Так, твердження є правильним.

Товарно-транспортна накладна і видаткова накладна дійсно мають різне правове призначення і складаються з різних підстав.

ТТН оформлюється відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою КМУ № 363. Вона є документом, що підтверджує факт перевезення вантажу, визначає учасників перевезення (вантажовідправник, вантажоотримувач, перевізник) та фіксує відповідальність перевізника за збереження вантажу. Реквізити ТТН, у тому числі вантажоотримувач, заповнюються саме виходячи з норм ст. 48 Закону про автомобільний транспорт і не прив’язані автоматично до переходу права власності.

Видаткова накладна, своєю чергою, є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує господарську операцію з відпуску товару та, як правило, перехід права власності відповідно до умов договору. У ній зазначається покупець (або замовник), і саме вона використовується для бухгалтерського та податкового обліку.

Тому вантажоотримувач у ТТН і покупець у видатковій накладній можуть не збігатися. Це є правомірним, зокрема, у випадках:
– перевезення товару на або з відповідального зберігання;
– доставки через експедитора чи іншу третю особу;
– переміщення ТМЦ для ремонту, технічного обслуговування, переробки;
– інших операцій, не пов’язаних безпосередньо з продажем.

Більше того, не в усіх операціях взагалі існує «покупець» як сторона — але вантажоотримувач як реквізит ТТН є обов’язковим, оскільки він визначає особу, якій фактично передається вантаж у процесі перевезення.

Отже, різні особи у цих документах не є порушенням, за умови що це відповідає договору, умовам постачання та реальному змісту господарської операції, а перехід права власності підтверджується належними первинними документами (видатковими накладними, актами приймання-передачі тощо).

Раді допомогти, звертайтесь ще!