Аудитори зауважують: чи правильно продовжувати термін експлуатації

Так, зауваження аудиторів загалом є обґрунтованим: строк корисного використання нематеріального активу не повинен автоматично встановлюватися щоразу заново на максимальний період, а має переглядатися лише за наявності обґрунтованої зміни очікуваних економічних вигод.

Витрати на модернізацію програмного забезпечення, якщо вони призводять до підвищення функціональних можливостей, розширення можливостей використання або збільшення очікуваних економічних вигод від активу, підлягають капіталізації, тобто збільшують первісну вартість нематеріального активу (п. 18 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» https://zakon.rada.gov.ua/go/z0750-99). Якщо ж такі витрати лише підтримують програмне забезпечення в робочому стані або забезпечують його актуальність (наприклад, адаптація до змін законодавства чи оновлення звітних форм), вони можуть визнаватися витратами періоду.

Строк корисного використання та метод амортизації нематеріального активу підлягають перегляду на кінець звітного року у разі, якщо очікується зміна строку використання або способу отримання економічних вигод від такого активу (п. 31 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи»). Такий перегляд є зміною облікової оцінки, тому нові параметри застосовуються перспективно — залишкова вартість активу (з урахуванням проведеної модернізації) розподіляється на переглянутий залишковий строк корисного використання (НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#Text).

Автоматичне встановлення строку використання, наприклад 120 місяців після кожної модернізації, без додаткового обґрунтування може призвести до ситуації, коли актив фактично не буде повністю замортизований протягом реального періоду використання. Такий підхід не відповідає економічній суті обліку амортизації, оскільки строк має відображати очікуваний період отримання економічних вигод від активу.

Для платників податку на прибуток також враховується податковий порядок амортизації нематеріальних активів. Згідно з пп. 138.3.4 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text амортизація нематеріальних активів нараховується протягом строку, визначеного правовстановлюючими документами, але не менше двох років. Якщо строк не визначений документами, платник податку встановлює його самостійно, але він не може бути меншим за два та більшим за десять років.

Щоб належним чином оформити модернізацію програмного забезпечення та можливу зміну строку корисного використання, доцільно оформити такі документи. Спочатку складається протокол або висновок комісії (інвентаризаційної або спеціально створеної), у якому фіксується факт завершення модернізації, описуються нові функціональні можливості програмного забезпечення та робиться висновок щодо збільшення очікуваних економічних вигод і можливого продовження строку використання. На підставі такого висновку оформлюється акт введення в експлуатацію модернізованого об’єкта, де зазначається нова (збільшена) первісна вартість нематеріального активу та визначений комісією строк корисного використання. Після цього керівник видає наказ, яким затверджує результати модернізації, збільшення первісної вартості активу та, за наявності обґрунтування, новий строк корисного використання.

Отже, модернізація програмного забезпечення може призводити до перегляду строку його корисного використання, але такий строк не повинен автоматично встановлюватися щоразу заново на максимальний період. Він має визначатися на підставі реальної оцінки економічних вигод від модернізованого активу та бути належно документально підтвердженим.

Раді допомогти, звертайтесь ще!