Рекомендації для звільнення працівників без зв'язку з роботодавцем

В односторонньому порядку 14.03.2026 необхідно було припинити призупинення трудових договорів. Після цієї дати вирахувати 4 місяці й потім можно звільняти працівників за п.8-3 ст.36 КЗпП.

Згідно зі змінами, внесеними Законом №4412 до ст.13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/ed20260314#n47, з 14 березня 2026 року запроваджені нові правила тривалості призупинення трудових відносин:

- Призупинення дії трудового договору за ініціативою лише однієї сторони (роботодавця або працівника) може тривати сукупно не більше ніж 90 календарних днів протягом усього періоду дії воєнного стану.
- Накази про призупинення, видані до 14.03.2026, у яких строк не визначений або перевищує 90 днів, втрачають чинність наступного дня після спливу граничного 90-денного строку. Оскільки ваші договори призупинені більше ніж 90 днів, з 15 березня 2026 року такі накази юридично перестали діяти.
- Строк призупинення може перевищувати 90 днів лише за умови взаємної згоди обох сторін (працівника та роботодавця). Така згода має бути зафіксована письмово (наприклад, заява працівника та новий наказ або додаткова угода). У такому разі призупинення може тривати до кінця воєнного стану.
- Якщо роботодавець вирішить скасувати призупинення, тоді він зобов’язаний повідомити працівника про необхідність стати до роботи за 14 календарних днів до дати відновлення.
- Якщо після 14.03.2026 дія договору автоматично відновиться, але підприємство на ТОТ не може забезпечити умови праці, а працівник не може виконувати роботу, то такий трудовий договір має бути припинений на підставах, визначених КЗпП.

Якщо немає інформації від працівників та зв’язку з ними більше 4 місяців підряд за умови документального підтвердження ваших дій та відсутності інформації- працівників можна звільнитиза п.8-3 ст.36 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 .
Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд; 2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності). Вбачається, що у випадку невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців інформував роботодавця про причини своєї відсутності. При цьому, виходячи з необхідності виконання вимоги щодо відсутності працівника або інформації про нього 4 місяці підряд, не може вважатись виконанням цієї умови наявність кількох подібних періодів, які в сумі дорівнюють або перевищують 4 місяці.
Табелюйте таких працівників як «НЗ»- нез’ясовані причини й після спливу строку 4 місяці після перерваного зв’язку з ними таких працівників можна звільнити за п.8-3 ст.36 КЗпП.

Раді допомогти, звертайтесь ще!