Неповний робочий час: оформлення та облік в табелі роботи

Закон не встановлює мінімальної кількості годин при неповному робочому часі, але «робота за потреби» без визначення графіка та кількості годин роботи працівнику не має бути.

Стаття 57 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n378 передбачає, що час початку і закінчення щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіками.

Неповний робочий час — це будь‑яка тривалість роботи менша за нормальну 40 годин на тиждень, яку визначає ст. 50 та прямо описує ст. 56 КЗпП як «неповний робочий день / неповний робочий тиждень» за домовленістю сторін, без вказання мінімуму годин. Але виходимо з того, що повний робочий час 40 годин на тиждень, то мінімально неповний робочий час- 1 година на тиждень.
Й ще кілька нюансів. Зменшення кількості робочих годин можливо за ініціативою працівника або за ініціативою роботодавця.

Якщо це ініціатива працівника- від нього має бути заява, а керівник видає наказ, де визначає графік роботи й оплату пропорційно від норми за місяць. Це виконання умов погодження за ст.56 КЗпП.

Якщо це ініціатива роботодавця- від керівника надається повідомлення відповідно до ст.32 КЗпП, з урахуванням ст.3 Закону №2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n12- до початку зміни режиму роботи, працівник надає згоду й тільки потім- наказ про зміну режиму роботи, графік виходів на роботу з зазначенням кількості годин роботи. У разі призупинення роботи підприємство може оголосити простій (ст.34 КЗпП) з оплатою не менше 2/3 окладу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!