Порядок звільнення та компенсації працівника в разі смерті

Так, порядок загалом вірний: наказ про припинення трудового договору видаєте в день, коли отримали документ про смерть, але датою припинення трудових відносин у наказі має бути дата смерті працівника, а підстава – п. 8-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП, незалежно від причин загибелі.

Обґрунтування

1. Дата припинення трудового договору і дата наказу Датою припинення трудових відносин є дата смерті працівника за свідоцтвом про смерть, незалежно від того, коли ви фактично видаєте наказ і чи працював працівник цього дня. Це прямо випливає з п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок та підтверджено листом Мінсоцполітики від 31.12.2010 №284/06/186-10, на який посилаються фахові роз’яснення. Тому у вашій ситуації: наказ можна видати 20.08, але в наказі дату припинення трудового договору зазначаєте 20.07 – дату смерті.

2. Чи треба «заднім числом» робити наказ від 20.07 Наказ не оформлюють заднім числом. У консультаціях із застосування п. 2.26 Інструкції №58 та листа Мінсоцполітики №284/06/186-10 прямо вказується, що дата наказу може не збігатися з датою смерті, але датою припинення трудового договору все одно буде дата смерті, а не дата видання наказу. Тому наказ ви правомірно видаєте 20.08, у ньому фіксуєте: «дату припинення трудового договору – 20.07.2026».

3. Виплати і очікування рішень ПФУ або результатів розслідування Закон не пов’язує момент припинення трудового договору зі смертю з отриманням виплат від ПФУ або закінченням розслідування. Після отримання свідоцтва про смерть ви маєте: видати наказ про припинення трудового договору за п. 8-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП, визначити дату припинення – дату смерті, нарахувати всі належні померлому суми (зарплата, компенсація відпустки тощо) та виплатити їх членам сім’ї. Додаткові страхові виплати ПФУ (допомога на поховання, страхові виплати при нещасному випадку) оформлюються окремими документами та наказами і не впливають на дату припинення трудових відносин.

4. Причина звільнення за ст. 36 КЗпП у наказі і в додатку Д5 Підстава припинення трудового договору – смерть працівника, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим, що прямо передбачено п. 8-2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України. Формулювання у наказі та в додатку 5 до Податкового розрахунку має бути: «п. 8-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП». Причину загибелі (наприклад, «внаслідок прильоту») у графі підстави звільнення в Д5 не вказують, достатньо посилання на норму КЗпП і дату смерті як дату закінчення трудових відносин.

У вашій ситуації варто видати наказ датою 20.08 із датою припинення трудового договору 20.07 та підставою «п. 8-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП», а всі належні суми нарахувати і виплатити родині після оформлення цього наказу.