Чи може різна форма наказів стати проблемою під час перевірки

Ні, вимоги про те, що всі накази певного виду мають оформлятися виключно за однією формою, законодавство не містить.

Після скасування обов'язковості більшості типових форм первинної кадрової документації роботодавець має право використовувати:

• типові форми (наприклад, форми № П-1, П-3, П-4 тощо);


• власнорозроблені форми;


• різні форми для різних кадрових ситуацій.

Головне, щоб документ містив усі необхідні реквізити та належним чином оформлював відповідну кадрову дію.

Наприклад, на підприємстві можуть одночасно застосовуватися:

• накази про прийняття на роботу за типовою формою № П-1;


• накази про звільнення у довільній формі;


• накази про відпустки частково за типовою формою, частково за шаблоном 1С;


• накази про відрядження або преміювання за власними формами.

Це саме по собі не є порушенням. Водночас рекомендую закріпити в Інструкції з діловодства, Положенні про документообіг або наказі про організацію кадрового діловодства, що підприємство використовує як типові, так і власнорозроблені форми кадрових документів. Це спрощує обґрунтування під час перевірки.

Для інспектора праці більш важливими є:

• наявність наказу;


• правильність його змісту;


• відповідність наказу КЗпП;


• наявність підписів та ознайомлення працівника (коли це необхідно);


• наявність повідомлення про прийняття до ДПС;


• дотримання строків оформлення кадрових процедур.

Сам факт використання різних форм наказів зазвичай не є «червоним прапором» для інспекції праці і не утворює окремого складу порушення, за який передбачено штраф.

Раді допомогти, звертайтесь ще!