів, які використовуються для монтажу освітлення та освітлювальних мереж, повинні мати по всьому периметру суцільні настили та захисну огорожу заввишки не менше 1,1 м);

-переконатися в достатньому освітленні робочого місця та за необхідності застосувати переносний електричний світильник, який необхідно оснащувати запобіжною сіткою з рефлектором та гачком для підвішування, перевіривши справність його проводу. Допускається застосування переносних електричних світильників напругою не більше
42 В (при роботі дозволяється користуватися переносними електричними світильниками напругою 60 В постійного струму тільки при умові, що корпус світильника виготовлений з ізолюючого матеріалу, має захисну сітку та відбивач (рефлектор).

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Електромонтажнику освітлення та освітлювальних мереж слід пам’ятати, що після зникнення напруги з електроустановки вона може бути подана знову без попередження.

3.2. В темний час доби дільниці робіт, робочі місця і підходи до них повинні освітлюватися. Освітленість має бути рівномірною, без засліплювальної дії на працівників освітлювальних пристроїв. Забороняється виконання робіт в неосвітлених місцях.

3.3. Всі працівники, які перебувають в приміщеннях з діючим електрообладнанням електростанцій і підстанцій (за винятком щитів керування релейних та їм подібних приміщень), в ЗРУ, ВРУ, в колодязях, тунелях та траншеях, а також на ПЛ, зобов’язані користуватися захисними касками.

3.4. Під час виконання земляних, зварювальних, підривних робіт, робіт із застосуванням спеціальних підіймачів, вантажопідіймальних, землерийних машин та інших механізмів в охоронній зоні діючих ПЛ і КЛ слід керуватися відповідними правилами і нормами безпечного виконання цих видів робіт (Правила охорони   електричних мереж, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997

№ 209 тощо).

3.5. Виконання робіт в електроустановках з використанням спеціальних пристосувань, машин та механізмів слід провадити за технологічними картами та проектом проведення робіт.

3.6. Під час виконання робіт електромонтажник освітлення та освітлювальних мереж зобов’язаний неухильно дотримуватися вимог розділу 6 «Правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках загального призначення» Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

3.7. Прокладання кабелів (проводів) слід виконувати тільки в рукавицях.

3.8. Працювати ручними ударними інструментами слід із застосуванням захисних щитків або окулярів з непробивним склом.

3.9. Переносити чи перевозити інструмент з гострими кутами треба лише в чохлах.

3.10. Не дозволяється розміщувати кабель, барабан з кабелем та без нього, механізми, пристрої та інструменти безпосередньо біля бровки траншеї.

3.11. Переміщувати барабан з кабелем (проводом) слід після того, коли цвяхи із щік барабана вийнято, а кінці кабелю надійно закріплено.

3.12. Перекочувати барабан з кабелем (проводом) слід у напрямку стрілки, нанесеної фарбою на щоці барабана.

3.13. Не дозволяється працюючим чи стороннім особам перебувати на шляху барабана, що переміщується.

3.14. Під час піднімання барабана необхідно слідкувати за тим, щоб не пошкодити щоки барабана та втулку.

3.15. Перед розмотуванням барабан встановити на домкрати (чи інший підіймальний пристрій). Підняти його на 0,15-0,20 м над поверхнею землі, кузова автомобіля тощо, щоб барабан міг вільно обертатися та не зміщуватися по осі.

Барабан встановити так, щоб кабель розмотувався з його верхньої частини.

Розмотувати кабель з барабана слід тільки за наявності гальмівного пристрою.

3.16. На трасах з поворотами робітники не повинні перебувати всередині кута повороту кабелю, а також підтримувати або відтягувати кабель руками. Для цього на поворотах повинні бути встановлені кутові ролики.

3.17. За умов прокладання кабелю вручну всі робітники повинні перебувати з одного боку кабелю.

3.18. Тягові механізми, кутові і лінійні ролики слід надійно закріпити.

3.19. Під час прокладання кабелю (проводу) робітники повинні перебувати від кутових та лінійних роликів на відстані не менше 1 м.

3.20. При розмотуванні кабелю (проводу) за допомогою привідної лебідки робітникові, який знаходиться біля неї, необхідно слідкувати за роботою лебідки і контролювати зусилля натягування. Якщо розмотування виконується ручною лебідкою, то крутити її та контролювати зусилля повинні два робітники.

Кріпити кабель до троса слід надійно за допомогою кабельної панчохи або клина.

3.21. Розміщення конструкцій і пристроїв для витягнення кабелю (проводу) з барабана повинно бути таким, щоб забезпечити прохід робітника, який супроводжує кінець кабелю з тросом, без перепон і торкання раніше прокладених кабелів.

3.22. Роботу виконувати тільки за умов наявності інвентарних засобів підмащування, які пройшли періодичне випробування.

3.23. Протягувати кабель через отвори в стінах та через міжповерхові перекриття дозволяється за умов, коли робітники знаходяться по обидва боки, при цьому відстань від входу кабелю в трубу до крайнього положення рук робітника повинна бути не менше 1.

3.24. Тягнути кабель по трасі слід тільки за умов надійного візуального, телефонного чи радіозв’язку з керівником робіт.

3.25. Не дозволяється перекладати кабель (проводи), який знаходиться під напругою.

3.26. Роботу в підземних спорудах слід виконувати за нарядом-допуском.

3.27. Для освітлення робочого місця в колодязях і тунелях застосовуються вибухозахисті ручні електричні світильники напругою 12 В або акумуляторні ліхтарі.

3.28. Відкривати люки колодязів слід інструментом, який не дає іскри, а також уникати ударів люка в горловину. Знімати кришку люка колодязя необхідно за допомогою зачіпки.

3.29. У разі появи запаху газу роботу в колодязі чи в тунелі необхідно припинити до виявлення джерела загазування та його усунення.

Для витиснення газу з колодязя слід нагнітати повітря від встановленого зовні вентилятора або компресора за допомогою рукава, який спускається у колодязь на відстані 0,25 м від дна.

Застосовувати для вентиляції балони зі стисненим газом забороняється.

3.30. Працювати в колодязях слід тільки за допомогою страхувальних мотузок, які кріпляться до запобіжних поясів працюючих в колодязі двома іншими робітниками, які знаходяться зовні колодязя.

Біля відкритого люка колодязя слід встановити попереджувальний знак чи огорожу.

3.31. Працювати в колекторах і тунелях необхідно між двома відкритими люками чи дверима.

3.32. Ходити в підземних спорудах необхідно тільки наміченими маршрутами, при цьому не торкатися розташованих там кабелів, контактних проводів, корпусів електрообладнання.

3.33. У колекторах, тунелях, кабельних напівповерхах та інших приміщеннях, в яких прокладено кабель, під час виконання робіт з використанням пропан-бутану сумарна місткість балонів з газом, які знаходяться в приміщенні, не повинна перевищувати 5 літрів.

Після закінчення роботи балони з газом слід винести, а приміщення провітрити.

Встановлювати балони з пропан-бутаном в колодязях забороняється.

3.34. Кінець кабелю спускати в тунель повільно за допомогою мотузки.

3.35. Під час виконання монтажних робіт на перетинах з автошляхами та інженерними мережами умови виконання робіт слід узгоджувати з їх власниками.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи необхідно:

-          вимкнути механізми;

-          впевнитись у надійності кріплення проводів (кабелів) і відсутності зайвих предметів на опорах та електроустаткуванні;

-          прибрати інструмент у призначене місце;

-          впевнитися, що багаття загашене.

4.2. Сповістити безпосереднього керівника про несправності механізмів, пристроїв та інструменту, виявлені під час виконання робіт.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У разі виникнення аварійної ситуації слід припинити роботу, подавши команду «Стоп!», залишити небезпечну зону.

Команду «Стоп!», подану будь-яким працівником, повинні виконати всі працівники, які почули її.

Огородити небезпечну зону, залишити її, не допускати в неї сторонніх осіб.

5.2. Повідомити про аварійну ситуацію або нещасний випадок керівника робіт.

Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; за необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

5.4. Перша допомога у разі нещасних випадків.

5.4.1. Перша допомога у разі отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим у разі підозри на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500-700 мл (2-3 склянки) чистої, холодної (18°С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим - 50 мл вазелінового масла). Однак, при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) у разі потрапляння отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) за необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) - почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) - сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків - ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Перша допомога у разі переохолодження.

При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь - шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь - у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь - омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації - охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь - поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) за можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);

6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;

7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;

8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;

9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;

10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню аварійної ситуації.