Неправильне заповнення авансового звіту: можливі ризики та наслідки

Ризик мінімальний за наявності первинних документів, але при слабкій ідентифікації операцій податківці можуть не визнати витрати та оподаткувати суми як дохід працівника.

Відповідно до п. 3 Порядку № 841 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1248-15#n21 у звіті мають зазначатися реквізити документів, що підтверджують витрати, однак сам авансовий звіт не є єдиним підтвердженням - ключове значення мають первинні документи (накладні, чеки, акти тощо).

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n155, господарська операція повинна бути ідентифікована через зміст, сторони та підтвердні документи, тому неповне заповнення графи («без кому і на підставі чого») є формальним недоліком, але не критичним за наявності повного пакета первинки.

Відповідно до п.п. 44.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1110, для визнання витрат важливо саме документальне підтвердження, тому якщо є видаткова накладна/чек із усіма реквізитами, витрати, як правило, можна відстояти.

Разом з тим, за п.п. 170.9.1 ПКУ витрати підзвітної особи не оподатковуються лише за наявності підтвердних документів, а у разі їх відсутності або неможливості ідентифікації операції суми можуть бути визнані надміру витраченими та включені до оподатковуваного доходу з нарахуванням ПДФО і військового збору.

Таким чином, ключовий ризик виникає не через сам запис «папір / 209», а якщо за ним не можна чітко прив’язати конкретний первинний документ - у такому випадку можливі донарахування податків і зняття витрат.

Раді допомогти, звертайтесь ще!