Різний підхід до обліку шин: допустимість згідно облікової політики

Обліковою політикою встановлено, що літні шини є заміною шин, що входили до первісної комплектації автомобіля, а зимові шини є додатковим сезонним комплектом.
В обліку комплекти шин, які використовуються (в експлуатації) взимку, обліковуються на рахунку 207. Літні шини, що купуються для заміни шин, які входили до первісної комплектації автомобіля, списуються на витрати при встановленні.
Чи є допустимим застосування такого різного підходу в бухгалтерському обліку, якщо він закріплений в обліковій політиці?

СК

Стефанія, консультант

експерт

13.03.2026 | 22:52

Очікує відповідь

Ні, застосування різних підходів до обліку однакових за економічною суттю активів (літніх і зимових шин) є методологічно некоректним, навіть якщо такий порядок закріплено в обліковій політиці. Підприємству доцільно застосовувати єдиний підхід до обліку всіх шин, придбаних окремо від автомобіля.

Заміна шин транспортного засобу не належить до його модернізації або іншого поліпшення. Такі витрати розглядаються як витрати на технічне обслуговування, що здійснюються для підтримання транспортного засобу у робочому стані (пп. 3.19 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу від 30.03.1998 №102 https://zakon.rada.gov.ua/go/z0268-98). Оскільки операції із заміни літніх і зимових шин мають однакову економічну природу, їх відображення в бухгалтерському обліку повинно здійснюватися за однаковими правилами.

Принцип послідовності бухгалтерського обліку передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики (ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text). Хоча цей принцип переважно стосується застосування облікової політики у різних звітних періодах, він також передбачає використання однакових методів обліку щодо подібних операцій. Використання різних підходів до обліку шин однакового призначення (наприклад, облік зимових шин на балансі та списання літніх шин на витрати при встановленні) порушує логіку побудови системи бухгалтерського обліку та знижує зіставність фінансових показників.

На практиці застосовують два основні підходи до обліку шин, придбаних окремо від автомобіля. Перший підхід полягає у відображенні шин як запасів на субрахунку 207 «Запасні частини» до моменту їх повного зносу (відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99). Другий підхід передбачає списання вартості шин на витрати в момент їх встановлення на автомобіль як витрат на технічне обслуговування (п. 15 НП(С)БО 7 «Основні засоби» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#Text). Підприємство має право обрати будь-який із цих підходів, але застосовувати його необхідно однаково до всіх шин, що придбаваються окремо від транспортного засобу.

Незалежно від обраного способу бухгалтерського обліку, підприємство повинно вести облік пробігу шин. Для кожної пневматичної шини оформлюється Картка обліку пробігу (наробітку) відповідно до вимог п. 7.1 Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів https://zakon.rada.gov.ua/go/z0712-06. Застосування різних методів бухгалтерського обліку для літніх і зимових шин ускладнює документальне оформлення їх експлуатації та створює додаткові труднощі в обліку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!