Інструкція з охорони праці для стропальника

 

_________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

 

Інструкція з охорони праці № __

для стропальника

 

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція є нормативним документом, що містить вимоги з охорони праці для  стропальника.

1.2. Інструкція розроблена відповідно до:

Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9 (в редакції наказу Мінсоцполітики України від 30.03.2017 № 526);

Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15;

Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Мінсоцполітики України від 19.01.2018 № 62.

1.3. Підвішування вантажу на гак вантажопідіймального пристрою повинні виконувати стропальники, які пройшли професійну підготовку.

1.4. Стропальником може працювати особа, яка досягла 18-річного віку, має професійну освіту відповідного напрямку, пройшла стажування з безпечних методів ведення робіт, має посвідчення на право ведення стропальних робіт, пройшла вступний інструктаж з питань охорони праці та первинний інструктаж на робочому місці і не має протипоказань до виконання обов’язків за станом здоров’я.

1.5. Стропальник повинен:

керуватися вимогами правил внутрішнього трудового розпорядку, інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки; 

знати об’єм кваліфікаційних вимог відповідно до наданого розряду;

не приступати і не виконувати роботу у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп’яніння, у хворобливому або втомленому стані;

знати місця розташування аптечки та первинних засобів пожежогасіння і вміти користуватися ними.

вміти підбирати необхідні та придатні для роботи стропи та інші вантажозахоплювальні пристрої в залежності від маси та виду вантажу, який буде переміщуватися;

вміти проводити правильну обв’язку вантажу;

знати норми заповнення тари;

знати та застосовувати в роботі встановлений на підприємстві порядок подачі сигналів кранівнику;

знати порядок виконання робіт в зоні діючих газопроводів та ліній електропередачі.

1.6. Стропальник у своїй роботі підпорядковується працівнику, відповідальному за безпечне проведення робіт, який, в свою чергу,  для забезпечення безпечного проведення робіт повинен:

виділяти для стропування вантажів необхідну кількість стропальників та проводити їх інструктаж;

забезпечити стропальників, які подають сигнали машиністу, розпізнавальними ознаками (жилетом, шоломом, нарукавною пов’язкою, сигнальним жезлом яскравого кольору тощо);

вказувати стропальникам місця, порядок і габарити складування вантажів;

стежити, щоб на місцях проведення робіт були наявні схеми (графічні зображення) стропування типових вантажів, а також таблиці з зазначенням маси вантажів, що переміщуються.

1.7. Під час роботи на стропальника можуть впливати такі шкідливі виробничі фактори, як:

захаращеність робочої зони;

падіння предметів з висоти;

недостатнє освітлення робочої зони;

несприятливі метеорологічні умови (дощ, сніг, ожеледиця, вітер тощо);

ураження електричним струмом;

інші негативні фактори.

1.8. Стропальник забезпечується спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно галузевих норм та колективного договору підприємства.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи стропальник повинен отримати завдання від керівника про порядок і безпечні прийоми виконання роботи та послідовність її виконання.

2.2. Одягнути спецодяг та спецвзуття.

2.3.Пересвідчитись в достатності освітлення робочої зони.

2.4. Підібрати знімні вантажозахоплювальні пристрої та тару, відповідно до маси та характеру вантажу, який буде підніматися, з урахуванням вимог технологічної карти на виконання робіт, перевірити їх справність та наявність на них бирок або клейм з позначенням номера, дати виготовлення та вантажопідйомності, а також наявність на тарі напису про її призначення та власну масу.

2.5. Про всі несправності інвентарю, недостатність освітлення тощо стропальник повинен повідомити працівника, відповідального за безпечне проведення робіт.

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Стропальник зобов’язаний виконувати тільки ту роботу, до якої він допущений та по якій проінструктований.

3.2. Стропальник має керуватися такими вимогами:

обв’язування та зачіплювання вантажу необхідно здійснювати відповідно до графічних зображень (схем) стропування типових вантажів. Стропування вантажів, на які вони не розроблені, необхідно здійснювати під керівництвом відповідального працівника;

перевірити масу вантажу за списком вантажів або згідно з маркованням на вантажі. Якщо її не можливо визначити, стропальник повинен звернутись за допомогою до відповідального працівника;

під час обв’язування вантажу канати та ланцюги необхідно накладати на основний його масив (раму, каркас, корпус, станину) уникаючи вузлів і петель, під гострі крайки вантажу слід підкладати підкладки, що захищають стропи від пошкодження.

обв’язувати вантаж належить таким чином, щоб під час його переміщення унеможливлювало падіння окремих його частин та забезпечувалось стійке положення вантажу;

зачіплювання залізобетонних виробів, а також інших вантажів необхідно проводити за всі передбачені для їх підіймання у відповідному положенні петлі, рими, цапфи;

під час підвішування вантажу на дворогі гаки, стропи повинні накладатись таким чином, щоб навантаження розподілялося на обидва роги рівномірно;

не застосовані для зачіплювання вантажу кінці багато-віткових строп слід надійно закріпити щоб унеможливити торкання вільними кінцями за предмети, що перебувають на шляху переміщення;

слід упевнитися, що призначений для підіймання вантаж будь-чим не закріплений, не затиснений, не засипаний та не примерз до землі.

3.3. Стропальнику забороняється:

проводити стропування вантажу, масу якого він не знає, або коли маса вантажу перевищує вантажопідіймальність пристрою;

користуватися пошкодженими або немаркованими знімними вантажозахоплювальними пристроями та тарою, з’єднувати ланки розірваних ланцюгів болтами або дротом, а розірвані канати - зв’язувати;

здійснювати обв’язку та зачіплювання вантажів в інший спосіб, ніж зазначено на схемах їх стропування;

застосовувати для обв’язування та зачіплювання вантажів пристрої, що не передбачені схемами стропування (ломи, штирі тощо);

здійснювати переміщення піддонів з цеглою без огорожі;

стропувати вантаж, що піднімають, за виступи, штуцери та інші пристрої, що не розраховані для його підіймання;

здійснювати зачіплювання бетонних виробів, що не мають маркування або їх петлі пошкоджені;

підвішувати вантаж за один ріг дворогого гака;

здійснювати обв’язування та зачіплювання вантажу на гак крана на відстані ближче 40 м від крайнього проводу лінії електропередачі без оформлення наряду-допуску та присутності працівника, відповідального за безпечне проведення робіт;

забивати гак стропа в монтажні петлі залізобетонних та інших виробів та поправляти вітки стропів у зіві гака ударами інших предметів;

використовувати під час обв’язування високих вантажів приставні драбини (необхідно застосовувати переносні площадки);

застосовувати грейфер для підіймання людей та вантажів, підвішування вантажів за допомогою стропів за щелепи грейфера.

3.4. Під час підіймання та переміщення вантажів стропальнику забороняється:

перебувати на вантажі та під піднятим вантажем, а також дозволяти підіймання або переміщення вантажу, якщо на ньому перебувають люди;

перебувати самому та перебувати людям на залізничній платформі, у піввагоні, кузові автомобіля під час здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт грейферними або магнітними кранами;

вивільняти за допомогою кранів або мобільних підйомників защемлені знімні вантажозахоплювальні пристрої;

опускати вантаж на автомашини та піввагони або підіймати вантаж, що знаходиться на них, під час перебування працівників у кузові чи кабіні автомашини або піввагоні.

3.5. Перед виконанням кожної операції з підіймання та переміщення вантажу стропальник повинен подати відповідний (поданий за допомогою рук або по радіо, а у разі відстані до 10 м - допускається голосом) сигнал машиністу або сигнальнику.

3.6. Якщо зона, що обслуговується вантажо-підіймальним пристроєм, не має огляду з кабіни, а між машиністом і стропальником відсутній радіо- або телефонний зв’язок, для передавання сигналів машиністу повинен бути призначений відповідальним працівником сигнальник з числа стропальників.

3.7. Перед подачею сигналу про підіймання вантажу стропальнику необхідно:

переконатися, що вантаж надійно застропований та нічим не утримується, на вантажі немає незакріплених деталей та інструменту, а також, що вантаж  не може він під час підіймання за будь-що зачепитися;

у разі підіймання труб слід перевірити, щоб всередині них не було землі, льоду або інших предметів, що можуть випасти.

3.8. Під час підіймання та переміщення вантажу стріловим самохідним краном стропальник також зобов’язаний:

подати сигнал для підіймання вантажу на висоту від 200 мм до 300 мм, перевірити правильність його стропування, рівномірність натягу віток строп, стійкість крана, дію гальм і тільки після цього подавати сигнал про підіймання вантажу на необхідну висоту;

перевірити за покажчиком вантажопідіймальності вантажу, що встановлений машиністом виліт стріли відповідає масі вантажу, що підіймається;

перед горизонтальним переміщенням вантажу впевнитися, що він піднятий на висоту не менше ніж на 500 мм вище будь-яких предметів, що є на шляху;

стежити, щоб вантаж під час переміщення не переміщувався над людьми;

застосовувати спеціальні відтяжки-гачки для запобігання довільному розвороту довгомірних, великовагових, негабаритних і громіздких вантажів під час їх підіймання або переміщення;

3.9. Перед опусканням вантажу потрібно оглянути місце, на яке необхідно опустити вантаж і переконатися у неможливості падіння, перекидання або сповзання вантажу. У разі необхідності, на місце установки вантажу покласти підкладки для зручності виймання строп. Не слід встановлювати вантаж на тимчасові перекриття.

3.10. Укладання вантажу слід здійснювати рівномірно, без порушень установлених для складування габаритів та без захаращення проходів і проїздів, щоб відстань від виступаючих елементів поворотної частини стрілового самохідного крана (автомобільного, гусеничного, залізничного, пневмоколісного) до вантажу була не менше ніж 1 м, а від виступаючих елементів баштового, портального та козлового крана - не менше ніж 0,7 м.

3.11. Укладання вантажу в вагонетки, піввагони та на платформи, а також зняття його не повинно спричинити порушення рівноваги зазначених транспортних засобів.

3.12. За недостатнього освітлення місця роботи, сильного снігопаду чи вітру або туману, дощу, температури навколишнього повітря нижче значень, зазначених в експлуатаційних документах, а також у разі коли машиніст вантажопідіймального пристрою погано розрізняє сигнали стропальника (сигнальника) або вантаж, що переміщується, робота має бути припинена.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Переконатися, що всі вантажі надійно складовані .

4.2. В подальшому слід упорядкувати робоче місце, оглянути і скласти у відповідне  місце вантажозахоплювальні пристосування і тару.

4.4. Зняти спецодяг і взуття, очистити їх від  бруду, помістити у відведене для зберігання місце. Вмитись (прийняти душ), переодягтися.

4.6. Повідомити керівництво про всі несправності обладнання і пристроїв та надзвичайні випадки, які мали місце під час роботи.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. При виникненні аварійних ситуацій, пов’язаних з несправністю крана, падінням або перекиданням вантажу  (замикання електропроводки, задимлення, поява сторонніх звуків, запахів та ін.), які можуть призвести до травмування людей, стропальник зобов’язаний подати сигнал машиністу крана про припинення піднімання чи переміщення вантажу, попередити про небезпеку оточуючих та вжити заходів згідно з планом реагування.

5.2. У випадку пожежі необхідно:

викликати  пожежний підрозділ, зазначивши адресу об’єкта, місце загоряння, своє прізвище;

вжити заходів з гасіння пожежі протипожежними засобами, що є в наявності.

5.3. Якщо стався нещасний випадок, а також при раптовому захворюванні необхідно:

усунути дію на організм потерпілого небезпечних та шкідливих факторів, які загрожують його здоров’ю і життю;

надати потерпілому першу невідкладну медичну допомогу, а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу.

5.4. В усіх випадках необхідно виконувати вказівки керівництва по усуненню наслідків аварійної ситуації.