Вимоги до повернення фінансової допомоги: дії підприємства та звітність

Потрібно оформити договори та продовжити строк повернення; поки борг не прощено — оподаткування не виникає, а в 4ДФ- зараз нічого не відображається, бо немає подій виплат доходу фізособам.

Для врегулювання ситуації необхідно насамперед оформити письмові договори позики, оскільки за участю юридичної особи письмова форма є обов’язковою (ст. 1047 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863). У договорах потрібно прямо зазначити, що кошти є поворотною та безвідсотковою фінансовою допомогою. Договори доцільно оформити датами фактичного надання коштів (березень–квітень 2022 року).

Строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 Цивільного кодексу України), але його перебіг був зупинений на період карантину та воєнного стану, а з 04.09.2025 відлік відновлено. Тому станом на лютий 2026 року строки ще не сплинули. Щоб уникнути ризику визнання боргу безнадійним, необхідно укласти додаткові угоди та встановити новий строк повернення (наприклад, до кінця 2026 року) відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України. Це дозволяє зберегти статус допомоги як поворотної.

Сума поворотної фінансової допомоги, наданої фізособам, не включається до їх оподатковуваного доходу (пп. 165.1.31 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text). Оподаткування виникає лише у разі прощення боргу — тоді це додаткове благо (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ) з оподаткуванням ПДФО 18% та військовим збором 5%. Якщо борг не прощено і не списано, сам факт неповернення доходу не створює.

Щодо ПФД, наданої іншому ТОВ, податкових наслідків з податку на прибуток немає до моменту списання. Якщо підприємство не коригує фінрезультат на податкові різниці, воно може списати заборгованість у витрати за правилами бухгалтерського обліку (П(С)БО 10 https://zakon.rada.gov.ua/go/z0725-99). Якщо ж застосовуються різниці, слід орієнтуватися на норми ПКУ щодо безнадійної заборгованості (пп. 14.1.11 ПКУ) і лише після спливу строку позовної давності враховувати її у витратах.

Окремо щодо звільненого працівника — ситуація не відрізняється: необхідно оформити договір і додаткову угоду. За бажанням підприємство може прийняти рішення про прощення боргу. У такому разі виникає оподатковуваний дохід фізособи. Частина суми в межах 25% мінімальної зарплати не оподатковується (пп. 165.1.55 ПКУ), решта — оподатковується як додаткове благо. Обов’язок сплати податків залежить від факту належного повідомлення боржника: при належному повідомленні (з доказами) - податки спалчує сам працвник як фізособа, подає декларацію про майновий стан та доходи та обчислює податок. Якщо боржника не повдомлено - податки має спалтити само підприємство.

Щодо звітності 4ДФ: надання ПФД фізособам мало бути відображене у періоді видачі з ознакою доходу «197» відповідно до Порядку №4 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-15#Text.

На сьогодні, якщо нічого не повертається і не прощається, у 4ДФ нічого не відображається. Повернення допомоги фізособою, якщо відбудеться - в 4ДФ не показується.

Якщо борг буде прощено — сума відображається як дохід (ознаки «126» для опдаткованох частини та «189» для неоподаткованої).

Таким чином, ключові дії: оформити договори заднім числом, укласти додаткові угоди з новим строком повернення та контролювати подальше рішення — або повернення, або прощення з відповідним оподаткуванням.

Раді допомогти, звертайтесь ще!